Рада Європи. Парламентська асамблея
Рекомендація 1407 (1999)
ЗМІ та культура демократії*
1. Асамблея підкреслює, що ЗМІ є суттєвим фактором створення та розвитку культури демократії в будь-якій країні. Вони забезпечують людей інформацією, яка впливає на процес формування думок і позицій, а також на здійснення політичного вибору.
2. Отже, ЗМІ мають бути вільними, плюралістичними й незалежними, але одночасно — соціально підзвітними. Ці умови сприяють також встановленню засад повної довіри. У цьому зв’язку Асамблея згадує свою резолюцію 1003 (1993) “Про етичні принципи журналістики”.
3. Вільні ЗМІ не можуть процвітати в недемократичній країні. Отже, саме політики мають створити політичні й правові умови, які, з одного боку, заохочували б вільне функціонування ЗМІ, а з іншого — гарантували б людині свободи й інші основні права.
4. Сама лише кількість інформації, зокрема в ситуації великої концентрації ЗМІ, як така не в змозі забезпечити різноманітність і якість інформації. Інтенсифікація комунікативних засобів також не обов’язково зробить людей більш вправними й кваліфікованими у прийнятті рішень або у впливі на процес прийняття рішень.
5. Ситуація зі ЗМІ в Європі значно різниться між країнами залежно від культурних традицій, економічної могутності, сили демократичних інститутів і рівня професіоналізму. Проте з відкриттям практично усіх країн континенту, з інтенси-фікацією процесів співробітництва й інтеграції між країнами, виникненням нових інформаційних технологій ЗМІ все більше стикаються з однаковими проблемами. Ці проблеми потребують аналогічних скоординованих зусиль.
6. Незалежність ЗМІ лишається однією з найскладніших проблем. Навіть там, де демократія має давні традиції, право висвітлювати факти й висловлювати думки про них іноді обмежене. Методи коливаються від непомітного перешкоджання в доступі до інформації — завдяки державній монополії на папір або розповсюдження, відмові давати радіо- чи телеліцензії (або накладанні непомірних обмежень на це) і судовому переслідуванню — до закриття газет, теле- й радіостанцій, фізичного залякування й насильства.
7. Вразливий зв’язок між свободою вираження поглядів і правом громадян на об’єктивну неспотворену інформацію є іншою нерозв’язаною складною проблемою. ЗМІ все ще використовуються, як інструмент для зведення політичних і особистих рахунків. Зростаюча комерціалізація й конкуренція в сфері ЗМІ підштовхує навіть серйозні засоби масової інформації до “стандартизації” й надмірної демонстрації злочинів і насильства.
8. Громадська служба мовлення (яку не слід плутати з державними ЗМІ) традиційно вважається гарантією того, що всі представники громади, у т. ч. групи меншин, будуть забезпечені неупередженими, різноманітними, вільними від урядового або якогось необ’єктивного втручання передачами, зокрема інформаційними, освітніми, культурними й розважальними. Але насправді громадське мовлення нерідко піддається політичному й економічному тиску, зростаючій конкуренції з боку мовлення комерцій-ного, яке стає все дешевшим і доступнішим завдяки новим інформаційним технологіям.
9. Пам’ятаючи про те, що культуру демократії не можна примусово нав’язати суспільству й що для цього необхідні свідомі та наполегливі зусилля, спрямовані на такий розвиток цієї культури, щоб вона могла належним чином відповідати на нові потреби, Асамблея рекомендує Комітетові міністрів:
і) встановити жорсткий контроль за станом свободи преси в європейських державах-членах і країнах, які не є членами Ради Європи, задля:
а) здійснення морального й політичного тиску на уряди, які порушують свободу вираження поглядів;
b) захисту журналістів — жертв таких порушень;
іі) розвивати далі програми допомоги й співробітництва, спрямовані на реформування законодавства про ЗМІ, зокрема:
а) розробити чіткі керівні принципи щодо доступу громадськості до інфор-мації та щодо функціонування урядових органів преси, а також забезпе-чити запровадження цих принципів на всіх рівнях;
b) розробити керівні принципи, що стосуються права на приватне життя й розкриття інформації про керівників політичних або державних органів, відповідно до пропозицій, що містяться в резолюції Асамблеї 1165 (1998) “Про право на приватне життя”;
с) надавати необхідну методичну й практичну допомогу державам-членам і країнам, які не є членами, задля забезпечення чесного висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній;
ііі) забезпечити застосування законодавства й правових норм, спрямованих на захист свободи вираження поглядів та інших основних прав людини, у т. ч. прав дитини, відповідно до принципів Ради Європи, зокрема статті 10 Європейської конвенції з прав людини;
iv) посилювати медіа-спрямованість своїх передач, зокрема передач з питань освіти для демократичного громадянства та розвитку й консолідації демократичної стабільності;
v) далі надавати допомогу в справі розвитку громадської служби мовлення в Центральній і Східній Європі відповідно до положень Рекомендації № R (96) 10 і поширювати висновки моніторингової комісії з цих питань по всій Європі;
vi) заохочувати розвиток механізмів саморегулювання ЗМІ, наприклад, нагромаджуючи зразки найліпшої практики й підвищуючи обізнаність з цього питання, а також встановити спеціальні межі для інформації про регулювання й саморегулю-вання нових комунікативних засобів та інформаційних служб;
vii) звернути більше уваги на проблему незалежності ЗМІ в контексті ринкової конкуренції та глобалізації завдяки:
а) визначенню способів забезпечення редакційної незалежності у країнах, де економічні умови не дають змоги медіа-органам незалежно функціонувати;
b) продовженню роботи з концентрації ЗМІ; наданню практичної допомоги країнам-членам згідно з відповідними рекомендаціями й наголошенню на прозорості в питаннях власності й фінансування;
viii) сприяти освіті з питань ЗМІ та здійснюваної ЗМІ, наприклад, заохочуючи відповідні органи влади в державах-членах:
а) забезпечити можливість одержання фахової освіти й підвищення кваліфі-кації для журналістів, які прагнуть досягти вищого рівня професіона-лізму, а також норм етичної поведінки;
b) розвивати медіа-грамотність (традиційну й електронну) як частину шкільної програми відповідно до положень, викладених у рекомендації 1276 (1995) “Про силу візуальних образів”, наприклад, шляхом ознайом-лення школярів з кодексами поведінки журналістів чи заохочуючи випуск шкільних газет і передач спільно з професійними журналістами;
ix) забезпечити кращу координацію між різними підрозділами Ради Європи, що задіяні в програмах співробітництва й допомоги в сфері ЗМІ, розширювати їхню співпрацю з асоціаціями ЗМІ, незалежними органами (наприклад, комісіями з розгляду скарг преси та іншими відповідними неурядовими організаціями, у т. ч. тими, що створені користувачами й захищають їхні інтереси);
x) сприяти кращій координації та взаємодоповнюваності програм зі ЗМІ, що пропонують міжнародні організації, зокрема Європейський Союз, ЮНЕСКО і ОБСЄ.