Що таке «джинса» і з чим її їдять?

“Джинсою” (джинса – наголос на останній склад) журналісти називають проплачений матеріал або зумисно приховану рекламу. Отже, це сленгове слівце, яке має ходження серед працівників пера насамперед в Росії і Україні. Але дещо знати про нього не завадить кожному читачеві і глядачеві. Адже ми стикаємося з цим щодня. Походження самого терміну  достеменно невідоме;  стаття з російської Вікіпедії припускає, що назву джинсі дав український оператор мобільного зв’язку, який активно просував свій продукт – пакет Jeans, послуговуючись в тому числі засобами прихованої реклами.Так чи інак, назва прижилася. А все тому, що замовні матеріали стали звичайною практикою, зокрема і для українських ЗМІ. Інститут Масової Інформації проводить моніторинг чотирьох загальнонаціональних видань на предмет прихованої реклами. Три з них регулярно розміщують сумнівні матеріали у кожному числі!

Різновиди «джинси»

Приховану рекламу можна розділити на дві групи – політичні замовні матеріали і комерційна реклама. До політичної джинси належать :

а) статті чи сюжети, які насправді пишуть прес-служби політичних партій чи окремих політиків. Як правило їх підписують псевдонімом.

В інших випадках за публікацією стоїть справжній журналіст, який – на виконання завдання свого керівника (чи з власної ініціативи – за грошову чи іншу винагороду) готує матеріал на задану тему із потрібними замовнику – політичній силі – акцентами. В такому випадку перед публікацією чи виходом в ефір підготовлений матеріал перевіряється замовником.

в) оприлюднення соціологічних досліджень сумнівних фірм, які, як правило, серйозно відрізняються від інших соцопитувань на користь якоїсь політичної сили. Йдеться про свідоме завищення чи занижування рейтингів певної партії чи політика, або фальсифіковані дані про підтримку чи навпаки несприйняття суспільством тих чи інших ініціатив.

с) на шпальтах газет часто з’являється псевдоаналітика маловідомих авторів, що підписуються «політологами», які надають начебто експертну оцінку тої чи іншої події під кутом, вигідним для однієї з політичних сил.

d) публікація різноманітних «листів від… » (робітників, шахтарів, працівників медичної галузі). В таких листах, написаних штабним PR-райтером якоїсь партії, начебто від імені громади висловлюється протест, обурення, підтримка. Цей різновид джинси походить ще з радянських часів.

e) боти-коментатори (від web bot, www robot – англ. – автоматична програма для скачування файлів чи розсилання спаму). Це навпаки один з найновіших винаходів доби Інтернету. Назва боти має іронічний підтекст – насправді  ідеться про людей. Це наймані працівники або активісти політичних штабів, які за гроші залишають коментарі (пости, коменти)на сторінках інтернет-видань з метою дискредитації тої чи іншої статті, її автора, висловлених ідей чи викладених фактів. Зазначимо, що сфальшовані інтернет-коментарі не можна вважати джинсою у вузькому сенсі цього слова, адже самі видання від діяльності ботів не мають жодного зиску. Проте знати про цей різновид проплачених публікацій варто. Адже попереджений – значить озброєний!

Комерційна джинса також має не одне обличчя. Найчастіше вона проявляється так:

а) стовідсотково рекламний текст, підготовлений фаховими рекламістами (найчастіше зустрічається у щоденних газетах), який розміщується на шпальті поруч із звичайними статтями. При цьому ніде не позначається, що дана публікація є рекламною. В такому випадку ми можемо казати про неналежне маркування, що є порушенням Закону про рекламу.

в) сюжети чи публікації, що імітують за стилем новину  чи репортаж, проте є нічим іншим як прихованою рекламою. Спектр рекламованих послуг дуже широкий  – від приватних клінік до продуктових магазинів.    

с) прихована реклама на телебаченні може бути суто візуальною. Від найпростішого – невиправданого показу логотипів, рекламних слоганів, до складно вибудованого відеоряду, що може підкреслювати позитивні настрої, пов’язані з тим чи іншим продуктом. 

Кому потрібна джинса?

Зрозуміла, кому джинса не потрібна. Її споживачам – нам з вами. Людям, які купують газети, слухають радіо, дізнаються новини з телевізора. А кому вона потрібна? Насамперед замовникам, адже прихована замовна публікація дозволяє сподіватися на ефект, який неможливо досягти чесною рекламою. А також власникам ЗМІ, медійним менеджерам і нечесним на руку журналістам. ЗМІ в такий спосіб можуть уникати податків, бо оплата прихованої реклами відбувається як правило «кешем», тобто готівкою. У бухгалтерії, ясна річ, ці гроші ніяк не фігурують.

У наступній частині Правди про «джинсу» ми розповімо чому джинса це погано і спробуємо показати як відрізнити замовний матеріал від чесної журналістської праці.

Андрій Сайчук

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: