Медіаексперти вважають злочинними дії російських медіа з розпалювання ворожнечі і закликають українських журналістів казати у відповідь правду
 
Експерти акцентують на ключовій руйнівній ролі пропаганди з боку російських ЗМІ в розпалюванні конфлікту в Україні. Про це, зокрема, йшлося на міжнародній конференції медіа юристів від Інституту Медіа Права, що проходила сьогодні в Києві.
 
«Діяльність російського телебачення підпадає під статтю Кримінального кодексу про розпалювання ворожнечі, оскільки свідоме поширення неправди про події було прямо спрямоване на формування ворожого ставлення громадян Сходу до решти жителям України, наслідком чого стали військові дії», – підкреслює директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.
 
Українські та міжнародні медіа експерти зібралися на міжнародну конференцію Інституту Медіа Права 7 листопада в Києві, щоб обговорити загрози і проблеми, які виникли останнім часом в пострадянських країнах, зокрема, у зв’язку з україно-російським збройним конфліктом.
 
За словами співзасновника ініціативи «Стоп Фейк» Марго Гонтар, дії російських ЗМІ виглядають скоординованими. Так, останнім часом російські медіа перестали вживати слова «хунта» і «карателі». Що стосується українських ЗМІ – на її погляд, їм не потрібно брати участь в інформаційній війні за допомогою тих же пропагандистських засобів, якими користуються російські колеги. Найкращим же засобом боротьби з пропагандою в цій війні, на думку Марго та інших учасників конференції, є постійне надання правди.
 
«Демократія полягає в балансі», – вважає Ад ван Лун, експерт X-Media Strategies (Голландія). Це означає, що кожна соціальна група повинна бути належним чином захищена. Водночас, він каже, що за поширення мови ненависті державі, перш за все, варто застосовувати санкції не до засобів масової інформації, а до джерел, які вони цитують.
 
Учасниками міжнародної конференції «Сучасні виклики для свободи слова в Україні, Росії, Молдові, Білорусі, країнах Центральної Азії та Південного Кавказу» стали юристи та медіа-експерти Великобританії, Нідерландів, Молдови, Білорусі, Вірменії, Російській Федерації, Таджикистану, Киргизстану, Казахстану і Україна. Під час конференції вони обговорили ситуацію, що сформувалася в медіа сфері пострадянських держав за останні три роки, і її загострення у зв’язку з нагнітанням пропаганди і розпалюванням ворожнечі в медіа під час неоголошеної війни між Україною і Росією, стан свободи слова в цих країнах, судову практику, а також засоби визначення та протидії фейковим новинам.