Європейський суд визнав незаконними дії Нацради Болгарії

Європейський суд з прав людини (Страсбург) ухвалив нове рішення по статті 10 (свобода вираження поглядів) Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. У справі «Глас Надєжда» та Елєнков проти Болгарії (case of Glas Nadezhda EOOD and Anatoliy Elenkov v. Bulgaria) cуд одностайно встановив порушення не тільки статті 10, але й статті 13 (право на ефективні засоби захисту) Європейської конвенції. Заявникам було присуджено компенсацію немайнової шкоди у розмірі 5000 євро та відшкодування майнової шкоди у сумі 2500 євро.

Заявниками у справі були ТОВ „Глас Надєжда” та його керівник і власник Анатолій Елєнков. У листопаді 2000 року заявники отримали відмову в отриманні ліцензії на радіомовлення християнських програм у Софії. Відмова базувалась на прийнятому Національним комітетом радіо та телебачення (НКРТ) рішенні, в якому вказувалось, що подані „Гласом Надєжда” документи не відповідають встановленим НКРТ вимогам зі створення соціальних і ділових програм, охоплення регіональної аудиторії, а також вимогам зі створення оригінальних програм і забезпечення професійними та технологічними ресурсами. Причому НКРТ не пояснила, чому саме дані документи не відповідають її вимогам.

Вищий адміністративний суд Болгарії відмовив заявникам. Суд, зокрема, постановив, що НКРТ міг на свій розсуд оцінювати, чи відповідають подані заявниками документи на отримання ліцензії встановленим вимогам, і така оцінка не підлягає перевірці в суді. Паралельно з цим пан Елєнков звернувся до суду з проханням надати йому копії протоколів обговорень НКРТ, які є відкритими відповідно до Закону про доступ до публічної інформації. Проте, незважаючи на рішення суду, ці копії йому не надали.

Європейський Суд знайшов у даній справі порушення статей 10 та 13 Європейської Конвенції, виходячи з наступних міркувань. У ході вирішення питання стосовно надання заявникам ліцензії на радіомовлення НКРТ не провів публічних слухань і не оприлюднив хід проведених обговорень, незважаючи на судове рішення стосовно надання заявникам копій протоколів цих обговорень. Також НКРТ відмовився пояснювати, в чому і чому документи заявників не відповідають встановленим вимогам на отримання ліцензії. Все це, а також нечіткість критеріїв, яким має відповідати потенційний мовник, заперечує право заявників на юридичний захист від свавільного порушення їх права на свободу вираження поглядів.

Суд також відзначив, що схвалена Комітетом Міністрів Ради Європи Рекомендація „Про незалежність і функції регулювальних органів у секторі мовлення” наголошує на необхідності відкритості та прозорості застосування регулюючих ліцензійних процедур і окремо рекомендує, щоб „усі рішення, які приймаються керівними органами, були відповідним чином обґрунтовані… та відкриті для судового перегляду”.

Розглядаючи питання, чи мало місце порушення статті 13 Конвенції (право на ефективний судовий захист), Європейський Суд зазначив, що застосований Вищим адміністративним судом Болгарії метод розгляду справи, зокрема відмова від втручання в повноваження НКРТ, не відповідав положенням статті 13 Конвенції, яка вимагає перевіряти, чи відповідало втручання в права заявника соціальним потребам і чи було воно пропорційним до переслідуваної легітимної мети.

Відзначимо, що в Україні часто суспільству намагаються нав’язати ідею, що рішення спеціальних органів регулювання, таких як Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення чи Центральна виборча комісія, не підлягають судовому перегляду по суті. Європейський Суд у рішенні «Глас Надєжда» та Елєнков проти Болгарії чітко вказав, що судові органи мають не тільки право, але й обов’язок переглядати такі рішення.

 

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: