Експерти обговорили, які зміни у сфері доступу до інформації необхідні в Україні

Як доступ до інформації сприяє демократії, що потрібно змінити, щоб оптимізувати використання цього механізму і яким чином система доступу працює в одній з найдемократичніших країн світу – Великій Британії, – про це йшлося під час круглого столу «Краще управління через прозорість та доступ до публічної інформації: британський досвід для України», організованого Київською школою економіки та Центром демократії та верховенства права.

За словами Інни Совсун, ​​віце-президента Київської школи економіки, відкритість держави допомагає людям оцінювати роботу державних органів та впливати на них.

«Зараз в усіх країнах є тенденція до активної участі суспільства в управлінні державою і не лише шляхом голосування на виборах… Щоб громадяни активно впливали на політику, їм потрібен доступ до інформації, якою володіють органи влади», – вказала вона

Британський досвід.

За словами Рейчел Андерсон, голови напрямку політики свободи інформації Секретаріату Кабінету Міністрів Великої Британії, британський закон про доступ базується на принципі, за яким кожен має право отримати інформацію на свій запит до державного органу. При цьому, працівники розпорядника завжди намагаються допомогти запитувачу отримати потрібну інформацію.

«Якщо запит сформульований нечітко, посадовці все одно мають відповісти, аби допомогти людині розібратися у питанні і скерувати її у правильному напрямі. Ми також працюємо проактивно: публікуємо звіти про закупівлі та оргвитрати органів влади, подарунки, які отримують посадовці», – вказала вона.

Рейчел Андерсон також відзначила, що британські посадовці постійно проходять  навчання із застосування закону про доступ до інформації. Кожен запит вони розглядають індивідуально, враховуючи конкретні обставини справи. При цьому, відповідаючи на запит, посадовці мають змогу «працювати командою». В основному це стосується випадків, коли запитується інформація, яка є обмеженою у доступі.  Вони детально зважують, до якої межі можна розкрити таку інформацію.

«На практиці важко визначити конкретні критерії, тож у кожному випадку ми дивимося, чи переважає інтерес суспільства в отриманні інформації», – зазначила посадовець.

 

Проблеми, які виникають у роботі посадовців

За словами Вікторії Сюмар, народного депутата України, чинний Закон України «Про доступ до публічної інформації» є одним із найкращих у світі, він дозволяє людям отримати доступ до широкого спектру інформації, зокрема і проектів рішень органів влади. Однак з втіленням деяких положень цього Закону у посадовців все ж виникають труднощі.

На думку Григорія Шверка, народного депутата України, проблема у невиконанні закону полягає у відсутності сталої демократії, яку такі країни, як Велика Британія, виробляли століттями.

«Довести ситуацію до абсурду можуть обидві сторони. Потрібно з одного боку зберігати прозорість, а з іншого – оптимізувати роботу службовців, щоб робота із запитами не займала ввесь їх час», – вказав він.

Тетяна Олексіюк, заступник директора ЦЕДЕМ, звернула увагу присутніх на проблемах, з якими зустрічаються запитувачі, які намагаються оскаржити порушення їх права на доступ до інформації.

«Зазвичай за 5 днів чиновники швидко і якісно відмовляють у доступі, а далі запитувачам доводиться роками судитися. Службовцям простіше відправити запитувача до суду чи Омбудсмана. А штрафів вони скоріш за все уникнуть, адже судовий розгляд – це тривалий процес, а строк на притягнення до відповідальності становить лише 3 місяці», – наголосила вона.

За словами експерта, потрібно говорити, як виховати правову культуру, аби спірні питання вирішувалися без звернення до суду.

Замість суду – до комісара

За словами Рейчел Андерсон, у Сполученому Королівстві за дотриманням закону про доступ стежить Інформаційний комісар – окремий підрозділ державної служби.

«Якщо особа вважає, що її право на інформацію було порушено, вона може звернутись до Інформаційного комісара. Він з’ясовує обставини справи, а також заслуховує аргументи посадовців. І на основі цього робить висновок, було порушення чи ні та видає відповідний припис», – розповіла вона.

За словами парламентарів, в Україні вже зареєстровано законопроект, що передбачає створення інституту Інформаційного комісара, який відповідатиме не тільки за захист права на інформацію, а й захист персональних даних.

За прогнозами народних депутатів, ухвалення цього закону цілком вірогідне, якщо буде вироблена спільна позиція Уряду, Президента та громадського сектору.

«Так, є загальна думка, що Інформаційний комісар потрібен. Адже якщо судова справа триває 2-3 роки, інформація за цей час стає вже неактуальною. Питання в тому, як його будуть обирати. Дуже б хотілося, щоб до цього процесу була залучена громадськість, аби новообраний комісар мав кредит довіри від суспільства», – підкреслила Тетяна Олексіюк.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: