Чи може журналіст здійснювати приховану зйомку при підготовці матеріалу свого розслідування?

Стаття 307 Цивільного кодексу передбачає, що фізичну особу можна знімати лише за її згодою, а у публічних місцях така згода презюмується. Знімання фізичної особи без її згоди можливе лише у випадках встановлених законом. З цього приводу у Законі України «Про інформацію» також зазначено, що під час виконання  професійних  обов’язків  журналіст  має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів,  за винятком випадків,  передбачених законом (ст. 25).

У зв’язку з цим, варто зазначити, що українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за незаконне придбання та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (СТЗ). Під такими засобами розуміються «технічні, програмні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, призначені (спеціально розроблені, виготовлені, запрограмовані, пристосовані) для негласного отримання інформації». Разом з тим, вичерпного переліку таких засобів наразі немає, а методика визначення СТЗ має гриф «Для службового користування».

Відповідно до роз’яснення СБУ, негласне отримання інформації – це процес скритного отримання інформації, що здійснюється без відома і згоди суб’єкта інформації. При цьому, скритність означає можливість конспіративного застосування технічного засобу, яка зумовлена ступенем захисту від виявлення фактів його встановлення та застосування. До суттєвих ознак таких пристроїв також належать: відсутність індикації про режими роботи технічного засобу, виконання пристрою у вигляді звичайного побутового предмета, можливість отримання інформації за межами контрольованої зони об’єкта, конструктивна побудова технічного засобу, яка дозволяє здійснювати швидке та скритне розміщення на об’єкті та ін.

Таким чином, до прикладу, прихована зйомка камерою мобільного телефону або іншою камерою (веб-камера тощо), які можна вільно придбати на території України не може вважатись використанням СТЗ.

Проте, застосування прихованої зйомки, навіть «дозволеними» предметами, може становити втручання у приватне життя особи. У зв’язку з цим, такі дії є допустимими виключно якщо інформація, яка таким чином отримується, становить серйозний суспільний інтерес (здійснення владних повноважень і зловживання, порушення прав людини, корупція і т.д.). При цьому, журналісти та редакції повинні вживати всіх заходів, щоб не поширювати іншу отриману при зйомці інформацію, яка не є важливою.

Яскравим прикладом є нещодавно розглянута Європейським судом справа Haldimann and Others v. Switzerland. У ній суд визнав законною приховану зйомку на підставі того, що мав місце публічний інтерес (нечесна комерційна практика), обличчя особи було затемнене, зйомка відбувалась в окремому офісному приміщенні і не стосувалась особистої сфери особи, лише її професії.

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: