Чи є майбутнє в українського суспільного мовника?

10 травня відбувся дипломатичний сніданок “Чи є майбутнє в українського суспільного мовника?”, організований Реанімаційним пакетом реформ, Центром демократії та верховенства права та Детектором Медіа.

За модерацією Олени Прокопенко, керівника відділу міжнародних відносин РПР, пройшла продуктивна розмова зі спікерами Зурабом Аласанією, головою правління ПАТ “НСТУ”, Галиною Смірновою, керівницею проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні», Ігорем Розкладаєм, головним експертом Медійної групи РПР, юристом Центру демокатії та верховенства права та Вадимом Міським, членом та секретарем Наглядової Ради ПАТ “НСТУ”, програмним директором Детектор Медіа, головним експертом Медійної групи РПР.

Зустріч розпочалася із виступу Ігоря Розкладая, який наголосив на тому, що реформа Суспільного мовлення – одна із ключових елементів медійної реформи. А також зауважив необхідність створення зв’язку між юридичною складовою трансформацій та їхнім реальним втіленням: “Успішність реформи залежить від того чи вдасться імплементувати законодавство на практиці”. 

У 2017 році ПАТ “НСТУ” було сформовано як юридичну особу та розпочато масштабну реформу внутрішньої структури. Уже в травні було обрано незалежне Правління, а під кінець року – Редакційну раду, відбувається оновлення філій на місцях, однак наразі Суспільний мовник стикається з політичним тиском та серйозним недофінансуванням.

Суспільний мовник фінансується із державного бюджету України, відповідно до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» і щороку має отримувати щонайменше  0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. Державна форма фінансування є поширеною у Європі моделлю, і виправдовується, зокрема, неготовністю українських споживачів передплачувати користування каналом. (Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» підтримав проведення компанією Kantar TNS соціологічного дослідження, яке продемонструвало, що лише 9% респондентів готові до передоплати Суспільного).  Однак у Держбюджеті- 2018  закладено лише 50% цієї суми – на 776мільйонів гривень менше. Квота на комерційну рекламу на телеканалі – також щороку зменшується згідно із законом. Протягом перших 4 років діяльності НСТУ –  це 15% від астрономічної години на телебаченні і 20% на радіо, проте з 5 року ця квота зменшується до 10%, а з а з шостого року з моменту проведення реформи та надалі – лише 5%. В цілому, обсяг позабюджетних надходжень (реклама, спонсорство та ін.) складає менше 10 відсотків бюджету НСТУ.

Таким чином, дотримання бюджетних зобов’язань – критична складова функціонування Суспільного мовника, а отже – і проведення медійної реформи. Відтак збільшення фінансування цього року та зміна подальшої моделі фінансування є пріоритетами роботи на найближчий час. Вони можливі через внесення змін у два законодавчі акти: Бюджетнийу кодекс України та базовий закон про суспільне мовлення.

За словами Вадима Міського, надійним вирішенням питання може стати фінансування Суспільного мовника з бюджетного спецфонду, таким чином закріпивши визначений податок за статтею фінансування. Цим джерелом може стати збір за користування радіочастотним ресурсом, навіть половини від якого вистачило б на фінансування ПАТ “НСТУ”.

Наявна схема фінансування досі є інструментом маніпуляції та обмежень з боку влади. Також повторюються спроби провести у Верховній Раді України законопроекти, які намагаються повернути “20 депутатських хвилин“, тобто квоти на використання ефіру для піару народних депутатів. Для того, щоб забезпечити редакційну незалежність Суспільного мовника, необхідною умовою є забезпечення функціональної моделі фінансування. На жаль, зняти політичний тиск на ПАТ “НСТУ” без залучення міжнародної спільноти – майже неможливо.

 

 

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: