Кожні нові вибори відбуваються за новим законом

November 29, 2005
Ухвалення в липні закону “Про вибори народних депутатів” викликало обурення журналістів і юристів, отож, готуючи зміни до нього, автори законопроекту консультувалися з експертами, зокрема з Інституту Медіа Права (Київ). Відтак про суть змін “Газета” попросила розповісти директора ІМП Тараса Шевченка.

– Чи внесено ті зміни, які ви рекомендували? Якщо ні, то які зігноровано?

– Більшість змін внесли, проте не всі. Найважливіша річ, яку змінили тільки частково, – це ті положення ст. 70 п.10, які стосуються санкцій для ЗМІ за порушення закону про вибори. Ми вважали, що стара редакція передбачає драконівські санкції – за будь-яке порушення можна було тимчасово закрити ЗМІ. Вважаємо, що закривати газети – не демократично, незалежно від того, що вони пишуть. В остаточній редакції вийшло так, що закрити ЗМІ можуть за друге порушення або за одне грубе порушення. Це все одно краще, ніж те, що було, але далеко від норми чи ідеалу.

Можна говорити про певний компроміс, оскільки внесено інші важливі речі, проде досі в період перед виборами за два дрібні порушення ЗМІ можуть закрити.

– Поясніть, будь ласка, чи внесення п. 27 у ст. 71 нівелює інші зміни в тій самій статті, які внесли за вашою рекомендацією?

– Йдеться про те, що ЗМІ не несе відповідальності за розміщення оплачуваної політичної реклами, крім випадків порушення двох статей – одна стосується поширення завідомо недостовірної інформації, інша – закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності.

– Власне про це мова: у Цивільному кодексі написано, що будь-яка негативна інформація про особу є недостовірною.

– Чесно кажучи, не бачу великих проблем. Положення, може, й не ідеальне, але воно є позитивним. Норма, яка з’явилася, насправді була пропозицією громадських організацій, хоча й з’явилася в дещо іншій редакції. Ми лобіювали положення, що якщо ЗМІ розміщує рекламу, чужий текст за гроші, то не може нести за це відповідальності. За попереднім законом про вибори, виходило так, що коли партія замовляє телеролик, який порушує якийсь закон, то за це закривають ЗМІ. А політик, партія – чисті. Звичайно, це ненормально. Депутати погодилися, що ЗМІ не несе відповідальності за оплачену рекламу за винятком випадків, коли в рекламі містилася завідомо недостовірна інформація. Щодо “завідомо недостовірної” в іншу статтю додано ще одну позицію. Закон “Про вибори народних депутатів” говорить: якщо ЗМІ надав одному місце під рекламу, то зобов’язаний надати й іншому. Тепер внесено поправку – він має право відмовити, якщо реклама містить завідомо недостовірну інформацію. Що стосується поняття “завідомо недостовірна інформація”, то застосування Цивільного кодексу в цьому випадку не зовсім доречне. У кодексі йдеться про “негативну” та “недостовірну” інформацію, в Законі “Про вибори народних депутатів” – про “завідомо недостовірну”.

Які мотви і логіка депутатів? Скажімо, на останніх виборах у багатьох друкованих ЗМІ розміщували абсолютно неправдиві та недостовірні передвиборні програми Ющенка. Освічена людина знала, що він ніколи не говорив подібного. Але були й ті, хто вірив, як-от у Криму, де публікували програми, в яких було передбачено відібрати землю та роздати її татарам, що налаштовувало мешканців Криму проти Ющенка.

У чому була проблема: всю інформацію публікували як замовлену політичну рекламу, але не Ющенка, а його опонентів. Останні видавали від імені Ющенка недостовірну інформацію. І мас-медіа тоді не мали права відмовити. За новим законом, ЗМІ отримує, з одного боку, право відмовити, з іншого – прописано санкції, якщо не відмовить. Вважаю, що найкраще було б надати право ЗМІ відмовити у публікації політичної реклами, а не карати за те, що не відмовляють. Тому що в такий спосіб, який ми записали тепер, зобов’язуємо ЗМІ встановлювати цензуру для текстів, які подають політики.

– Чи варто журналістам вимагати подальших змін до виборчого законодавства, чи вони зможуть захистити себе юридично?

– Моя оцінка цих змін однозначно позитивна. Я вважаю, це велика перемога журналістів. Не все є на 100% добрим, але ідеалу не існує. І тепер вимагати інших змін недоречно. Хотів би додати, що нині перед ЗМІ стоїть велике випробування: наскільки вони зможуть забезпечити чесне висвітлення кампанії. Коли журналісти ставили вимоги до Верховної Ради, вони казали: ми об’єктивно, чесно висвітлюватимемо вибори. Парламент надав їм це право, і якщо вони не забезпечать чесного висвітлення, боюся, на наступні вибори не отримають такого права.

– Чи будуть після виборів ініціативи ще якихось змін?

– Обов’язково. ІМП робитиме це, адже ми вважаємо, що частину Закону щодо ЗМІ й агітації треба переписати повністю. Розуміємо, що це неможливо в момент, коли вже починається виборча кампанія, але насправді це потрібно робити з нуля, починаючи із загальної термінології. Удосконалювати Закон “Про вибори народних депутатів” треба, та й узагалі наша українська практика свідчить, що кожні нові вибори відбуваються за новим законом про вибори.

Виграно важливу битву, яка стосується висвітлення виборчої кампанії до Верховної Ради, проте залишається практично така ж проблема щодо місцевих виборів. Ці вибори взагалі перебувають під загрозою зриву або перенесення, але хочу звернути увагу на ту частину Закону “Про місцеві вибори”, яка стосується ЗМІ. Висвітлення місцевих виборів залишається достатньо проблематичним. І зміни ще можна внести будь-якої миті.


Львівська оn-line Газета