До кого звернутися за захистом порушеного права на доступ до інформації?

  who-porushennia-2-01  

З метою захисту свого порушеного права на доступ до публічної інформації запитувач може звернутися: image

1) зі скаргою до керівника розпорядника або вищого органу;

2) з адміністративним позовом до суду;

3) зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (надалі – Омбудсмен).

На замітку для скаржника! Запитувач має право обрати орган для оскарження на власний розсуд, може звертатися до них поодинці чи одночасно. Вибір варто робити враховуючи власні ресурси, обставини справи і вимоги законодавства, що встановлюють порядок оскарження. Для полегшення процесу прийняття рішення, розглянемо позитиви і негативи кожної з процедур оскарження.

 

Скарга керівнику розпорядника або вищому органу

Позитиви:

  • Скарга подається в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», що містить лиш декілька формальних вимог до змісту скарги, більшість з яких є загальновідомими.
  • Форма подання скарги: усна чи письмова.
  • Великий вибір способів подачі скарги: особисто (в канцелярію або на особистому прийомі вищою посадовою особою), телефоном, з використанням поштового зв’язку, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) або мережі Інтернет (не потребує цифрового підпису), в окремих випадках – шляхом ініціювання електронної петиції;
  • Безкоштовне подання.
  • Порівняно швидкий строк розгляду справи та надання відповіді за його результатами: скарга повинна бути розглянута протягом місяця;
  • В процесі розгляду звернення керівник чи вищий орган може:
    • скасовувати або змінювати оскаржувані рішення;
    • невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій;
    • виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
    • забезпечувати поновлення порушених прав;
    • забезпечувати реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
    • вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів;
    • вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, зокрема, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності;
    • вживати інших заходів для відновлення порушених прав
  • Є можливість в короткі строки оскаржити відповідь на скаргу у ще вищий орган, Омбудсмену або до суду.
  • Можна подавати одночасно з іншими обома засобами захисту.

 

Негативи:

  • Не всі розпорядники інформації побудовані за ієрархічною структурою і в порядку підлеглості мають вищі органи. Зокрема, рішення, дії чи бездіяльність сільських, селищних, міських рад, міських, сільських, селищних голів, юридичних осіб приватного права, у тому числі суб’єктів господарювання, можна оскаржити тільки до Омбудсмена та суду.
  • Керівник чи вищий орган не може скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення чи притягнути до адміністративної відповідальності.
  • Звернення до керівника чи вищого органу може «скоротити» строк позовної давності для оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації. Якщо позивач звернувся з такою скаргою, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність розпорядника інформації.

 

На замітку для скаржника: до керівника розпорядника варто оскаржувати усі випадки порушення розпорядником Вашого права на доступ до публічної інформації (звичайно за винятком правових актів чи відповідей, які особисто підписані керівником). Насправді – це доволі простий, але дієвий, спосіб вирішити конфлікт «на місці» з мінімальними затратами. Адже чимало порушень відбувається через недбалість або недостатню кваліфікацію працівників розпорядника, через брак ресурсів та інші проблеми, що можуть бути вирішені керівником, якщо «привернути до них його увагу». Керівник є саме тією посадовою особою, яка може не тільки відновити Ваше порушене право, але й вжити заходів для усунення причин і умов, які до цього призводять.

Обов’язково треба оскаржувати до керівника розпорядника, якщо для Вас принциповим є питання притягнення винного працівника до дисциплінарної відповідальності. Процедура побудована таким чином, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може прийняти тільки керівник.

Ефективність оскарження буде вищою, якщо скаргу подати на особистому прийомі керівника або, хоча б, його заступника.

З метою економії ресурсів (у першу чергу часу) скаргу можна подати й з використанням мережі Інтернет, заповнивши електронну форму або через електронну пошту.

Якщо оскаржити до керівника розпорядника не можливо або його рішення Вас не задовольняє, варто звертатися до вищого органу зі схожих мотивів.

І останнім аргументом на користь оскарження до керівника розпорядника є те, що факт оскарження, навіть якщо Ви отримали негативну відповідь і Ваше право не було відновлене, можна буде використати в оскарженні до суду чи Омбудсмена.

Закон не зобов’язує Вас подавати скаргу до керівника чи вищого органу перед тим, як звернутися до суду чи Омбудсмена. Втім така дія засвідчить, що Ви добросовісний запитувач і скаржник. Ви вжили багато заходів для отримання інформації, які не дали бажаного результату. І тільки тому, що іншим способом отримати її Ви не можете, то й звертаєтесь, до таких завантажених справами органів як суд і Омбудсмен.

 

Адміністративний позов до суду

Позитиви:

  • Можна оскаржити рішення, дії чи бездіяльність усіх без винятку розпорядників інформації, а також відповідь керівника розпорядника, вищого органу чи Омбудсмена на раніше подану скаргу;
  • Суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять;
  • Суд може винести рішення про:

1) визнання протиправними рішення розпорядника інформації (або окремих його положень), наприклад, визнати нечинним розпорядження «Про затвердження переліку службової інформації», оскільки його положення суперечать вимогам закону, або рішення місцевої ради, оскільки порушений передбачений законом порядок оприлюднення проекту такого рішення, тощо;

2) скасування або визнання нечинним таких рішень чи окремих його положень про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

3) визнання неправомірними дій чи бездіяльності розпорядника інформації, наприклад, визнати протиправною відмову в отриманні інформації чи бездіяльність – неоприлюднення інформації, що відповідно до закону має оприлюднюватися;

4) зобов’язання відповідача вчинити певні дії: надати інформацію, оприлюднити певну інформацію на офіційному веб-сайті, опублікувати рішення конкретного розпорядника тощо;

5) зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, не чинити перешкод для доступу запитувачів до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень;

6) стягнення з відповідача коштів, наприклад, судових витрат;

7) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

  • Суд уповноважений винести рішення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої запитувачам неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю розпорядників інформації;
  • Судове рішення може бути виконано у примусовому порядку із залученням Державної виконавчої служби України;
  • Законодавством передбачена кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.

 

Негативи:

  • Доволі складна процедура написання і подачі позову;
  • Для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк (відраховується з дня, коли Ви дізнались про своє порушене право, наприклад, отримали відмову в наданні інформації), а якщо попередньо особа зверталася до керівника чи вищого органу – 1 місяць з дня коли особа дізналась про рішення керівника чи вищого органу;
  • Необхідно сплачувати судовий збір, що може становити для фізичних осіб – 551,20 грн., для юридичних – 1378,00 грн за одну немайнову вимогу;
  • Не можна звернутися з вимогою про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи, з вини якої Ваше право було порушено (єдиним органом, уповноваженим складати протокол про вчинення адмінправопорушення є Омбудсмен, який і передає його до суду).

 

На замітку для скаржника: до суду варто звертатися у випадку, якщо оскарження до керівника чи вищого органу не можливе або не дало бажаного результату, або одночасно з таким оскарженням. Поки дійде до розгляду справи по суті, Ви вже отримаєте відповідь і зможете її додати до матеріалів справи (якщо скарга не буде задоволена і Ви не отримаєте, на той момент інформацію).

Також до суду варто звертатися відразу, якщо Ви хочете отримати відшкодування завданої моральної чи майнової шкоди.

 

Скарга Омбудсмену

Позитиви:

  • Можна оскаржити рішення, дії чи бездіяльність усіх без винятку розпорядників інформації, а також відповідь керівника/вищого органу на скаргу;
  • Подається в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», що містить декілька формальних вимог до змісту скарги, більшість з яких є загальновідомими, в врахуванням декількох особливостей (наприклад, обов’язкова письмова форма, подається протягом року після виявлення порушення);
  • Безкоштовне подання;
  • Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням права на доступ до публічної інформації. За скаргою Омбудсмен:
    • вносить подання до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень права на інформацію або сприяння їх поновленню, здійснює контроль за їх реалізацією;
    • у разі виявлення підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення права на інформацію ініціює процедуру притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
    • перевіряє стан додержання конституційних прав, в тому числі права на доступ публічної інформації та права на звернення, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, підконтрольними і підпорядкованими їм підприємствами, установами, організаціями;
    • надсилає звернення громадян за належністю до відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, їх посадовим і службовим особам з рекомендаціями щодо дотримання прав і свобод людини і громадянина, контролює розгляд таких звернень тощо.

 

Негативи:

  • Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

 

На замітку для скаржника! До Омбудсмена варто звертатися у випадку, якщо проблема, в результаті якої було порушене Ваше право на доступ до публічної інформації має системний характер, і відновлення Вашого права (тобто одноразове надання Вам інформації) не вирішить саму проблему. Це може бути зумовлене неоднозначним застосуванням законодавства різними органами, прогалинами у правовому регулюванні та іншими чинниками.

Також Ви можете звернутись до Омбудсмена у випадку, коли для Вас є принциповим питання притягнення винних посадових чи службових осіб до адміністративної відповідальності. В такому випадку скаргу слід подавати негайно після отримання відповіді, оскільки адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через 3 місяці після вчинення адміністративного проступку.

 

Як правильно написати скаргу чи позовну заяву читайте у наших наступних новинах.

Із тим, що саме можна оскаржити, Ви можете ознайомитись за посиланням http://cedem.org.ua/consultations/12229/

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: