Чи є відокремлений підрозділ громадської організації суб’єктом у сфері доступу до публічної інформації?

Закон України «Про доступ до публічної інформації» у пункті 1 частини першої статті 12 передбачає, що запитувачами інформації можуть бути фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи.

Проте, чи може об’єднання громадян в особі відокремленого підрозділу громадської організації без статусу юридичної особи бути повноцінним суб’єктом у сфері доступу до публічної інформації?

 

Відповідно до частини п’ятої статті 1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Тому, на перший погляд, випливає, що згідно статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачами визнаються саме громадські об’єднання (як зі статусом юридичної особи, так і без такого статусу), а не їх відокремлені підрозділи. Втім варто детальніше з’ясувати правовий статус відокремленого підрозділу.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об’єднання згідно із статутом. Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України існує два види відокремлених підрозділів юридичних осіб: філії і представництва.

Відповідно ж до частини другої статті 13 Закону України «Про громадські об’єднання» відокремлені підрозділи громадського об’єднання утворюються та здійснюють свою діяльність на основі статуту громадського об’єднання.

Звідси випливає, що громадське об’єднання має право подавати запити на інформацію і може наділити таким правом свій відокремлений підрозділ, про що має бути зазначено у Статуті такого громадського об’єднання. Той факт чи володіє відокремлений підрозділ статусом юридичної особи чи створений без такого статусу, на його право звертатися з запитами на інформацію не впливає.

Таким чином, відокремлений підрозділ громадської організації, що створений без статусу юридичної особи, вправі звертатися з запитами на інформацію до суб’єктів владних повноважень як розпорядників публічної інформації, якщо це визначено у Статуті такої громадської організації.

Відмова розпорядника публічної інформації у наданні інформації, оскільки відокремлений підрозділ громадської організації не є запитувачем інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» є безпідставною, а отже неправомірною, і може бути оскаржена до керівника розпорядника, вищого органу чи суду.

Звертаємо також увагу, що суб’єкти владних повноважень як розпорядники публічної інформації, відповідаючи на запит, не уповноважені перевіряти Статут громадського об’єднання і з’ясовувати повноваження його відокремленого підрозділу. Також розпорядники інформації не вправі вимагати подання Статуту громадського об’єднання чи будь-якого іншого документу, що б підтверджував повноваження відокремленого підрозділу.

Водночас, маючи право звертатися з запитами на публічну інформацію та отримувати на них відповіді, громадське об’єднання без статусу юридичної особи, в тому числі, і його відокремлений підрозділ, не завжди може захистити це право у судовому порядку.

Так, всі справи у сфері доступу до публічної інформації розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Тобто до переліку осіб, які мають право виступати позивачем в адміністративній справі не входять громадські об’єднання без статусу юридичної особи, що на нашу думку суперечить Закону України «Про доступ до публічної інформації». В статті 23 цього Закону вказано, що запитувач (яким може бути і об’єднання громадян) має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Тому виходить, що законодавець надав певним суб’єктам матеріальне право, але не наділив їх процесуальним правом захисту.

Часто суди повертають такі позовні заяви посилаючись на те, що ні Закон України «Про доступ до публічної інформації», ні інші законодавчі акти України не містять норм, які б були спеціальними до процесуальних норм КАС України та передбачали б право громадської організації без статусу юридичної особи виступати позивачем в адміністративній справі та мати адміністративну процесуальну дієздатність.

Проте існує і позитивна практика. Деякі суди приймають до розгляду позовні заяви, подані такими суб’єктами і розглядають такі справи.

Однозначної відповіді на питання чи можуть громадські об’єднання без статусу юридичної особи, в тому числі і їх відокремлені підрозділи, звертатись до суду за захистом своїх прав, немає. Ця проблема повинна бути вирішена на законодавчому рівні шляхом усунення колізії норм.

Проте, враховуючи неоднозначність судової практики та короткі строки на притягнення до відповідальності, рекомендуємо оскаржувати дії суб’єктів владних повноважень від імені фізичної особи. До того ж ставка судового збору для таких суб’єктів у рази менша.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: