Чи вплине рішення ЄСПЛ у справі «Дельфі АС проти Естонії» на регулювання відносин в Інтернеті?

October 15, 2013

Десятого жовтня 2013 року Європейський суд з прав людини оголосив рішення у справі «Дельфі АС проти Естонії» (DelfiASvEstonia). Воно стосувалось того, що власник Інтернет порталу несе цивільну відповідальність за образливі коментарі, опубліковані читачами під он-лайн статтями, розміщеними на цьому порталі, навіть, якщо новини в цій статті є збалансованими.

Сайт «Дельфі» опублікував статтю «SLK зруйнувала заплановану льодову дорогу», яка за декілька днів зібрала близько 185 коментарів. Більше 20 з них містили образливі вислови або погрози на рахунок «Л.», на кшталт: «покидьки!…», «л. піди і втопися», «чого ви скиглите, вбийте одразу цього негідника…». Вони «провисіли» на сайті близько 6 тижнів до того, як адвокати Л. не надіслали Інтернет порталу вимогу про їх видалення. «Делфі» одразу прибрав образливі коментарі, але відмовився сплатити «Л.» компенсацію за нанесення моральної шкоди, яка в перерахунку з національної валюти Естонії становила приблизно 32 000 євро.

Варто зазначити, що спочатку, в процесі розгляду справи, національні суди Естонії визнали, що відповідальність Інтернет порталу за вказані діяння виключається на підставі Закону про послуги інформаційного суспільства (прийнятого відповідно до Директиви про електронну комерцію (Директива Європейського Парламенту і Ради № 2000/31/EC від 08 червня 2000 року).

Однак, Апеляційний суд Таллінну визнав таке тлумачення Закону про послуги інформаційного суспільства помилковим і направив цю справу на новий розгляд. Після того, як вона була переглянута, естонські суди визнали, що Інтернет портал має нести відповідальність відповідно до Закону про зобов’язання.

Натомість, Закон про послуги інформаційного суспільства не підлягає застосуванню, оскільки, на думку суду, «Дельфі» надавав не тільки технічні, а й контекстні послуги. Верховний суд Естонії зазначив, що відповідно до Закону про послуги інформаційного суспільства і Директиви про електронну комерцію, провайдер послуг інформаційному суспільству не знав і не міг контролювати інформацію, яка передавалась або зберігалась. В той же час провайдер контентних послуг регулював зміст інформації, що зберігалась.

Суд враховував також те, що кількість коментарів впливала на кількість візитів на Інтернет портал, внаслідок чого останній мав економічну вигоду, а також те, що читачі не мали права редагувати чи видаляти власні коментарі. Це право належало лише Інтернет порталу. При цьому, наголошувалось, що останній не видалив коментарі за власною ініціативою, хоча і повинен був знати про їх незаконність.

Враховуючи це, Верховний суд Естонії дійшов до висновку, що «Дельфі» могла визначати які коментарі публікувати, а які – ні, а той факт, що сайт не використав цю можливість не означає, що він не контролював публікацію коментарів. При цьому зазначений суд визнав, що, в цьому разі, видавниками коментарів є Інтернет портал та автори коментарів, а також прирівняв адміністратора сайту до видавника друкованих медіа.

Європейський суд підтримав позицію національних судів Естонії. Він постановив, що втручання в право заявника на свободу вираження було правомірним та пропорційним, оскільки коментарі, розміщені на його сайті, були занадто образливими, їх автори користувались анонімністю і, при цьому, Інтернет портал отримував економічну вигоду. Окрім того, штраф, який був зменшений національними судами до 320 євро, не був надмірним.

Із зазначеного рішення випливає, що у разі, якщо на сайті Інтернет порталу містяться застереження щодо обмеження його відповідальності за зміст коментарів читачів і не передбачено права останніх на редагування чи видалення власних коментарів, то зазначений портал може нести цивільну відповідальність за образливі вислови про особу.

Необхідно пам’ятати, що рішення винесено з врахуванням нюансів естонського законодавства, містить значну кількість обмовок та не є остаточним і може бути переглянутим Великою Палатою Євросуду. Інститут медіа права поділяє побоювання експертів поважної міжнародної організації «Артикль 19», оскільки зазначене рішення ЄСПЛ може створити передумови для обмеження свободи вираження.

Разом з цим, таке рішення може сприяти посиленню тиску на власників Інтернет порталів в Україні, а також мати наслідки для української практики регулювання відносин в Інтернеті.

Очевидно, що, якщо рішення не буде переглянуто Великою Палатою ЄСПЛ, Інтернет портали будуть змушені розробити механізми перевірки коментарів, залишених читачами під он-лайн статтями, і видалення тих, які є відверто образливими.