Арешт рахунків „5 каналу” з точки зору закону оновлено

З огляду на заяви Сівковича, є всі підстави ставити питання про порушення кримінальної справи за статтею 171 Кримінального кодексу „Перешкоджання професійній діяльності журналістів”. Навколо „5 каналу”, який намагається збалансовано подавати передвиборчу інформацію, останніми днями розгорнулося кілька скандальних ситуацій. Однією з останніх проблем стало рішенню суду про блокування рахунків „5 каналу”. Це сталося в межах судової справи за позовом Сівковича до Порошенка щодо поширення останнім недостовірної інформації.

До рішення про арешт рахунків, як і до всієї судової справи, є дуже багато запитань. Перш за все, як могли бути арештовані рахунки „5 каналу”, якщо позов до Порошенка? Окремої оцінки заслуговують й інші епізоди історії: вимоги Сівковича про вибачення, розмір заявленої компенсації в 5 мільйонів гривень, фраза Сівковича, що він хоче примусити чесних журналістів дещо для нього зробити. Звичайно, складно робити аналіз лише на підставі коротких інформаційних повідомлень, які можуть бути нечіткими. Але зробимо деякі спроби розібратися в ситуації.

Арешт рахунків

Законодавство передбачає дві форми арешту, які могли потенційно бути використані: запобіжні заходи (глава 4-а Цивільно процесуального кодексу – далі ЦПК) і забезпечення позову(глава 19 ЦПК). Що таке запобіжний захід: якщо особа знає, що її майно знаходиться в іншої особи, і є ризик, що та його знищить чи продасть, у такому випадку можна просити суд негайно накласти арешт, а вже після цього справа буде вирішуватися по суті. Однак честь та гідність у Сівковича ніхто не відбирав, а моральні збитки ще треба доводити в суді.

Швидше за все, суддя виніс ухвали про забезпечення позову. Наскільки можна судити з інформаційних повідомлень, Сівкович оцінив свою моральну шкоду в 5 мільйонів гривень. Інститут забезпечення позову означає, що суд накладає певні обов’язки, які повинні гарантувати можливість позивачеві (Сівковичу) у випадку виграшу справи отримати те, що він вимагає (5 мільйонів). Стаття 152 ЦПК прямо вказує, що позов може бути забезпечений „накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб”. Важливо, що заява про забезпечення позову розглядається суддею без відповідача.

Питання про забезпечення позову вирішує суддя. Відповідно до закону, він це робить тоді, коли „невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду”. Не вдаючись в оцінку того, чи треба в подібних випадках приймати рішення про забезпечення (на мою думку, це не відповідає меті цього інституту), хочеться звернути увагу саме на арешт рахунків „5 каналу”. „5 канал” – це, звичайно, лише назва телеканалу, за яким стоять юридичні особи, де одним із засновників є Порошенко. „5 каналом” ми їх будемо називати лише для зручності, тим більше, що не відомо, рахунки якої саме організації заблоковано.

Оскільки закон дозволяє накладати арешт на грошові суми, „що належать відповідачеві та знаходяться в нього або в інших осіб”, основне, що треба з‘ясувати: чи є кошти, що знаходяться на рахунках „5 каналу” коштами Порошенка? Відповідь на це запитання для юристів очевидна – „ні”. „5 канал” (нагадую, умовна назва) є окремою юридичною особою. Все його майно, включаючи кошти на рахунках, є власністю юридичної особи. Був би нонсенс, якби вважалося, що майно одночасно знаходиться і у власності організації, і у власності засновника. Для переконливості декілька посилань на законодавство. Цивільний кодекс у Статті 115 говорить, що господарське товариство є власником майна, яке передане йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного фонду. Тобто власником статутних внесків після внесення вже є товариство. Учасники (засновники) отримують права на управління та інші права. Однак права власності у них немає. Стаття 116 Цивільного кодексу „Права учасників господарського товариства” не містить права власності.

Це означає, що юридично ніяк не можна в межах позову до Порошенка арештовувати рахунки „5 каналу”, навіть якщо Порошенко є його засновником, тому що кошти «5 каналу» не є коштами Порошенка.

Вимоги щодо вибачення Порошенка

Зі слів Сівковича, він домагається від Порошенка вибачень. Однак такі вимоги не базуються на законі; жоден український закон не надає права особі, про яку поширено недостовірну інформацію, вимагати вибачень. Такої форми захисту не існує ні в Україні, ні в іншій країні. Можна вимагати компенсацію моральної шкоди, право відповіді чи спростування. Однак права на вибачення не існує, це суперечило би принципам свободи слова. Ніхто не може примусити людину відмовитися від своїх слів, хоча її можна примусити за свої слова заплатити, якщо суд визнає їх недостовірними.

Позов на 5 мільйонів. Чи сплачене державне мито?

В інформаційних повідомленнях фігурувала інформація, що Сівкович вимагає від Порошенка відшкодування моральної шкоди у 5 мільйонів гривень. Якщо це дійсно так, то, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, він мав би сплатити державне мито у сумі 500 000 тисяч гривень!Без сплати такого мита позов не мав бути прийнятим. Такі норми з‘явилися у Декреті відповідно до Закону України „Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова” від 3 квітня 2003 року. Поправки були внесені саме для того, щоб не було зловживань із навмисно завищеними вимогами про грошові компенсації. З сум понад 170тис. гривень державне мито сплачується у розмірі 10%. Отож, доцільно з‘ясувати, чи сплатив Сівкович 500 000 гривень.

Тиск на журналістів

В одній цитаті Сівкович прямо визнав, що він тисне на журналістів. Відповідно до інформації з сайту Рупор, він сказав: „У меня нет других рычагов влияния, кроме того как заставить честных журналистов честного канала заставить Порошенко извинится передо мной”. Тиск на журналістів є неправомірною метою. Якщо арешт рахунків був зроблений з метою тиску, тільки з цих підстав він має бути скасований, оскільки така мета не правомірна. Забезпечення позову не може використовуватися як форма тиску. Більше того, з огляду на заяви Сівковича, є всі підстави ставити питання про порушення кримінальної справи за статтею 171 Кримінального кодексу „Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

На сьогодні стало відомо більше подробиць про позов Сівковича та про арешт рахунків „5 каналу”. Дійсно, суддя Печерського суду прийняла ухвалу про арешт рахунків і майна як запобіжний захід. Як з’ясувалося, підставою був той факт, що Сівкович подав позов не тільки до Порошенка, але й до Телекомпанії “НБМ” (“5 канал”). Разом з цим, все одно залишається дуже багато питань до такого рішення судді, адже виступ Порошенка був у прямому ефірі, а відповідно до Закону України „Про телебачення і радіомовлення” чітко вказано, що телерадіоорганізація не несе відповідальності за розповсюдження інформації, що не відповідає дійсності, якщо вона містилася в авторському виступі, який передається в ефір без попереднього запису. Телекомпанія “НБМ” не може нести відповідальність за висловлювання Порошенка, навіть якщо би вони були в записі, оскільки в іншій частині статті 48 Закону про телебачення телекомпанії звільняються від відповідальності, якщо вони робили дослівне цитування висловлювань народного депутата України.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: