Закон України „Про суспільне телерадіомовлення”

Цей документ містить пояснення запронованих у законопроекті про суспільне телерадіомовлення рішень найбільш дискусійних та важливих питань: щодо структури та порядку формування органів управління, щодо фінансового забезпечення, щодо організаційної форми, щодо визначення програмної та редакційної політики, щодо процедури трансформації державних телерадіоорганізацій на суспільні.

Яку модель управління передбачає законопроект?Законопроект передбачає трьохланкову модель: Наглядова рада – Правління – Президент. Головним органом є Наглядова рада, яка у свою чергу формує Правління і призначає Президента. З цих органів на постійних засадах працює лише Президент. Колегіальні органи збираються періодично на свої засідання для вирішення питань, що відносяться до їх компетенції: Наглядова рада – 2-3 рази на рік; Правління – 10-12 разів на рік. Наглядова рада (єдина для телебачення і радіо) складається з12 -15 осіб; Правління (окреме для телебачення і радіо) складається з 5-8 осіб. Президент – один для телебачення і один для радіо.

Навіщо Правління?Другий колегіальний орган потрібний для організації ефективнішого контролю за діями Президента та працівників. Наглядова рада збирається рідко і вирішує політичні питання: призначає керівника, схвалює програмну політику, редакційну політику, слідкує за їх виконанням. До Наглядової ради входитимуть переважно відомі та авторитетні люди, чиє рішення будуть поважати. Завдання Правління дещо інші – постійно й оперативно слідкувати за господарською та фінансовою діяльністю організації: затверджувати договори на великі суми, формувати бюджет, контролювати менеджмент, затверджувати тендери. Такі завдання потребують інших категорій спеціалістів: професіоналів у сфері менеджменту, фінансів, права, телерадіомовлення, які зможуть працювати трохи більше і частіше, ніж члени Наглядової ради. Саме тому ефективно мати два органи.

Як формувати Наглядову раду?

Наглядову раду пропонується затверджувати у Верховній Раді. Так відбувається у більшості країн Європи. Аргументи: 1) колегіальний орган приймає збалансованіші рішення, ніж коли це робиться одноособово (наприклад Президентом); 2) Наглядова рада повинна мати представників різних груп (і чоловіків, і жінок; і старших людей, і молодих; і представників більшості, і представників меншин), а виконання цього пункту можна забезпечити лише за умов схвалення всього складу одним органом. Парламентський спосіб формування є найбільш демократичним. Звичайно, обрання у Верховній Раді буде теж політизованим, тому додатково пропонується такі заходи: склад Наглядової ради пакетом виносить на затвердження парламентом профільний комітет (як правило, профільний комітет належить опозиції). Пакет кращий варіант, ніж рейтингове голосування, оскільки за рейтингом враховують лише інтереси більшості, а опозиція може бути проігнорована. Ми пропонуємо, щоб профільний комітет проводив відкритий конкурс з внесенням кандидатур громадськими організаціями, університетами, академіями. При цьому, пакет має затверджуватися 2/3 голосів членів комітету. Комітет при затвердженні буде узгоджувати позиції фракцій і пропонувати такий склад, який буде прохідним у Верховній раді. Вся процедура має бути максимально публічною: комітет має забезпечувати доступ ЗМІ та громадян на засідання, де обговорюватимуться кандидатури.

Чи платити заробітну плату членам Наглядової ради та Правління?Члени Наглядової ради і Правління не є працівниками телерадіоорганізацій і не повинні отримувати заробітну плату. Однак, вони мають отримувати невелику винагороду за свою роботу. Пропонується розмір винагороди прив’язувати до середньомісячного розміру заробітної плати Президента. Тобто один раз на рік сплачується половина (або один-два) середньомісячного розміру заробітної плати.

Чи мають бути у Наглядовій раді політики?Політики, як правило, входять до наглядових рад у країнах, де така рада складається з 40-60 осіб, наприклад, у Німеччині. В інших випадках на рівні закону намагаються закріпити максимальну аполітичність наглядових органів суспільного мовлення. Саме тому, законопроект не лише забороняє політикам входити до складу Наглядової ради, а й містить заборону вносити свої кандидатури народним депутатам та фракціям. Всі кандидатури мають висуватися від недержавних та неполітичних організацій.

