Рекомендація № R (94) 13 Про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ


Рада Європи. Комітет міністрів

Рекомендація № R (94) 13
Про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ*

(Ухвалена Комітетом міністрів 22 листопада 1994 року на 521-му засіданні заступників міністрів)

Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи,

беручи до уваги, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами задля забезпечення й здійснення ідеалів і принципів, які є їхньою спільною спадщиною,

згадуючи про те, що плюралізм і різноманітність ЗМІ потрібні для функціонування демократичного суспільства,

згадуючи також про те, що концентрація ЗМІ на національному й міжнародному рівнях може мати не тільки позитивні, а й шкідливі наслідки для плюралізму та різноманітності, а це може виправдати втручання з боку урядів,

звертаючи увагу на те, що регулювання процесу концентрації ЗМІ передбачає, що уповноважені установи або органи влади володіють інформацією, яка дає їм змогу дізнатися про реальну структуру власності в ЗМІ і, крім того, визначати треті сторони, які можуть здійснювати вплив на незалежність ЗМІ,

підкреслюючи також, що прозорість ЗМІ потрібна для того, щоб дати членам громади можливість формувати думку про те, яку цінність має інформація, ідеї та міркування, що їх поширюють засоби масової інформації,

згадуючи положення про прозорість ЗМІ, що увійшли до документів, уже ухвалених Радою Європи, зокрема статтю 6 Європейської конвенції про транскордонне телебачення,

вірячи в те, що в світлі вищезазначених тенденцій потрібно розглянути додаткові положення про гарантування прозорості ЗМІ і з цією метою дати змогу державам-членам обмінюватися інформацією,

звертаючи увагу на потребу захистити права й законні інтереси всіх сторін, які мають дотримуватися зобов’язань щодо прозорості,

враховуючи роботу, проведену на інших форумах, зокрема в рамках Європейського Союзу,

рекомендує урядам держав-членів розглянути питання про внесення до національного законодавства положень, що гарантують або спрямовані на забезпечення прозорості ЗМІ, а також полегшують процес обміну інформацією з цього питання між державами-членами, застосовуючи керівні принципи, що додаються до цієї Рекомендації.

І. Загальні положення про прозорість ЗМІ

Керівний принцип № 1. Доступ громадськості до інформації про ЗМІ

Члени громади повинні мати доступ, що ґрунтується на принципах справедливості й неупередженості, до певної основної інформації про ЗМІ; ці відомості давали б їм можливість формувати думку про те, яку цінність має інформація, ідеї та міркування, що їх поширюють засоби масової інформації.

Процес передавання цієї інформації членам громади засобами масової інформації або установами чи органами влади, відповідальними за забезпечення прозорості ЗМІ, має здійснюватись за умови поваги прав і законних інтересів осіб або органів, що повинні дотримуватися зобов’язань щодо прозорості. Особливу увагу слід приділяти потребі узгоджувати вимогу щодо прозорості з принципом свободи торгівлі та промисловості, а також з вимогами про захист баз даних, комерційної таємниці, конфіденційності джерел інформації ЗМІ та редакційної таємниці.

Керівний принцип № 2. Обмін інформацією про прозорість ЗМІ між національними органами влади

Установи або органи влади, призначені національним законодавством збирати інформацію про прозорість ЗМІ, повинні мати право передавати її аналогічним установам або органам влади інших держав-членів відповідно до й у межах, дозволених національним законодавством, а також міжнародними угодами, Стороною яких є держава. Якщо це необхідно, передавання інформації має здійснюватись за обов’язкової або мовчазної згоди відповідних осіб. Можливі обмеження потрібно визначити у національному законодавстві й систематично доводити до відома установ або органів влади, для яких призначена ця інформація.

Будь-які можливі обставини передавання такої інформації мають бути детально викладені в законодавстві, а будь-який запит щодо доступу до неї з боку установ або органів влади інших держав-членів повинен містити вмотивування необхідності доступу.

Положення, які визначають порядок видачі дозволу на передавання інформації, мають бути сформульовані з урахуванням будь-яких норм, що можуть стосуватися питань конфіденційності обов’язків працівників відповідних установ або органів влади, а також розкриття інформації іноземним органам влади. Якщо це потрібно, варто адаптувати положення таким чином, щоб зробити подібні обміни інформацією можливими.

ІІ. Конкретні заходи, які можуть гарантувати прозорість ЗМІ в секторі мовлення

Керівний принцип № 3. Розкриття інформації під час видачі телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналом мовлення

Прозорість у питаннях подачі заяв на використання каналів мовлення може гарантуватись включенням до національного законодавства положень, що зобов’язуватимуть заявників на право використання каналів теле- й радіомовлення надавати установі або органу влади, уповноваженому давати дозвіл на діяльність каналу, інформацію, яка є досить широкою за обсягом і цілком конкретною за змістом. Інформацію, що може підлягати розкриттю, схематично можна поділити на три категорії:

перша категорія: інформація, що стосується осіб або органів, які є учасниками структури, котра планує використовувати канал, а також інформація щодо характеру й ступеня відповідної участі цих осіб або органів у зазначеній структурі;

друга категорія: інформація про характер і частку капіталу, що мають вищезазначені особи та органи в інших ЗМІ або медіа-органах, навіть в інших секторах економіки;

третя категорія: інформація про інших осіб або органи, які можуть чинити значний вплив на програмну політику цього каналу шляхом надання певних видів ресурсів (характер яких має бути чітко визначений в процедурах ліцензування) установі або особам чи органам, задіяним у його використанні.

Керівний принцип № 4. Розкриття інформації після видачі телерадіоорганізаціям ліцензій на право використання каналу мовлення

Прозорість процесу роботи каналів мовлення може бути гарантована включенням до національного законодавства положень, що вимагають від осіб чи органів, які використовують канал мовлення, надавати установі або органу влади, який дав дозвіл на діяльність каналу мовлення, досить широку за обсягом і цілком конкретну за змістом інформацію.

Інформацію, що може підлягати розкриттю, схематично можна поділити на дві основні категорії:

перша категорія: інформація, призначена повідомити про зміни, що відбулися в процесі роботи каналу, наприклад, щодо тих трьох категорій, про які йшлося вище;

друга категорія: інформація, що стосується інших категорій даних і пов’язана з діяльністю каналу, якщо він уже почав мовлення.

Керівний принцип № 5.  Здійснення функцій установою або органами влади, відповідальними за забезпечення прозорості, в процесі діяльності каналів мовлення

Завдання й повноваження установ і органів влади, відповідальних за забезпечення прозорості в процесі діяльності каналів мовлення, мають бути чітко визначені в національному законодавстві. Ці установи або органи влади мають бути наділені повноваженнями та засобами, необхідними для забезпечення ефективного виконання їхніх завдань за умови поваги прав і законних інтересів осіб і органів, які повинні розкривати інформацію. Якщо це прийнятно, вони повинні мати змогу звертатися по допомогу до інших національних органів влади або установ, а також, за потреби, по експертизу до інших осіб або органів.

Служби або органи влади, до яких надходить інформація, що її представляють заявники на користування каналом мовлення, а також органи, які керують цими каналами, повинні мати можливість передавати частину інформації певним групам громадськості, оскільки консультація останніх може виявитись потрібною для здійснення їхніх завдань.

ІІІ. Керівний принцип № 6. Конкретні заходи, що можуть гарантувати прозорість ЗМІ у секторі преси

Прозорість у секторі преси може бути гарантована завдяки включенню до національного законодавства положень, що зобов’язують органи преси розкривати інформацію, яка є досить широкою за обсягом і конкретною за змістом.

Інформацію, що може підлягати розкриттю, схематично можна поділити на п’ять основних категорій:

перша категорія: інформація, що пов’язана з ідентифікацією осіб або органів, які є членами видавничої структури органу преси, а також інформація щодо характеру та ступеня участі цих осіб або органів у структурі;

друга категорія: інформація про частку видавничої структури або осіб чи органів цієї структури в інших ЗМІ;

третя категорія: інформація про осіб або органи, які не беруть безпосередньої участі у роботі видавничої структури, але можуть здійснювати значний вплив на редакційну політику органу чи органів преси, якими вони керують;

четверта категорія: інформація про документи, в яких визначаються редакційна політика або політична спрямованість органів преси;

п’ята категорія: інформація про фінансові підсумки роботи видавничої структури та поширення її видання (видань).


Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: