Політика в галузі ЗМІ завтрашнього дня

June 15, 2005


Рада Європи

6-а Європейська конференція міністрів з питань політики в галузі ЗМІ
(Краків, 15—16 червня 2000 року)
“Політика в галузі ЗМІ завтрашнього дня”
Декларація Політика в галузі ЗМІ завтрашнього дня*

Міністри держав, що беруть участь у 6-й Європейській конференції міністрів з питань політики в галузі ЗМІ у Кракові 15—16 червня 2000 року,

згадуючи про відданість держав-членів Ради Європи основним принципам плюралістичної демократії та поваги прав людини,

підкреслюючи непересічну цінність для демократії свободи вираження поглядів та інформації, безперешкодного поширення інформації, ідей та свобод ЗМІ, як про це зазначено в статті 10 Європейської конвенції з прав людини, в т. ч. принципу редакційної незалежності,

підкреслюючи важливість роботи, проведеної Радою Європи за останні 50 років у справі сприяння свободі вираження поглядів та інформації, а також свобод ЗМІ на пан’європейському рівні, зокрема після демократичних змін у Центральній і Східній Європі,

вітаючи діяльність Ради Європи, спрямовану на заохочення свободи вираження поглядів, зокрема ініційовані Комітетом міністрів і Парламентською асамблеєю на політичному рівні процедури перевірки дотримання державами-членами зобов’язань щодо свободи вираження поглядів та інформації, які вони взяли на себе,

знову підтверджуючи вирішальну роль Ради Європи в справі сприяння демократії та додержання прав людини, зокрема завдяки визначенню загальних принципів у сфері законодавства та політики щодо ЗМІ в контексті політичних, культурних, економічних і технічних змін, що відбуваються в цій галузі,

згадуючи документи, ухвалені на 5-й Європейській конференції міністрів з питань політики в галузі ЗМІ (Фессалоніки, грудень 1997), в яких підкреслена, зокрема, важливість медіа-політики, спрямованої як на використання можливостей, що їх можуть дати нові інформаційні й комунікативні технології, так і на запобігання можливим ризикам,

погоджуючись посилити вплив міжурядової діяльності Ради Європи в галузі ЗМІ на пан’європейському рівні завдяки її зосередженню на основних проблемах і відповідно до документів, ухвалених на 2-му Саміті глав держав і урядів Ради Європи, а також до декларації Комітету міністрів “Про нові інформаційні технології”,

погоджуючись з тим, що людський і демократичний виміри спілкування мають бути в центрі цієї діяльності, фокусуючись навколо чотирьох основних напрямів:

— балансу між свободою вираження поглядів та інформації й іншими правами і законними інтересами;

— плюралізму служб і змісту ЗМІ;

— сприяння соціальній єдності;

— адаптації регуляторних рамок для ЗМІ відповідно до змін, що відбуваються,

погодилися на таку програму дій на пан’європейському рівні.

Ця програма дій має бути виконана Постійним комітетом з питань ЗМІ (CDMM) спільно з іншими відповідними органами Ради Європи й у тісній співпраці з різними зацікавленими органами, зокрема з професійними організаціями ЗМІ, органами саморегулювання й регулювальними органами на підставі документів і стандартів Ради Європи. При цьому слід пам’ятати про підсумки роботи інших міжнародних форумів, а також врахувати потребу уникати зайвого дублювання в роботі.

Програма дій

І. Діяльність, спрямована на встановлення рівноваги між свободою вираження поглядів та інформації й іншими правами та законними інтересами

Постійний комітет Ради Європи з питань ЗМІ повинен:

— посилити роботу, спрямовану на встановлення рівноваги між свободою вираження поглядів та інформації і правом на приватне життя;

— завершити роботу з проблем розкриття інформації та висловлення думок про політиків і державних службовців, розкриття інформації в інтересах громадськості, а також передачі ЗМІ новин про судочинство, щоб якнайшвидше визначити загальні орієнтири для всієї Європи;

— дослідити проблеми, що виникають навіть у традиційних ЗМІ внаслідок поширення матеріалів, що заплямовують гідність і честь людини;

— вивчити проблему ускладнень, які виникають завдяки онлайновому поширенню інформації особами чи іншими джерелами, які можуть бути не обмежені професійною журналістською етикою або кодексами поведінки.

ІІ. Діяльність, спрямована на забезпечення плюралізму служб і змісту

Постійний комітет Ради Європи з питань ЗМІ повинен:

— контролювати вплив на плюралізм як розвитку нових комунікативних та інформаційних служб, так і тенденції до більшої концентрації ЗМІ, щоб, за потреби, вжити ініціатив, які могли б виявитися необхідними для збереження плюралізму змісту та служб або сприяти їм;

— вивчити в цьому контексті проблему важливості для плюралізму збереження різноманітності джерел інформації;

— дослідити, з огляду на розвиток на міжнародному рівні, стратегії додержання принципу культурної різноманітності, як про це зазначено у відповідних документах Ради Європи, та сприяти обговоренням, що можуть допомогти заохоченню й впровадженню цього принципу в швидко змінюваному середовищі на пан’європейському й міжнародному рівнях;

— контролювати вплив на захист авторського й суміжних прав розвитку нових комунікативних та інформаційних служб, щоб вжити всіх кроків, які можуть виявитися необхідними для піднесення рівня такого захисту, враховуючи потребу у відпо-відній рівновазі між цим захистом і широким обігом творів та інших захищених матеріалів;

— завершити роботу щодо захисту суміжних прав організацій мовлення.

ІІІ. Діяльність, спрямована на забезпечення соціальної єдності

Постійний комітет Ради Європи з питань ЗМІ повинен:

— розвивати політики та заходи, що дадуть ЗМІ змогу сприяти соціальній єдності й запобігати загрозі соціального виключення та розшарування, які можуть бути наслідком розвитку інформаційного суспільства;

— здійснити роботу щодо використання нових комунікативних служб задля сприяння їх ширшому сприйняттю та посиленню їхнього демократичного потенціалу, як засобу обміну інформацією і думками в усьому суспільстві;

— сприяти освіті в галузі ЗМІ й медіа-грамотності в нових службах з метою розвитку критичного й розпізнавального ставлення до змісту ЗМІ, а також забезпечення більшої обізнаності людей стосовно можливостей, що пропонуються, і проблем, що виникають через ці служби, сприяючи, таким чином, більшій соціальній єдності;

— сформувати політики та заходи, які допомогли б державам-членам у розвитку організацій громадського мовлення згідно з відповідними принципами Ради Європи, викладеними в резолюції “Майбутнє громадського мовлення”, ухваленій на 4-й Європейській конференції міністрів з питань політики в галузі ЗМІ (Прага, грудень 1994), і які можна було б також поширювати в інших регіонах та на інших форумах;

— сприяти обміну інформацією та досвідом між державами-членами у питаннях повноважень, організації та фінансування громадського мовлення в епоху цифрових технологій — де можливо, в рамках системи подвійного мовлення, з метою формування орієнтирів для держав-членів, що дало б мовникам громадського сектора мовлення можливість адаптуватися до умов існування в новому медіа-просторі;

— дослідити засоби сприяння плюралістичній і якісній програмній діяльності мовників громадського сектора мовлення, зміцнюючи їхню незалежність і забезпе-чуючи належні й надійні рамки фінансування в епоху технічної конвергенції та глобалізації.

IV. Діяльність, спрямована на адаптування регуляторних рамок для ЗМІ

Постійний комітет Ради Європи з питань ЗМІ повинен:

— здійснювати контроль і аналізувати розвиток нових комунікацій та інформаційних служб з метою, якщо потрібно, визначення загальних пан’європейських принципів адаптування регуляторних рамок для ЗМІ;

— сприяти обмінам інформацією та досвідом, пов’язаним з ініціативами щодо регулювання, спільного регулювання й саморегулювання, які здійснюються в державах-членах;

— переглянути свої правові й політичні засоби та з точки зору технологій виробництва, обробки й поширення нової інформації визначити, чи треба їх переглядати або доповнювати правовими чи практичними заходами;

— сприяти запровадженню заходів, спрямованих на обмеження шкідливого впливу, який поширення певних матеріалів (наприклад, насильницького чи порнографічного змісту) новими комунікативними та інформаційними службами може мати на вразливі групи (такі, як підлітки), зокрема шляхом заохочення розвитку й координації систем класифікації змісту, запровадження “гарячих ліній” для скарг на шкідливий зміст і введення кодексів поведінки в цій галузі в усій Європі;

— проаналізувати загальні підходи до проблеми розширення обізнаності щодо механізмів контролю з боку споживачів, що призначені захищати від шкідливого змісту, а також навчати споживачів більшому усвідомленню цих питань і відпові-дальності.

* * *

З огляду на викладену вище програму дій запропонувати Комітетові міністрів Ради Європи:

— вжити всіх необхідних заходів для виконання Постійним комітетом Ради Європи з питань ЗМІ цієї програми, виділивши належні ресурси;

— продовжувати й відслідковувати програми співробітництва і допомоги, що стосуються ЗМІ, зокрема в питаннях підготовки та посилення обізнаності офіційних кіл і фахівців ЗМІ, надаючи для цього відповідні ресурси.