Експертний коментар ІМП щодо теледебатів за зміненим законом про вибори Президента

March 27, 2014

21 березня 2014 набули чинності нещодавно прийняті зміни до Закону України «Про вибори Президента України», які містять детальні положення про теледебати кандидатів, які ми вважаємо недосконалими з точки зору роботи ЗМІ.

Відповідно до Закону, положення про проведення теледебатів між кандидатами за рахунок державного бюджету у разі повторного голосування, тобто перед другим туром, залишилось із попередньої версії Закону (стаття 62 (п. 1)). Теле- та радіоорганізації можуть проводити теледебати також перед першим туром голосування, однак це можливо лише на платній основі – за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України та у вигляді циклу телепередач. На практиці це означає, що українські аудіовізуальні медіа позбавлені можливості виробляти власні програми з дебатами між кандидатами без передбаченої за це оплати.

Більш того, телерадіоорганізація може створити лише один цикл таких передач під час виборчого процесу. Такий цикл передач може транслюватися виключно в прямому ефірі (стаття 62 (п. 6)).  

Як передбачено законом, в одній передачі циклу теледебатіводночасно можуть брати участь не більше двох кандидатів на пост Президента України, у той час як кількість передач у одному циклі теледебатівмає бути такою, щоб забезпечити кожному з кандидатів на пост Президента України можливість участі в них не більше одного разу (стаття 62, пп. 9 і 12)). Фактично це означає, що теледебати з непарним числом кандидатів неможливі.

На нашу думку, ці правила є обмежувальними та досить обтяжливими для ЗМІ у разі організації ними дебатів згідно із вказаними умовами.   

Таким чином, ми вважаємо, що змінений закон залишається недосконалим і потребує подальшого доопрацювання.

Тож наразі ЗМІ на практиці можуть проводити свого роду дискусії серед кандидатів, які є досить очікуваними для українського суспільства, без називання їх “теледебатами”. Крім того, такі засоби масової інформації як Hromadske TV формально не вважаються електронними (аудіовізуальними) засобами масової інформації у значенні, передбаченому національним законодавством, а тому вищезазначені обмеження не поширюються на нього та інших Інтернет-мовників.