Чи мають бути керівники захищені від можливості звільнення?

Для більшої незалежності члени Наглядової ради повинні лише призначатися Верховною Радою та не можуть нею звільнятися. У той же час, Президент телерадіокомпанії не повинен користуватися таким захистом від звільнення. Він повинен мати достатньо широкі повноваження щодо керівництва організацією, однак, у випадку неякісної роботи чи зловживанням наданою владою може бути звільнений Наглядовою радою без пояснення причин.

Чи встановлювати абонентську плату?

Безперечно, суспільне телерадіомовлення повинно мати незалежне фінансування. Бюджетне фінансування, в принципі, не суперечить стандартам суспільного мовлення і використовується в деяких країнах (наприклад, в Іспанії). Однак, це не є найкращим способом фінансування, оскільки, сприяє залежності мовників від держави. Мати окремий податок чи збір було би корисно, однак, у тексті законопроекту ми виходимо з принципу реалістичності: швидко запровадити окремий податок неможливо – лише це питання потребує місяців вивчення, прорахунку та запровадження. Тому не доцільно гальмувати ним проходження законопроекту, а також нагромаджувати законопроект багатьма спірними питаннями. Натомість пропонується питання щодо фінансів віднести до другої хвилі реформування, тоді як у цьому законопроекті залишити принципи фінансування близько до існуючої на сьогодні схеми.

Чи має це бути бюджетне підприємство?

Організаційна форма – це одне з перших питань, яке потрібно вирішити для написання закону. Важливо – хто і в який спосіб засновує телерадіоорганізації. Існуючі форми мають низку недоліків: якщо ми зробимо, наприклад, бюджетне підприємство, то виникає проблема, що мета підприємства – приносити прибуток, та й управління державним підприємством здійснюється певним органом влади. Пропонується визначити Суспільні телерадіоорганізації як юридичні особи з особливим статусом – цей статус визначається цим законом. Разом з тим, потрібно додатково вивчити всі питання можливих проблем пов’язаних зі статусом: процедура використання бюджетних коштів, статус платника податків, фінансова звітність та інше. Після цього передбачити, що у випадку, цим законопроектом не встановлено певних особливостей, потрібно користуватися загальними правилами встановленими законодавством для бюджетних підприємств або для бюджетних установ. Це питання ще не до кінця опрацьоване у законопроекті.

Навіщо так багато не чітких формулювань стосовно програмної політики?Закон повинен визначати, чим саме, за змістом, суспільні телерадіоорганізації будуть відрізнятися від державних та комерційних. Чітко цього визначити неможливо і не потрібно, однак загальні положення необхідні як дороговкази для членів Наглядової ради, що будуть розвивати ці положення у власних документах та суб’єктивно оцінювати, чи не порушив телеканал те чи інше положення закону щодо програмної політики. Те ж саме стосується редакційної політики.

Навіщо детальні положення про незалежність?

Ми усвідомлюємо, що певний державний контроль де-факто буде залишатися, як це відбувається в усіх демократичних країнах. Разом з цим, потрібна чітка вказівка, що за законом, контроль і будь-яке втручання заборонені. Так само важливо закріпити, що метою суспільних мовників є об’єктивне інформування громадян, а не висвітлення діяльності органів державної влади. Це має знати і держава, і журналісти, і суспільство.

Чи потрібен другий загальнонаціональний канал на основі ОДТРК?Безперечно реформувати обласні державні телекомпанії необхідно. Штат працівників понад сто осіб, бюджет у сотні тисяч або мільйони та продукт одна година на добу з низьким рейтингом – це абсолютно неприйнятна ситуація. Однак сьогодні немає єдності у питанні реформи саме шляхом створення мережі. Тому потрібно детальніше вивчати питання щодо реального стану та перспектив реформування ОДТРК. Ми відносимо це питання до наступної хвилі реформ.

Чи потрібні додаткові рішення для створення суспільного телерадіомовлення?

Закон передбачає, що він є достатнім документом для трансформації державних мовників на суспільні. Не потрібно жодних додаткових рішень Верховної Ради, Президента чи Кабінету Міністрів. Не потрібно схвалювати Статут. Таких рішень можна не дочекатися, навіть якщо закон приймуть. Закон містить прикінцеві положення, які визначають процедуру та терміни формування нових органів управління.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права


Проект Інституту Медіа Права

Закон України
„Про суспільне телерадіомовлення”


Цей закон регламентує діяльність Українського телебачення і Українського радіо, які здійснюють в Україні функції організацій суспільного мовлення. Суспільне мовлення не може контролюватися державою, політичними партіями чи приватними організаціями. Воно покликане задовольняти інформаційні потреби всього українського народу – громадян усіх національностей, що проживають на території України. Суспільне мовлення відповідає високим професійним стандартам якості та сприяє об‘єднанню українського суспільства.

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Суспільні телерадіоорганізації


Цим законом існуючі державні установи „Національна телекомпанія України” та „Національна радіокомпанія України” реорганізуються в юридичні особи: „Українське телебачення” і „Українське радіо” (далі разом суспільні телерадіоорганізації). Суспільні телерадіоорганізації здійснюються суспільне телерадіомовлення, вони діють виключно в інтересах українського народу.

Стаття 2. Статус суспільних телерадіоорганізацій

Цей Закон визначає порядок утворення та правовий статус суспільних телерадіоорганізацій. Діяльність суспільних телерадіоорганізацій регулюється також Законом України „Про телебачення і радіомовлення” та іншими законами України, які застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Суспільні телерадіоорганізації як юридичні особи мають особливий статус, який визначається цим Законом.

Стаття 3. Сфера дії суспільних телерадіоорганізацій

Українське телебачення здійснює телевізійне мовлення: на одному загальнонаціональному каналі мовлення (УТ-1);

супутникове мовлення на зарубіжну аудиторію.

Українське радіо здійснює радіомовлення: на трьох каналах дротового мовлення (УР1, УР2, УР3)

(перерахувати існуючі радіочастоти НРКУ)

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення безкоштовно та поза конкурсом видає суспільним телерадіоорганізаціям ліцензії на право використання вищезазначених каналів мовлення. Отримання інших ліцензій на використання каналів мовлення можливе лише шляхом внесення змін до цього Закону. (Варіант. Отримання інших ліцензій можливе в загальному порядку.)

Стаття 4. Незалежність суспільних телерадіоорганізацій


Суспільні телерадіоорганізації діють виключно в інтересах українського народу; вони зобов’язані максимально повно задовольняти інформаційні потреби всіх громадян України незалежно від їх національності, походження, мови спілкування, релігії, політичних поглядів, віку та іншого. Суспільні телерадіоорганізації є незалежними від держави, політичних партій та будь-яких інших державних чи недержавних організацій.

Забороняється будь-який вплив з боку держави з метою встановлення цензури чи попереднього контролю за змістом інформації. Відповідальність за поширення інформації може накладатися виключно у випадках, передбачених законодавством України.

Органи державної влади, їх посадові особи не мають права втручатися у творчу діяльність суспільних телерадіоорганізацій, у тому числі давати рекомендації. Це правило не поширюється на організації, що за законом мають повноваження здійснювати державний контроль за діяльністю телерадіоорганізацій.

Стаття 5. Завдання суспільних телерадіоорганізацій

Суспільні телерадіоорганізації мають особливе місце в системі телерадіомовлення та виконують завдання, які, як правило, не здатні виконувати приватні телерадіокомпанії. Зокрема вони: – сприяють об‘єднанню українського суспільства, міжнаціональному та міжконфесійному взаєморозумінню; – сприяють розвитку української мови та культури, а також мов та культур народів, що проживають на території України; – виражають високі стандарти якості журналістики;

– забезпечують вищі стандарти толерантності, поваги до людини, її честі та гідності; – сприяють найбільш повному задоволення інформаційних, культурних та освітніх потреб телеглядачів та радіослухачів.

Стаття 6. Принципи діяльності суспільних телерадіоорганізацій

Суспільні телерадіоорганізації здійснюють свою діяльність на таких принципах:

– об‘єктивності та збалансованості інформації;

– оперативності, точності та достовірності інформації;

– чіткого відокремлення авторських коментарів від викладання фактів;

– плюралізму думок; – прозорості та відкритості діяльності; – підзвітності громадянам України;

– участі громадськості в управлінні та формуванні програмної політики;

– максимального охоплення населення України.

Порядок реалізації принципів визначається цим Законом, а також внутрішніми актами суспільних телерадіоорганізацій.

Розділ 2. РЕДАКЦІЙНА ТА ПРОГРАМНА ПОЛІТИКА
(Варіант. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ)

Стаття 7. Засади редакційної політики


У своїй роботі суспільні телерадіоорганізації керуються законодавством України, а також Засадами редакційної політики та іншими внутрішніми актами, прийнятими у відповідності до цього Закону. Основними стандартами подачі інформації є точність, достовірність, збалансованість, повнота та доступність подачі інформації, чітке відокремлення авторських коментарів від викладання фактів.

Стаття 8. Етичні стандарти

Творчі працівники користуються етичними стандартами, які містяться у Засадах редакційної політики, а також, за окремим рішенням, можуть на загальних зборах трудового колективу приєднатися до інших журналістських етичних кодексів. В ефірі суспільних телерадіоорганізацій неприпустимі матеріали, дискримінаційні до будь-кого за будь-якими ознаками, шкідливі для суспільної моралі, плагіат, прихована реклама. Особлива обережність зберігається в матеріалах, що стосуються неповнолітніх, жертв злочину чи постраждалих внаслідок стихійних лих чи техногенних аварій, поважається приватне життя, принцип неупередженості до обвинувачених, захищаються джерела інформації.

Стаття 9. Програмна політика

Програмна політика суспільних телерадіоорганізацій спрямована на забезпечення різноманітними та збалансованими програмами всіх прошарків суспільства, в тому числі й національних меншин. Програмна політика фіксується у Редакційних статутах суспільних телерадіоорганізацій. Вони обов’язково повинні містити обов‘язок суспільних телерадіоорганізацій забезпечувати суспільство достатньою кількістю програм: інформаційних, соціальних; публіцистичних; освітніх; культурних; спортивних; дитячих та юнацьких.

Програмна політика має максимально відображати особливу роль суспільних телерадіоорганізацій як телерадіоорганізацій суспільного мовлення. суспільні телерадіоорганізації повинні забезпечувати суспільство, у першу чергу, тими програмами, які не виробляються або виробляються у недостатній кількості чи низької якості іншими телерадіоорганізаціями. Програми мають максимально відбивати діапазон думок та тенденцій в суспільстві. Вони не повинні надавати будь-які переваги окремим групам населення, політичним чи релігійним силам або державі. Програми мають захищати демократичні цінності, міжнаціональну злагоду у суспільстві, мир та дружбу між народами.

Стаття 10. Інформаційне мовлення

Суспільні телерадіоорганізації зобов’язані подавати повну та оперативну інформацію про всі суспільно-значимі події, які відбуваються в Україні та у світі. Новини повинні бути неупередженими, збалансованими, незаангажованими, незалежними та правдивими. Суспільні телерадіоорганізації не можуть подавати позицію лише однієї сторони: вони зобов’язані повідомляти про всі основні позиції, наявні у суспільстві. Коментарі мають бути чітко відокремлені від фактів.

Суспільні телерадіоорганізації, відповідно до цього Закону та внутрішніх актів самостійно визначають, які теми є суспільно значимими. Вони не мають прямих обов’язків висвітлювати діяльність будь-яких органів влади чи посадових осіб, за винятком випадків, прямо зазначених у цьому Законі.

Стаття 11. Обов’язкові повідомлення

Суспільні телерадіоорганізації зобов’язані надавати безкоштовно ефірний час на вимогу Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного суду України та Голови Конституційного суду України, для екстрених офіційних виступів з важливих питань державного життя.

Окрім цього Президенту надається час для новорічного привітання.

В інших випадках суспільні телерадіоорганізації самостійно приймають рішення щодо надання ефірного часу для виступів державних посадових осіб відповідно до правил, встановлених цим Законом.

Стаття 12. Висвітлення діяльності Верховної Ради України

Суспільні телерадіоорганізації створюють на своїх каналах програми, в яких час надається представниках усіх політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді України. Програми повинні виходити у прямому ефірі. Ця діяльність здійснюється за рахунок загального фінансування суспільних телерадіоорганізацій.

Суспільні телерадіоорганізації самостійно вирішують, з урахуванням цього Закону, як інформувати громадян про законодавчу діяльність. Обов’язкова трансляція здійснюється лише: першого та останнього засідання кожної чергової сесії, а також при виступі Президента України зі щорічним посланням до Верховної Ради України.

Стаття 13. Права політичної опозиції

Суспільні телерадіоорганізації мають повідомляти як позицію представників влади, так і представників опозиції. У випадку оприлюднення заяв представників влади, опозиція має право вимагати можливості поширити власну позицію з того ж питання.

Стаття 14. Діяльність у передвиборчий період

Суспільні телерадіоорганізації надають усім кандидатам на виборах Президента України та народних депутатів України можливість безкоштовного доступу до ефіру на недискримінаційних засадах. суспільні телерадіоорганізації не мають права виражати будь-які політичних симпатій чи упередженість.

Суспільні телерадіоорганізації обов’язково організовують передвиборчі дебати, які можуть безкоштовно ретранслюватися іншими телерадіоорганізаціями. Кандидати запрошуються до участі у дебатах на недискримінаційних засадах.

Особливості діяльності суспільних телерадіоорганізацій у передвиборчий період визначається законодавством про вибори.

Стаття 15. Право на відповідь

Будь-яка особа, чиїм інтересам було завдано шкоди внаслідок сповіщення Національною телерадіоорганізацією будь-якої інформації, має право на відповідь. Відповідь має обмежуватися лише спростування фактів, що оспорюються, вона має бути надана у письмовій формі та бути підписаною зацікавленою особою. Національна телерадіоорганізація повинна сповістити відповідь безкоштовно та максимально швидко, а також донести її до тієї аудиторії, яка знає про висловлювання, яке оспорюється (наприклад у наступному випуску тієї ж передачі).

Національна телерадіоорганізація має право відмовитися від сповіщення відповіді за однієї з наступних умов: – відповідь не обмежується спростуванням фактів, що заперечуються;

– відповідь є невиправдано довгою;

– особа не може продемонструвати порушення своїх законних прав та інтересів щодо оскаржуваної інформації;

– вимога про спростування була отримана більше ніж через 2 місяці після сповіщення оскаржуваної інформації.

Стаття 16. Участь громадян у програмній політиці

Суспільні телерадіоорганізації зобов’язані утворити спеціальні відділи, які будуть вивчати, давати відповіді та узагальнювати зауваження та пропозиції від громадян. Результати таких узагальнень розглядаються разом із звітами про реалізацію програмної політики.

Розділ 3. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ

Стаття 17. Структура органів управління та контролю

Органами управління та контролю суспільних телерадіоорганізацій є: єдина Наглядова рада суспільних телерадіоорганізацій, Правління Українського телебачення і Правління Українського радіо, Президент Українського телебачення і Президент Українського радіо.

Стаття 18. Наглядова рада суспільних телерадіоорганізацій

Для громадського контролю за діяльністю суспільних телерадіоорганізацій створюється єдина Наглядова рада. ЇЇ повноваження поширюються як на Українське телебачення, так і на Українське радіо. Наглядова рада Складається з 15 осіб, які призначаються Верховною Радою України.

Засідання Наглядової ради правомочні за присутності не менше половини її членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів, від кількості визначеної Законом, окрім випадків, передбачених цим Законом. Засідання проводяться принаймні двічі на рік. Діяльність Наглядової ради визначається цим Законом, а також Регламентом Наглядової ради, який затверджується самою Наглядовою радою.

Стаття 19. Процедура призначення та ротації членів Наглядової ради суспільних телерадіоорганізацій

Склад Наглядової ради формується комітетом Верховної Ради, який відповідає за телерадіомовлення. Комітет проводить відкритий конкурс, за процедурою затвердженою Верховною Радою України. Пропозиції вносять будь-які організації крім комерційних, політичних та органів державної влади. Склад Наглядової ради затверджується 2/3 голосів членів комітету. Узгоджений список виноситься на голосування у Верховній Раді Україні. Будь які зміни пакету потребують додаткового схвалення у комітеті.

Члени Наглядової ради призначаються на 6 років і їх не можна відкликати. Шляхом жеребкування після призначення першого складу визначається 7 членів Наглядової ради, які будуть виконувати повноваження 3 роки. У випадку дострокової появи вакансії члена Наглядової ради, нова особа призначається лише на термін, що залишився в особи, яка вибула.

Стаття 20. Члени Наглядової ради

До Наглядовій раді мають входити представлені представники різних суспільних груп: соціальних, вікових, гендерних, національних, мовних. Члени Наглядової ради не повинні бути виразниками політичних інтересів певних партій, ними не можуть бути лідери партій, члени Парламенту, державні службовці. Члени Наглядової ради повинні мати хорошу репутацію та повагу у суспільстві та професійному середовищі. Члени Наглядової ради діють на громадських засадах. Вони не отримуються заробітної плати, однак їм виплачують один раз в кінці кожного року на рік половину середньомісячної зарплати Президента.

Стаття 21. Повноваження Наглядової ради

Наглядова рада є органом громадського контролю за діяльністю суспільних телерадіоорганізацій, вона має повноваження призначати Правління та Президентів суспільних телерадіоорганізацій, затверджувати внутрішні акти, визначати редакційну та програмну політику та слідкувати за її дотриманням. Наглядова рада не має права здійснювати попередній контроль за програмами.

Наглядова рада: – призначає на конкурсних засадах не менш ніж двома третинами голосів від загального складу та звільняє не менш ніж двома третинами голосів від загального складу Президентів суспільних телерадіоорганізацій;

– призначає на конкурсних засадах членів Правлінь суспільних телерадіоорганізацій;

– затверджує Регламент Наглядової ради, Засади редакційної політики суспільних телерадіоорганізацій, Редакційні статути суспільних телерадіоорганізацій та інші внутрішні акти у відповідності до повноважень Наглядової ради, та вносить до них зміни, а також контролю їх виконання;

– заслуховує звіти Президентів суспільних телерадіоорганізацій;

– консультує Президента щодо реалізації програмної політики.

Стаття 22. Правління суспільних телерадіоорганізацій

Правління є контролюючим органом у галузі управління та фінансів. Правління створюється окремо для Українського телебачення та Українського радіо. Правління складається з 7 осіб, які збирається на засідання не менше 12 разів на рік. Діяльність Правління регламентується цим Законом та Положенням про Правління, яке затверджує Наглядова рада.

Стаття 23. Члени Правління

Члени Правління обираються на конкурсних засадах з числа фахівців у галузі управління, фінансів, телебачення, юриспруденції та зв’язку. Члени Правління працюють на громадських засадах. Вони не отримуються заробітної плати, однак їм виплачують один раз на рік одну місячну зарплату Президента. Членами Правління не можуть бути народні депутати України, державні службовці, а також особи, які працюють у сфері телебачення чи радіо, мають фінансові інтереси, є учасниками телерадіоорганізацій або отримують будь-яку винагороду від телерадіоорганізацій. Члени Правління обираються на 4 роки і їх не можна відкликати достроково.

Стаття 24. Повноваження Правління

Правління здійснює контроль за адміністративною та фінансовою діяльністю Генерального Директора та його підлеглих. Розглядає звіти, може запитувати будь-яку інформацію. Схвалює угоди на суму понад 1 мільйон гривень. Підписує контракт з Президентом. Затверджує бюджет та слідкує за його виконанням. Встановлює процедуру проведення тендерів на закупівлю товарів та послуг і контролює їх дотримання. Затверджує штатний розклад, розміри оплати праці. Встановлює процедуру проведення конкурсів на посади у суспільних телекомпаніях, крім посад у Наглядовій рада, Правлінні та Президента. Правління моє право звернутися до Наглядової ради з пропозицією щодо звільнення Президента.

Стаття 25. Президент суспільної телерадіоорганізації

Президент призначається та звільняється строком на 5 років Наглядовою радою на конкурсних засадах з числа професіоналів, які мають досвід управління в галузі телерадіомовлення не менше 10 років. Генеральний директор здійснює постійне управління суспільною телерадіоорганізацією. Зокрема: – забезпечує реалізацією редакційної та програмної політики;

– забезпечує складання та виконання бюджету;

– представляє суспільну телерадіоорганізацію без довіреності;

– укладає договори, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;

– приймає на роботу та звільняє працівників;

– здійснює інші повноваження щодо керівництва суспільною телерадіоорганізацією.

Розділ 4. ФІНАНСУВАННЯ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 26. Фінансування суспільних телерадіоорганізацій


Держава зобов’язана забезпечити належне фінансування суспільних телерадіоорганізацій у спосіб, який забезпечить їх достатніми ресурсами для діяльності, та не підриває їх незалежність. Суспільні телерадіоорганізації мають право отримувати доходи у вигляді: абонентської плати, спонсорства, реклами, бюджетного фінансування, благодійних пожертв, плата за авторські та суміжні права, а також надходження від інших видів дозволеної господарської діяльності.

Стаття 27. Реклама та спонсорство

Суспільні телерадіоорганізації мають право отримувати кошти від реклами та спонсорства відповідно до законодавства про рекламу та спонсорство, з урахуванням додаткових обмежень, встановлених цим Законом та обмежень, встановлених Наглядовою радою.

Для суспільних телерадіоорганізацій встановлюється вдвічі менша квота на розміщення реклами. Не допускається реклама та спонсорства алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також знаків для товарів цих категорій.

Стаття 28. Бюджетне фінансування

Бюджетне фінансування Українського телебачення та Українського радіо здійснюється окремими бюджетними рядками. Фінансування здійснюється напряму з Державного бюджету України. Бюджетні кошти витрачаються на реалізацію завдань, закріплених цим Законом.

Стаття 29. Майно суспільних телерадіокомпаній

Суспільні телерадіокомпанії володіють майном на праві власності та праві оперативного управління.

Стаття 30. Господарська діяльністьСуспільні телерадіокомпанії не мають на меті отримання діяльності. Вони мають право здійснювати господарську діяльність, доходи від якої спрямовуються на реалізацій завдань, визначених Законом. Суспільні телерадіоорганізації керуються цим Законом, а у питанням, невизначених цим Законом керуються законодавчими актами, що визначають діяльність бюджетних установ.

Суспільні телерадіокомпанії самостійно встановлюють розміри оплати праці. Бюджетні кошти витрачаються для виконання завдань, покладених цим Законом.

Стаття 31. Закупівлі товарів і послуг для суспільних телерадіокомпаній

Закупівлі товарів і послуг здійснюються за процедурою відкритих тендерів. Процедура проведення тендерів та контроль за їх дотриманням встановлюється Правлінням.

Стаття 32. Щорічний аудит

Суспільні телерадіокомпанії щорічно проходять обов’язковий аудит. Результати аудиту подаються на розгляд та затвердження Правління. Суспільні телерадіоорганізації зобов’язані зробити результати аудиту доступними для громадськості, у тому числі надавати доступ до них на запити громадян

Розділ 5. ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 33. Громадська підзвітність та прозорість діяльності


Суспільні телерадіоорганізації зобов’язані надавати інформацію на запити за правилами встановленими для органів державної влади. Суспільні телерадіоорганізації зобов’язані оприлюднювати та робити доступними всі документи, які стосуються їх діяльності.

Суспільні телерадіоорганізації зобов’язані публікувати щорічно звіт та результати перевірки аудиту.

Стаття 34. Права та обов‘язки творчих працівників

Права та обов’язки творчих працівників встановлюється відповідно до загального законодавства, з урахуванням особливостей встановлених цим законом та внутрішніми акти суспільних телерадіоорганізацій.

Розділ 6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через 15 днів після його опублікування.

2. До приведення у відповідність, інші Закони діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

3. Верховна Рада України формує Наглядову раду протягом 60 днів з моменту опублікування Закону.

4. Наглядова рада збирається на перше засідання протягом 15 днів після формування. Організаційне та методичне забезпечення першого засідання та інших засідань до моменту обрання Правлінь та затвердження Президентів здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

5. Наглядова рада формує Правління та призначає Президентів протягом 40 днів з моменту формування Наглядової ради.

6. Наглядова рада затверджує тимчасові процедури для перших призначень. Постійні внутрішні документи Наглядова рада та Правління ухвалюють протягом першого року їх функціонування.

5. До призначення Президентів суспільних телерадіоорганізацій, тимчасово керівництво Українським телебаченням здійснює керівник Національної телекомпанії України, керівництво Українським радіо здійснює керівник Національної радіокомпанії України. Вони складають свої повноваження в день обрання відповідного Президента суспільної телерадіоорганізації.


Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: