Закон про вибори: гра за новими правилами?

Автори: Тарас Шевченко, Галина Чижик

Позачергові вибори, призначені на 26 жовтня, цьогоріч відбудуться за зміненими правилами. Так, 1 лютого 2014 року вступили в силу зміни до Закону України «Про вибори народних депутатів України», прийняті Верховною Радою України в листопаді минулого року. 

Прикриваючись необхідністю адаптації українського законодавства до acquis Європейського Союзу, Президент України Віктор Янукович та його партія прагнули забезпечити собі якнайбільше місць у ВР нового скликання. Очевидно, що вони не надто переймалися включенням до тексту закону демократичних стандартів та правил. І все ж, деякі норми закону були істотно змінені. Поряд з іншими, змін зазнали й положення щодо участі засобів масової інформації у виборчому процесі.

Найперше законодавець вирішив нагадати журналісту його призначення, бо як іще розуміти положення на кшталт: «інформаційні агентства, засоби масової інформації не можуть допускати замовчування суспільно важливої інформації… не допускати перекручування інформації… повинні намагатися отримувати інформацію з двох і більше джерел» (ч. 2 ст. 66). Формулювання на загал декларативні,  до того ж одразу постає питання про те, хто і яким чином контролюватиме реалізацію подібних приписів.

Більш змістовними і корисними видаються такі зміни. По-перше, суттєво скоротили обмеження на поширення результатів опитування громадської думки – з 10 до 2 останніх днів перед днем голосування ( ч. 3 ст. 67 закону). По-друге, газети «Голос України» та «Урядовий Кур’єр» зобов’язали друкувати передвиборні програми усіх партій в окремому спеціальному випуску (ч. 2 ст. 73).  Саме за ініціативи Інституту Медіа Права таке положення було включено до тексту закону

Також скоротили час, впродовж якого до та після трансляції передвиборної програми забороняється коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, дії партії, кандидатів у депутати, – з 20 до 10 хв (ч. 9 ст. 72).

У ч. 12 ст. 68 знайшов своє втілення принцип забезпечення рівного доступу та рівних умов, згідно з яким юридичні та фізичні особи – розповсюджувачі зовнішньої реклами повинні забезпечити рівний доступ та рівні умови для партій – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати до розміщення агітаційних матеріалів (політичної реклами) з використанням носіїв зовнішньої реклами. Раніше принцип забезпечення рівного доступу та рівних умов стосувався лише передвиборної агітації у ЗМІ та не поширював свою дію на умови розміщення зовнішньої реклами.

 

ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ

Хоча за обсягом статтю закону, присвячену особливостям підготовки та проведення позачергових виборів, збільшили майже втричі, у регулюванні діяльності ЗМІ істотно змінились лише цифри. Зокрема, черговість надання кандидатам у депутати ефірного часу телерадіоорганізаціями  визначається не пізніш як за п’ятнадцять днів до дня виборів; редакції газет “Голос України” та “Урядовий кур’єр зобов’язані надрукувати передвиборні програми в окремому спеціальному випуску не пізніш як за вісім днів до дня виборів.

 

ПЕРЕДВИБОРНІ ДЕБАТИ ТА ДИСКУСІЇ

Статтю 66 закону було доповнено положеннями щодо порядку висвітлення телерадіоорганізаціями фактів та подій, пов’язаних із виборчим процесом. Відтепер передвиборні дебати та дискусії відбуватимуться за такими правилами:

телерадіоорганізація, яка має намір поширювати зазначені передачі, оприлюднює відповідну пропозицію, в якій повинні зазначатися формат передачі, строк, протягом якого необхідно надати згоду на участь у передачі, та вартість участі у такій передачі;

формат передачі включає порядок визначення учасників, тривалість передачі та обсяг ефірного часу, наявність інших присутніх у студії під час передачі, регламент та правила поведінки учасників передачі, тема
обговорення; умови поширення під час передачі іншої інформації тощо);

вартість участі у передачі є однаковою для всіх суб’єктів виборчого процесу і визначається відповідно до обсягу ефірного часу, що надається кожному з учасників передач, та вартістю одиниці ефірного часу;

обсяг ефірного часу, що надається учасникам передач для участі в дискусії або для відповіді на запитання, повинен визначатися за однаковими правилами (ч. 4-6 ст. 66).

Загалом, поява у законі норм, якими врегульовано порядок створення телерадіоорганізаціями передач, є позитивними змінами. Однак положення щодо вартості участі у передачі вводить в оману, оскільки фактично мова йде про політичну рекламу, в той час як участь у таких передачах з огляду на включення цієї статті до розділу «Інформаційне забезпечення виборів» мала б бути безкоштовною.

Закон визначає, що «контроль за дотриманням цих вимог здійснюватиме Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення». У разі виявлення порушень за результатами здійснення такого контролю Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення інформує про це Центральну виборчу комісію або відповідну окружну виборчу комісію (ч. 6 ст. 66).

 

ПОТРІБНО ЗМІНИТИ

Зміни до закону про вибори радше були продиктовані прагненням будь-що залишити систему незмінною. Як наслідок, не всі пропозиції Інституту Медіа Права при внесенні змін були враховані. Тому актуальними залишаються вимоги:

–       заборонити поширення передвиборної агітації без вказівки імені замовника;

–       скасувати можливість закриття ЗМІ за одноразове грубе порушення виборчого законодавства.

Сподіваємося, що якісне оновлення виборчого законодавства із врахуванням пропозицій громадянського суспільства стане одним із перших кроків новообраного парламенту.

 

 

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: