Доступ до інформації та запобігання корупції [ІНФОГРАФІКА]

Аналітика: Віта Володовська.

Інфографіка: Олена Захарян.

 

Новели доступу до інформації в сфері боротьби з корупцією у зв’язку з початком дії Закону України «Про запобігання корупції»

26 квітня 2015 року почав діяти новий Закон України «Про запобігання корупції», що був ухвалений у парламенті 14 жовтня 2014 року. Серед превентивних антикорупційних заходів –  вимоги підвищення прозорості діяльності високопосадовців, зокрема, шляхом гарантування доступу суспільства до інформації щодо заходів запобігання корупції, декларацій посадових осіб, реєстру осіб які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушеннята ін.

Інститут Медіа Права підготував загальний огляд можливостей з доступу громадян до інформації, які виникли, у зв’язку з новими антикорупційними правилами.

ДОСТУП ДО ДЕКЛАРАЦІЙ

Основним нововведенням закону стане створення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Єдиного реєстру декларацій). Цей відкритий онлайн-ресурс дозволятиме вільний перегляд, копіювання, друк відомостей із декларацій усіх чиновників, а також зможе вільно завантажуватись і використовуватись у форматі «відкритих даних». При цьому, традиційно  буде обмежено доступ до: реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації.

Перелік суб’єктів, які мають задекларувати свої статки,  суттєво не змінився. Його доповнили членами Національного агентства з питань протидії корупції – органу, до повноважень якого  належатиме контроль за дотриманням вимог цього законодавства, у т.ч. здійснення перевірки змісту майнових декларацій та моніторинг відповідності зазначених даних стилю життя конкретного службовця, а також забезпечення ведення самогоЄдиного реєстру декларацій.

Важливо зауважити, що новий порядок декларування набуде чинності саме після запуску Національним агентством онлайн-реєстру. До того часу, декларації посадовців, як і раніше, мають подаватись за місцем роботи, а щодо окремих категорій високопосадовців також оприлюднюватись протягом 30 днів на офіційному веб-сайті відповідного державного органу.аналітика

 

Закон «Про запобігання корупції» детальніше визначає категорії відомостей, які мають бути відображені у заповнених деклараціях.

Так, крім відомостей про доходи та майно, оприлюдненню підлягатиме інформація про видатки понад 20 мінімальних зарплат ( на сьогодні – близько 25 тис. грн.) та всі правочини, на підставі яких особа отримує чи передає майно. При цьому, ім’я контрагента (з ким укладається правочин) також має бути відомим. Крім цього, до прикладу, якщо нерухоме майно перебуває у чиновника в оренді або на іншому праві користування, власник такого майна, навіть якщо це не член сім’ї декларанта, також має бути зазначений.

Серед даних, які раніше не потрібно було зазначати у декларації, тепер з’явились також відомості про сумісництво (де та на яких підставах особа працювала чи працює), а також входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, або членство в таких об’єднаннях (організаціях).

Водночас, закон містить застереження про те, що члени сім’ї декларанта можуть відмовитись надавати відомості про себе для внесення в декларацію. У такому випадку, чиновник має самостійно вказати усю відому йому інформацію. Це також буде підставою для проведення повної перевірки достовірності задекларованих відомостей Національним агентством.

аналітика 2

 

ДОСТУП ДО РЕЄСТРУ КОРУПЦІОНЕРІВ

З 1 січня 2014 року Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. У відкритому доступі оприлюднюються відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень щодо яких судами прийняті відповідні рішення, які набрали законної сили, а також відомості про накладення дисциплінарних стягнень за корупційні правопорушення. Пошук у реєстрі здійснюється за прізвищами осіб-«корупціонерів».

Закон «Про запобігання корупції» передбачає, що за порушення антикорупційного законодавства до відповідальності може бути притягнуто також юридичних осіб, у зв’язку з чим, до реєстру відтепер також мають вноситись та бути загальнодоступними відомості про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру (назва, код ЄДРПУО, склад порушення та кримінально-правові заходи).

Водночас, закон передбачає виняток щодо оприлюднення даних про «корупціонерів», які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю. Інформація про вчинення ними корупційних правопорушень, вносяться до розділу реєстру з обмеженим доступом.

Ведення та оприлюднення інформації з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення на своєму офіційному сайті здійснюватиме Національне агентство з питань запобігання корупції.

аналітика 3

 
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОЗОРІСТЬ

Як і попередній закон, закон «Про запобігання корупції» передбачає заборону обмежувати доступ до інформації про оплату праці, благодійну, матеріальну чи іншу допомогу, будь-які виплати чи значні подарунки, які одержуються чиновниками. Водночас, гарантії доступу до інформації посилюються також вимогою про неможливість віднесення до інформації з обмеженим доступом даних про конфлікт інтересів посадових осіб та заходи з його врегулювання і, зокрема, про передачу в управління належних особам підприємств та корпоративних прав. Так, відповідно до закону після призначення або обрання на посаду в органах влади особа зобов’язана передати протягом 30 днів в управління іншій особі належні їй підприємства та корпоративні права. Такі права не можуть передаватись на користь членів сім’ї, а можливі способи чітко регламентуються законом.

Щодо конфлікту інтересів загалом, то він може полягати у наявності у конкретного чиновника приватного інтересу у сфері, в якій він виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень(потенційний конфлікт інтересів) або ж  в існуванні суперечності між таким приватним інтересом та повноваженнями особи(реальний конфлікт інтересів). Таким чином, інформація про будь-яку діяльність чи зв’язки посадової особи, що можуть викликати сумніви в її неупередженості та об’єктивності, не може приховуватись, так само, як і заходи подолання або запобігання виникненню ситуацій конфлікту інтересів.Відкритість такої інформації означає, зокрема, що державні органи та посадові особи не мають права відмовляти громадянам в наданні перелічених відомостей у відповідь на інформаційні запити, що подаються у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». 

Новий закон, як і раніше, обмежує доступ до матеріалів та результатів спеціальної перевірки, яка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад відповідального або особливо відповідального становища (зокрема, Прем’єр-міністра, міністрів, голів вищих спеціалізованих суддів та ін.), а також посад з підвищеним корупційним ризиком. Такі відомості вважаються конфіденційними або, в окремих випадках, відносяться до державної таємниці. Разом з тим, потрібно пам’ятати, що будь-яке обмеження поширення інформації має відповідати вимогам ст.6 Закону «Про доступ до публічної інформації», тому у випадку існування серйозного суспільного інтересу, така інформація може розкриватись.

В цілому, Закон «Про запобігання корупції» розширив можливості щодо здійснення громадського контролю у сфері боротьби з корупцією, значно спростивши доступ громадян до даних із декларацій чиновників та інших відомостей, що пов’язані з дотриманням службовцями антикорупційних вимог. Разом з тим, втілення передбачених законодавчих гарантій великою мірою залежить як від політичної волі високопосадовців і ефективної роботи антикорупційних органів, так і від активності громадянського суспільства у використанні нових інструментів доступу до інформації.

 

 

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: