Як і кому оскаржувати ненадання журналісту публічної інформації на запит?

Законом України «Про доступ до публічної інформації» встановлюється обов’язок розпорядників надавати та оприлюднювати інформацію, окрім випадків передбачених законом. У випадках, коли вони не виконують цього обов’язку, їхні дії можна оскаржити та притягнути до відповідальності посадових осіб.

Отож, згідно зі ст.23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», особа має право на оскарження, якщо розпорядник інформації:

  • відмовив у задоволенні запиту на інформацію;
  • відстрочив задоволення запиту на інформацію;
  • не надав відповідь на запит на інформацію;
  • надав недостовірну або неповну інформацію;
  • несвоєчасно надав інформацію;
  • не оприлюднив інформацію відповідно до статті 15ЗУ «Про доступ до публічної інформації»;
  • виніс інше рішення, вчинив чи не вчинив інші дії, що порушили законні права та інтереси запитувача

Оскаржувати можна двома способами (на вибір особи):

  • у порядку підпорядкування: до керівника органу або до вищого органу,
  • у судовому порядку: подання позову до адміністративного суду.

Оскарження в порядку підпорядкування не є обов’язковою вимогою – особа-запитувач може оскаржити дії або бездіяльність осіб безпосередньо до суду.

Окрім цього, законодавство України передбачає можливість звернення з відповідною скаргою (заявою), наприклад, на відмову у наданні інформації з вимогою притягнення до адміністративної відповідальності, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Детальніше про звернення до Омбудсмена: http://cedem.org.ua/consultations/yak-zvernutysya-do-ombudsmana-v-poryadku-zahystu-prava-na-dostup-do-informatsiyi/

Оскарження у порядку підпорядкування – означає звернення зі скаргою на відповідальну за надання інформації особу до його керівника та/або до вищого органу (за наявності) з підстав, визначених в ст. 23 Закону (див. вище).

Згідно з Законом України «Про звернення громадян» існує два способи подання скарг:

  • усна – особа може викласти зміст скарги на особистому прийому в посадової особи,
  • письмова – особа може надіслати скаргу поштою або передати особисто.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, у скарзі необхідно вказати:

  • назву юридичної особи чи прізвище, ім’я, по батькові громадянина,
  • юридичну та/або фактичну адресу юридичної особи/ місце проживання громадянина,
  • суть скарги чи вимоги,
  • підпис та дату складання скарги.

В електронному зверненні (у тому числі, скарзі) також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Разом з тим, органи місцевого самоврядування не мають вищого органу, адже це виборні органи. Так само не мають вищого органу Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України та деякі інші державні органи.

Термін подання скарги становить 1 рік із моменту прийняття відповідного рішення, але не пізніше 1 місяця з часу ознайомлення з ним громадянина. Зважаючи на те, що особа отримує відповідь на запит, то основним строком для оскарження буде саме 1 місяць.

Якщо ж було прийняте рішення оскаржувати рішення у судовому порядку, то слід пам’ятати, що термін позовної давності у цьому випадку становить 6 місяців і починає обчислюватись з моменту, коли Ви дізналася або повинні були дізнатися про порушення свого права на доступ до інформації.

Інститут Медіа Права надає безоплатні консультації та судову підтримку з питань оскарження неправомірних відмов у доступі до інформації, детальніше:

Судовий захист

Консультації

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: