Аналітичний звіт. Парламентські ЗМІ в зарубіжних країнах

У сучасному світі ЗМІ є суттєвим фактором створення та розвитку культури демократії в будь-якій країні. Вони забезпечують людей інформацією, яка впливає на процес формування думок і позицій, а також на здійснення політичного вибору (п.1 Рекомендації 1407 (1999) Парламентської Асамблеї Ради Європи «ЗМІ та культура демократії»).

Для ефективного виконання цього складного соціального завдання ЗМІ мають бути вільними, незалежними, але, водночас, надавати достовірні відомості в нейтральному тлумаченні, не заплямовані суб’єктивними оцінками та упередженими коментарями. Проте саме така збалансованість між свободою вираження поглядів та соціальною відповідальністю в роботі ЗМІ наразі залишається для багатьох країн тільки недосяжним ідеалом (принаймні, на найближче майбутнє).

Мета цього дослідження – дізнатися про те, чи багато зарубіжних парламентів вважають доцільним існування та утримання власних ЗМІ, завдяки яким можна було б розповсюджувати достовірні відомості про свою роботу та іншу важливу для громадян інформацію.

Під терміном «ЗМІ» в даному дослідженні розуміються:

– друковані видання (крім інформаційно-аналітичних бюлетенів, аналітичних вісників, аналітичних оглядів тощо), що повністю або частково видаються за рахунок парламенту, та поширюють відомості не тільки про діяльність останнього, а й про події в державі, світі;

– телевізійні та радіоканали (в тому числі й такі, що транслюються в мережі Інтернет), які повністю або частково утримуються за рахунок парламенту та транслюють його засідання або мають в своєму ефірі одну чи декілька програм, присвячених роботі парламенту, або поширюють відомості не тільки про діяльність парламенту, а й про події в державі, світі;

– інше.

У даному дослідженні в якості парламентських ЗМІ не розглядались інтернет-сайти парламентів, оскільки практично кожен сучасний парламент має власну сторінку в мережі Інтернет, на якій міститься не лише загальна інформація про парламент, а й звіти про його діяльність, нормативно-правові акти, законопроекти, архівні матеріали тощо.

Це дослідження охоплює 33 країни у різних куточках земної кулі. Для спрощення сприйняття інформації відомості про діяльність парламентських ЗМІ згруповано відповідно до територіальної приналежності країн та умовно поділено на групи:

  • Неєвропейські англомовні країни.
  • Країни СНД.
  • Прибалтійські країни.
  • Країни Центральної та Східної Європи.
  • Країни Західної Європи.

Матеріали для даного дослідження були зібрані шляхом пошуку інформації в мережі Інтернет та друкованих виданнях, отримання відомостей з офіційних сайтів парламентів, листування з інформаційними відділами парламентів тощо.

====================================================

 

Неєвропейські англомовні країни

США: Власних ЗМІ палати парламенту США не мають. Функція поширення відомостей про діяльність парламенту покладається на так звані «медіа-галереї»:

Галерея радіотелевізійних кореспондентів http://radiotv.house.gov/. Полегшує висвітлення діяльності Палати Представників у електронних ЗМІ. Галерея містить інформацію як для мовників, так і для Членів Конгресу.

Галерея щоденної преси http://www.house.gov/daily/hpg.htm. Забезпечує доступ до інформації про слухання Конгресу для щоденного друку.

Галерея періодичної преси http://periodical.house.gov/. Слугує членам Конгресу, журналам, інформаційним бюлетеням і оперативним репортерам пунктом розповсюдження прес-релізів, джерелом інформації і робочою областю. Галерея видає посвідчення особи репортерам, що висвітлюють денні сесії Конгресу.

Канада: Власних ЗМІ парламент Канади не має. Проте майже так само, як і в США, на Парламентському Пагорбі працює Парламентська Галерея Преси. Це організація, до якої належать репортери, журналісти, оператори, фотографи і диктори – всього близько 400 членів зі 115 ЗМІ, – акредитовані для роботи в парламенті й висвітлення його діяльності. Мета діяльності Галереї як асоціації журналістів – спостереження за журналістами і допомога їм в роботі на Парламентському Пагорбі. Галерея – незалежна організація з власною Конституцією. Спікер Палати Громад відповідальний за належну роботу Галереї.

Існує також окремо керована телевізійна станція (інформацію про неї можна знайти на сайті http://www.cpac.ca/ ), яка транслює слухання Палати Громад та робить програми про інші політичні події.

Австралія: Власних ЗМІ парламент Австралії не має. Проте так само, як і у Великобританії, є «Hansard» – детальний звіт про дебати в Сенаті та Палаті Представників, доступний на інтернет-сторінці парламенту вже наступного ранку після слухань. Hansard засідань комітетів також доступний на інтернет-сторінці. Крім того, відкритою для доступу є теле- та радіотрансляція засідань парламенту через мережу Інтернет.

Південно-Африканська Республіка: Власних ЗМІ парламент ПАР не має. При парламенті діє «Media Management Unit», який налагоджує відносини зі ЗМІ, полегшує медіа доступ до парламенту, займається організацією прес-конференцій, брифінгів тощо.

2. Країни СНД

Росія: обидві палати російського парламенту мають власні ЗМІ:

Державна Дума має видання «Парламентская газета», «Российская газета» та «Думское обозрение». Останнє видання спеціалізується виключно на висвітленні роботи Думи.

Рада Федерації має журнал «Вестник Совета Федерации». Також друкуються «Материалы общественных советов при Председателе Совета Федерации», «Материалы Комитетов и Комиссий Совета Федерации», збірки матеріалів засідань експертної ради Комітету Ради Федерації з іноземних справ, науково-інформаційні бюлетені Комітету Ради Федерації зі справ Півночі та малочислених народів, та інші матеріали й збірки, які можна віднести до інформаційних бюлетенів, а не до ЗМІ.

Окрім того, на телеканалі «Россия» виходить програма «Парламентский час». В ній подаються репортажі кореспондентів про найцікавіші події парламентського життя минулого тижня. Думки і коментарі депутатів відображають всю палітру поглядів політиків на події, що відбуваються в країні. На «Радио Россия» виходить програма «Парламентская неделя» – репортажі про найцікавіші і найактуальніші події з Державної Думи, виступи представників різних фракцій і депутатських груп. На радіостанції «Голос России» транслюються інтерв’ю депутатів Державної Думи стосовно актуальних питань внутрішньої та зовнішньої політики, (програму готує до ефіру Відділ Парламентського Телебачення та Радіо і Управлінням у зв’язках з громадськістю).

Білорусь: При парламенті діють декілька видань: «Национальный реестр информации РБ», журнал «Вестник верховного совета», «Ведомости национального собрания республики Беларусь».

Молдова: Власних ЗМІ при парламенті немає. Видається «Офіційний Монітор Республіки Молдова», в якому публікуються тільки нормативно-правові акти та реклама. На місцевому рівні є газети та радіостанції районних та міських рад, які створюють значну конкуренцію місцевим комерційним ЗМІ, оскільки фінансуються з місцевих бюджетів. В державі є громадський телеканал. Також існує урядова газета «Незалежна Молдова», яку рік тому було вирішено ліквідувати.

Грузія: При Парламенті Грузії публікуються два видання, кожне з яких виходить раз на три місяці. Це «Парламентські Відомості» та «Парламент Грузії». Також транслюється радіопроект на громадській хвилі – кожний тиждень транслюється програма про мажоритарних депутатів.

Азербайджан: парламент Азербайджану видає газету «Республіка», в якій публікуються нормативно-правові акти Парламенту, Президента та Уряду, що набули чинності, а також висвітлюється діяльність окремих комісій Парламенту з розгляду тих чи інших законопроектів. Крім цих газет, друкуються різні журнали, збірки та бюлетені, де систематизуються прийняті за той чи інший період нормативно-правові акти та подаються дослідження авторитетних юристів і депутатів парламенту у сфері правових питань.

Казахстан:  власного ЗМІ у парламенту Казахстану немає. У двох республіканських газетах, що виходять казахською та російською мовами, публікують, зокрема,  до однієї шпальти матеріалів засідань парламенту.

Киргизстан: власного ЗМІ у парламенту Киргизстану також немає. Закони оприлюднюються в державній газеті «Ала-Тоо». Наразі працює комісія з вирішення питання організації власного органу з розповсюдження офіційної інформації від Парламенту.

Таджикистан: Парламент Таджикистану (Маджлісі Олі) має дві газети. Перша – щотижнева газета «Садои мардум» («Голос народа») таджицькою мовою, яка містить інформацію про діяльність Президента, про прийняття нових законів (та їх тексти), різні оголошення (вакансії, тендери).  Друга – щомісячна газета «Ахбори Маджлиси Оли» («Вісник Маджлиси Оли РТ»), таджицькою та російською мовами, публікує нормативно-правові акти. Власних теле- або радіоканалів Парламент Таджикистану не має.

3. Прибалтійські країни

Латвія: Парламент Латвії (Saeima) не має власних ЗМІ. Вся необхідна інформація про його роботу міститься тільки на веб-сторінці парламенту.

Литва: Відділ у зв’язках з громадськістю литовського Парламенту (Seimas) працює над щотижневим журналом «Seimo kronika» та над щомісячним журналом «Парламентське Дзеркало», який виходить литовською та англійською мовами. Крім того, один раз на тиждень два телевізійні литовські канали транслюють програму «Seimas TV».

Естонія: Парламент Естонії (Riigikogu) не має власних ЗМІ. Проте двічі на рік видається англійською мовою журнал естонського парламенту «Riigikogu Toimetised». Це видання – своєрідний форум для обговорення конституційних завдань Riigikogu. Цільова аудиторія видання – політики, державні службовці, вчені, викладачі ВНЗ, представники бізнесу та громадських організацій.

4. Країни Центральної та Східної Європи

Польща: Обидві палати парламенту (Senat та Sejm) мають спеціальні газети. Так, Нижня палата парламенту Sejm раз на два тижні видає газету «Kronika Sejmowa», що інформує про новини палати, а двічі на місяць – «Przeglаd Sejmowy», що публікує погляди експертів, огляди, наукові статті, присвячені парламентським проблемам. Senat має «Diariusz Senatu RP», що також виходить раз на два тижні та інформує про новини палати. Крім того, обидві палати мають власні внутрішні телевізійні канали, що транслюють їх засідання та передають іншу важливу інформацію (дати зустрічей, порядок денний тощо).

Засідання Senat’у іноді, з 9:00 до 15:00, транслює Третій Національний телеканал. Також на цьому каналі виходять спеціальні програми, присвячені парламентським проблемам, законопроектам, законам та іншим цікавим аспектам діяльності парламенту.  Існує і спеціальний загальнодержавний радіоканал «Парламентське Радіо», мовлення якого з технічних причин цей канал можуть слухати дуже мало громадян. Деякі комерційні радіостанції («Radio TOK FM» та інші) транслюють найбільш цікаві засідання палат парламенту. Також польський парламент співпрацює з усіма журналістами, зацікавленими у висвітленні діяльності палат.

Румунія: Парламент Румунії не має власних ЗМІ. Так само немає будь-яких комерційних ЗМІ, що спеціалізуються на висвітленні роботи парламенту. Проект парламентського телебачення (телеканалу в межах парламенту) тільки обговорюється.

Словаччина: На сайті парламенту в тестовому режимі відбувається трансляція відеоефіру пленарних засідань. Інформаційний центр відповідно до Закону «Про вільний доступ до інформації» активно розповсюджує івідомості про діяльність Національної Ради.

Словенія: Парламент Словенії не має власних ЗМІ. Проте видаються щорічні звіти про діяльність парламенту. До того ж, планується публікація новин парламенту у формі інформаційних листів.

Угорщина: Парламент Угорщини не має власних ЗМІ.

Хорватія: Згідно з парламентськими наказами-інструкціями, хорватський Парламент зобов’язаний інформувати населення про свою законодавчу діяльність. Він забезпечує таке інформування традиційними та електронними засобами. Так,  Прес-бюро парламенту видає «Izvjstia Hrvatskogо sabora» («Хорватскі Парламентські Повідомлення»), який кожен громадянин або юридична особа може передплатити. В цьому бюлетені Прес-бюро публікує тематичні та загальноохопні короткі огляди, в яких інформує громадськість про обговорення в парламенті тих чи інших нормативно-правових актів, про повну процедуру прийняття законопроектів,  проведені дебати тощо. Прес-бюро також публікує інші матеріали, пов’язані з роботою парламенту. Відділ підтримує постійні зв’язки з усіма зацікавленими ЗМІ, сповіщає їх про заплановані прес-конференції, засідання та інші події, що передбачено Наказами-інструкціями хорватського Парламенту. Також Прес-бюро реєструє репортерів для роботи в парламенті та видає їм посвідчення особи.

Чехія: Парламент Чехії не має власних ЗМІ. Тільки при Сенаті – верхній палаті парламенту – видається спеціальний журнал, присвячений подіям в Сенаті, зустрічам сенаторів тощо.  Події в парламенті висвітлюють громадські та приватні ЗМІ. В парламенті є спеціальні відділи, що співпрацюють зі ЗМІ.

Країни Західної Європи

Австрія: Парламент не має власного радіо- чи телеканалу. Проте пряму трансляцію відеоефіру пленарних засідань Національної Ради та Федеральної Ради можна побачити в мережі Інтернет на сайті парламенту.

Крім того, австрійська телекомпанія «ORF» часто транслює деякі частини пленарних засідань Національної Ради. А щотижня опівдні на телеканалі «ORF 2» виходить 30-хвилинна програма «Hohes Haus», присвячена висвітленню актуальних парламентських проблем. На «ORF» також працює спеціальний відділ для висвітлення ключових питань парламентської роботи.

Парламентський Прес Офіс (Parlamentskorrespondenz) об’єктивно, всебічно та незалежно від партій висвітлює діяльність парламенту. В 2005 р. було опубліковано 1065 прес-релізі, багато з яких поширила Австрійська Агенція Друку «АРА». Ці прес-релізи містять звіти парламентських дебатів, підсумкові звіти про дебати в комітетах, короткі версії законопроектів, представлених Національній Раді, огляд подій в Парламенті тощо. Зацікавлені громадяни можуть оформити безкоштовну передплату на прес-релізи (за всіма темами чи лише за обраними).

Нова серія публікацій «Прозорий Парламент» (що почалася з випуску від 1/2006 та виходить замість попереднього «Форуму Парламенту») присвячена щорічному огляду роботи Парламенту та іншим актуальним подіям (див.

http://www.parlament.gv.at/portal/page?_pageid=895,1002105&_dad=portal&_schema=PORTAL) Парламент публікує й інші інформаційні видання.

Бельгія: Парламент не має власних ЗМІ. Як правило, всі сесії та пленарні сесії Парламенту вільні для відвідування ЗМІ. Є лише декілька винятків з цього правила (коли слухання зі зрозумілих причин проходять за зачиненими дверима). Наприклад, сесії, присвячені проблемам розвідки, затвердженню кандидатів на різні посади тощо.

Засідання Парламенту транслюються в прямому ефірі в мережі Інтернет на сайті парламенту. Запис ведуть камери, встановлені в приміщенні для засідань приватною фірмою. Будь-які ЗМІ можуть отримати копії трансляції і використати їх, наприклад, у власному випуску новин, тощо. 

 Палата Представників має власний Відділ Преси. Він складається з двох осіб, які акредитовують ЗМІ для роботи в Парламенті. Наразі акредитовано близько 100 журналістів від телеканалів, радіостанцій та преси. Також працівники Відділу Преси забезпечують доступність інформації про роботу Парламенту для ЗМІ, випускають прес-релізи, відповідають на інформаційні запити по телефону та письмово, організовують прес-конференції, а двічі на рік (для акредитованих ЗМІ) – офіційні сніданки зі Спікером Парламенту тощо.

Великобританія:  Жодна з палат парламенту не має власних ЗМІ. Так само, як і в Австралії, що не дивно, є «Hansard» – детальний звіт про дебати, що відбулися в Палаті Лордів чи Палаті Общин. Він друкується вже о 7:30 ранку наступного робочого дня та з’являється на сайті Парламенту о 8:00 на сторінці

http://www.parliament.uk/hansard/hansard.cfm.

Всі сесії Парламенту транслюються в прямому ефірі та записується в мережі Інтернет на сайті http://www.parliamentlive.tv/. Корпорація ВВС володіє каналом «BBC PARLAMENT», цілком присвяченому висвітленню роботи Парламенту та пов’язаних з ним проблем. Докладніше про нього можна дізнатися на

http://news.bbc.co.uk/1/hi/programmes/bbc_parliament/default.stm.

На сайті Парламенту можна знайти велику кількість різноманітних документів, актів, біллів,  петицій, звітів, інформаційних щоденних бюлетенів, інших періодичних видань. http://www.parliament.uk/parliamentary_publications_and_archives/parliamentary_publications_and_archives.cfm.

Ірландія:  Міжвідомча комісія радіомовлення та парламентської інформації організувала експериментальну пряму відеотрансляцію та архівацію сесій обох палат парламенту в мережі Інтернет. Видається щорічний «Парламентський Бюлетень», зразок якого можна знайти на сайті парламенту.

Італія: Парламент Італії має власний цифровий супутниковий канал, створений для інформування громадян та забезпечення прозорості роботи Парламенту. На каналі транслюються всі сесії обох палат, дебати, голосування тощо. А у час, вільний від сесій – ведуться репортажі з місць подій, організованих парламентом чи урядом (конференції, концерти, покази).

Канал подає семисторінковий телетекст, який містить інформацію про щоденну діяльність парламенту, скликання постійних комісій, про те, як звернутися до парламенту тощо. Цей канал транслюється на всій території Європи (FTA), отже, будь-який користувач відповідного цифрового супутникового приймача («тарілки» діаметром 60-85 см) може його переглядати. Ретрансляція каналу телевізійним телецентром «Eutelsat» дозволяє приймати канал також всюди у Південному Середземномор’ї (використовуючи «тарілки» діаметром 120-160 см) та в більшій частині Північної Африки і Близького Сходу (використовуючи «тарілки» діаметром 160-200 см). Потенційна аудиторія каналу може становити приблизно 900 млн глядачів.

Верхня палата парламенту – Сенат здійснює ряд періодичних публікацій, як-от: «Discorsi Parlamentari» («Парламентські Доповіді»), «Dibattiti storici в Parlamento» («Історичні дебати в Парламенті), «Inventari» («Матеріальні запаси»), «Carteggi» («Зібрання кореспонденції»), «Storia e documenti» («Історичні документи»), «Biografie» («Біографії»). Також публікуються і матеріали різних конференцій, присвячених, наприклад, глобалізації, об’єднанню Європи тощо. Докладніше про кожну серію публікацій можна почитати на сайті Сенату.

Не можна залишити поза увагою і наявність «Associazione della Stampa Parlamentare» (Асоціація Парламентської Преси), яка має власний статут та об’єднує близько 400 акредитованих для роботи в парламенті журналістів.

Люксембург: Парламент Люксембургу має своє власне «Телебачення Палати», яке публічно транслює в прямому ефірі засідання парламенту та має спеціальну щотижневу вечірню передачу (по п’ятницях). Окрім цього, видається точний переказ сесії в «Compte rendu» («Звіт»), що поширюється разом зі щоденню пресою. В ньому можна знайти також статті про найостанніші парламентські новини тощо.

Нідерланди: Власних ЗМІ парламент не має. Виходить журнал для внутрішнього користування «Kamerbode».  При парламенті працює Відділ Преси, ЗМІ та зв’язків з громадськістю і кожен, хто зацікавлений в отриманні інформації відносно діяльності парламенту, може сконтактувати будь-яким способом з цим відділом. Інтернет – один із найбільш доступних засобів комунікації, проте Відділ також організує різні тури, покази, видає інформаційні брошури і проводить громадські обговоренні відносно покращення інформаційного обслуговування громадян.

Німеччина: Нижня палата німецького Парламенту Бундестаг має власний цифровий телеканал. В залі засідань палати встановлено 8 камер для трансляції пленарних дебатів. Крім того, для забезпечення трансляції великих слухань справ, організованих комітетами, камери встановлені і в 4-х віддалених кімнатах для конференцій. Канал Бундестагу подає телетекст, в якому міститься інформація про дати та порядок денний засідань у Бундестазі. Протягом доповідей телетекст інформує глядачів про тривалість окремої доповіді, а під час голосувань – про кількість голосів.

Канал можна переглянути через кабельну мережу, адже у деяких операторів він входить до цифрового пакету. Також цей канал можна отримати завдяки Центру Ретрансляції «Astra 1A».

Програми від верхньої палати парламенту Бундесрату, а також від Федерального Об’єднання Друку виходять і на вищезгаданому цифровому каналі. Ці програми кодуються, оскільки створюються для обмеженої аудиторії. За безпечну передачу цих програм відповідає Федеральний Офіс Інформаційної Безпеки.

Власний канал є у нижньої палати парламенту і в мережі Інтернет на сайті Бундестагу.

Норвегія: Не існує парламентських ЗМІ, адже парламент і ЗМІ в Норвегії принципово відокремлені для забезпечення демократичного принципу вільного друку. Але всі ЗМІ мають рівний доступ до парламенту для висвітлення його роботи або інших поточних подій. Проте норвезький парламент (Stortinget) ніколи не контролює та не відслідковує жодних публікацій, випусків новин тощо. Безпосередньо та офіційно Stortinget інформує про свою роботу тільки на сайті Парламенту.

Франція: Сесії парламенту транслюються в прямому ефірі в мережі Інтернет на сайті парламенту.

Швеція: Сесії парламенту транслюються в прямому ефірі в мережі Інтернет на сайті парламенту. Також парламент Швеції (Riksdag) намагається допомогти журналістам у висвітленні своєї діяльності. Служба інформації відповідає на будь-які запитання стосовно роботи парламенту або подій в ЄС. Західне Крило палацу Riksdag спеціально обладнане для журналістів. Дозволяється безоплатне об’єднання декількох телекомпаній для трансляції сесій парламенту та подальше використання цих відеоматеріалів у програмах телекомпаній.

===================================================

Відзначимо, що на сьогоднішній день власні ЗМІ мають переважно парламенти країн колишнього СРСР. Можливо, це пов’язано з низьким рівнем доходів громадян цих країн та повільним економічним розвитком. Досі непохитним є уявлення деяких людей про те, що  більш дешеві парламентські ЗМІ в цих країнах можуть вважатися чи не єдиним доступним засобом отримання достовірної інформації „з перших рук” про події в навколишньому світі. При цьому начебто не помічається негативний вплив самого факту існування подібних ЗМІ на вільну конкуренцію на ринку ЗМІ в країні.

З іншого боку, відсутність у парламентів деяких країн власних ЗМІ, особливо аудіовізуальних, призводить до поступової втрати парламентами своєї ролі «наріжного каменю демократії». Звертаючись для висвітлення своєї діяльності до посередників, парламенти ризикують тим, що такі відомості комерційні ЗМІ не будуть вважати досить цікавими або значними. Внаслідок цього значна частина населення залишиться необізнаною щодо діяльності парламенту, буде позбавлена можливості брати участь в громадському обговоренні важливих питань до розгляду відповідних законопроектів в парламенті тощо.  

Вважаємо, що для поширення серед населення країни відомостей про свою роботу парламентам буде достатньо мати власні інформаційні ресурси на зразок Інтернет-сторінок, інформаційних та аналітичних бюлетенів, транслювати засідання в мережі Інтернет тощо. А з комерційними ЗМІ „співпрацювати”, як це і рекомендовано в п.2 Резолюції 1142 (1997) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про парламенти й ЗМІ», – акредитовувати журналістів для роботи в парламенті, а також купувати ефірний час теле- та радіокомпаній для трансляції засідань та площу на шпальтах друкованих періодичних видань для публікації поглядів уповноважених осіб від парламенту щодо ситуації, що склалася з того чи іншого приводу.


Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: