“Безпечні дороги”: в Україні обговорюють нові методи боротьби з п’яними водіями

Запровадити кримінальну відповідальність за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння; відеофіксація як альтернатива двом свідкам під час перевірки водія на наявність алкоголю в крові; “сліпі” перевірки учасників дорожнього руху та розширення підстав для зупинки транспортного засобу патрульним; забезпечення представництва поліції в судах під час розгляду чи оскарження справи; інформування про пункти перевірки тверезості і головне – увага суспільства, – такі думки були сьогодні в учасників панельної  дискусії  “Керування автомобілем у нетверезому стані: як змінити ситуацію в країні?”

Обговорення ініціювали команди LEAD office та Кампанії “За безпечні дороги”, з метою напрацювання пропозиції для вдосконалення чинного законодавства України в частині боротьби з пияцтвом за кермом та механізми співпраці з громадськістю в форматі інформування поліції про нетверезих водіїв.

“Протягом року у світі близько 1 млн. 250 тис. людей гине внаслідок ДТП. В Україні цього року за  перші 10 місяців 2016 року зафіксовано понад 21 000 ДТП з потерпілими і понад 2600 загиблих у результаті аварій на дорогах. Головні причини ДТП – це перевищення швидкості та керування автомобілем у стані сп’яніння”, – повідомила Олеся Холопік, координатор Кампанії “За безпечні дороги”, старший менеджер проектів Центру демократії та верховенства права.

Вона заявила, що наразі громадськість, народні депутати, юристи та представники влади об’єдналися, щоб вирішити проблему керування автомобілем у стані сп’яніння.

Мустафа Найєм, народний депутат України, висловив пропозицію про застосування кримінальної відповідальності до водіїв, які керують в стані сп’яніння (в тому числі, алкогольного). Він акцентує увагу на тому, що прийняття водієм рішення про керування транспортним засобом у стані сп’яніння не може бути помилкою чи випадковістю, а є свідомим вибором особи суспільно небезпечної поведінки, а тому заслуговує на кримінальне покарання.

“Штраф – це не те, що зупиняє людей від правопорушень. Підвищені у серпні в декілька разів штрафи не спрацювали. Тому він переконаний, що змінити сумну статистику зможе введення кримінальної відповідальності: проблема на все життя, яка здатна зупинити людину від того, щоб сідати за кермо п’яним. Це не десять тисяч гривень, які можна позичити. Людина свідомо сідає за кермо п’яна і може когось вбити, тому й має за це нести серйозну відповідальність”, – вважає народний депутат.

 Мустафа Найєм вважає необхідним виокремлення таких трьох складів злочину:

  • керування транспортним засобом у стані сп’яніння, якщо це не завдало шкоди;
  • керування транспортним засобом у стані сп’яніння посадовою особою органу державної влади або правоохоронцем, або якщо таке керування призвело до завдання тілесних ушкоджень або ДТП.
  • вчинення ДТП особою у стані сп’яніння, яке призвело до смерті потерпілого.

 

Таку ініціативу народного обранця підтримали не лише учасники дискусії, а й присутні у залі постраждалі внаслідок ДТП та батьки, чиї діти загинули під час ДТП, вчинених особами у стані сп’яніння.

Окрім цього, Мустафа Найєм планує вносити у парламент проект змін, які дозволять патрульним проводити рейди-перевірки учасників дорожнього руху на стан алкогольного сп’яніння, а також введення відеореєстрації як альтернативи залученню двох свідків під час огляду водія на стан алкогольного сп’яніння.

Про проблематику фіксації керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння заявив і Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції.

“Наявність двох свідків під час перевірки водія на стан алкогольного сп’яніння значно ускладнює роботу патрульних, особливо вночі. Адже часто люди поспішають у справах і не мають бажання юридично зв’язуватися із проблемою”, – зазначив Олексій Білошицький і додав, що варто розширити підстави для зупинки транспортного засобу патрульним.

Він повідомив, що хоча й штрафи за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння зросли, однак статистика показує ріст порушень: у серпні – листопаді 2016 року в Україні було зафіксовано 36 000 випадків керування транспортними засобами у стані сп’яніння (аналогічний період 2015 року – 27 000).

Сергій Матвейкін, начальник відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Головного управління Національної поліції в Київській області заявив, що в країні четверта частина злочинів у сфері безпеки дорожнього руху вчиняється водіями у стані алкогольного сп’яніння.

Богдан Глядик, партнер юридичної компанії VERLEX, автоюрист, бачить проблему, у тому числі, недостатньому забезпеченні патрульною поліцією свого представництва в судах. Це дає можливість порушнику уникнути  відповідальності, зокрема, з формальних підстав. Часто процедура розгляду умисно затягується захисником і справу закривають за спливом строків.

“У тому, як прописана процедура оформлення матеріалів проблем немає. Патрульному потрібно оформити порушення, передати у суд, прийти і захистити у суді все це, як дипломну роботу”, – вважає Богдан Глядик, і додає, що важливу роль відіграє саме чітке дотримання процедури оформлення, щоб стовідсотково була підстава для притягнення порушника до відповідальності.

На допомогу патрульним три місяці тому в Україні прийшла ініціатива боротьби з керуванням автомобілем у стані сп’яніння “Pitbull KIEV”. Її засновник, Олексій Павловський, розповів, що небайдужі українці здійснюють чергування біля нічних клубів і повідомляють поліцейських про тих, хто сідає за кермо напідпитку. Так, за три місяці, за допомогою “Pitbull KIEV” було складено близько 300 протоколів, а на чергування виходять уже понад 70 активістів (35 екіпажів). Наразі активісти виходять на чергування у Києві, в Одесі, у Львові, Кривому Розі та Хмельницькому.

Про світовий досвід у вирішенні проблеми керування транспортним засобом у стані сп’яніння говорила Тетяна Андрєєва, експерт з охорони громадського здоров’я.

Окрім обмеження продажу алкогольних напоїв, встановлення мінімального віку для їх придбання, підвищення податків для виробників і, відповідно, цін на алкоголь, вона запропонувала проведення гучних інформаційних кампаній.

“У деяких країнах ефективно діють пункти перевірки тверезості. Про їхнє місце знаходження інформують розташовані на видному місці відповідні стенди. Перевіряється кожен сотий водій, але інші знають, що є ризик бути спійманим і бояться сідати за кермо у стані сп’яніння. Таким чином на 20-23% зменшується кількість водіїв, що наважуються сідати за кермо у стані сп’яніння”, – підкреслила Тетяна Андрєєва.

Тарас Гук, експерт громадської організації “LEAD office” – заявив, що проблема керування в стані сп’яніння є багатогранно і системною. Для її викорінення він пропонує усунути такі проблеми:

  • Проблема можливості уникнення відповідальності через тривалість огляду на  стан сп’яніння не на місці, а в медичному закладі за допомогою аналізів біологічних зразків крові. Строк проведення огляду, в тому числі медичного, має бути регламентований. Пропонує запровадити обмежити час огляду саме медичними працівниками до 60 хвилин.
  •  Проблема посилання судів на медичні висновки про не перебування особи в стані сп’яніння при розгляді матеріалів щодо відмови від огляду, як підстави для звільнення порушників від відповідальності. Необхідно на нормативному рівні заборонити проведення оглядів на стан сп’яніння без присутності поліцейських, а також встановити, що довідка будь-якого лікаря, який проведе такий огляд не може вважатись належним доказом у справі.
  • Проблема невиправдано складної процедури огляду та тривалості строку її проведення. Потрібно зменшити строк оформлення матеріалів та збільшити ефективність роботи поліції про оформленні статті 130 КУпАП. Для цього необхідно запровадити обов’язковість проходження особою, у якої виявлено ознаки алкогольного сп’яніння огляду на місці порушення  і лише у випадку незгоди з результатом – проводити огляд у медичному закладі. У випадку відмови від проходження огляду на місці – у медичному закладі огляд не повинен проводитись.
  • Проблема звільнення від покарання осіб, які перебували в стані сп’яніння судами за малозначністю, із застосуванням положень ст. 21, 22 КУпАП. Необхідно заборонити можливість звільнення від відповідальності за порушення передбачене ст. 130 КУпАП із посиланням на «малозначність» чи «необхідність передати особу на поруки».
  • Проблема закриття справ судами у зв’язку із закінченням строку накладення стягнення. Пропонується не застосовувати  строки передбачені ст. 38, п.7 ст. 247 КУпАП до порушень визначених ст. 130 КУпАП. Або продовжити ці строки хоча б до 12 місяців. Сьогодні це всього лиш 3 місяці від дня вчинення.
  • Неможливість оскаржити рішення суду про закриття справи у зв’язку із відсутністю складу порушення. Відповідно до норм КУпАП можливість оскаржити рішення суду має лише особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як мінімум, у випадку закриття справи за відсутністю складу порушення орган, що ініціював розгляд справи має мати право на подання апеляційної скарги.

 

Окрім зазначених проблем пов’язаних із роботою судів, поліції та медичних закладів вважає за необхідне змінити підхід до караності самого діяння та обговорити можливість підвищення рівня дозволеного алкоголю в крові.

Сьогодні законодавець виділяє лише повторність, як елемент визначення санкції. Пропонується диверсифікувати санкції в залежності від рівня алкогольного чи іншого сп’яніння. І в той же час обдумати можливість підвищення мінімального порогу алкогольного сп’яніння, який визначений підзаконним актом – 0,2 проміле.

Звичайно для цього необхідно провести додаткові дослідження на предмет необхідності в цьому, а також визначити кількість осіб, які керували в стані сп’яніння близькому до порогового значення. На жаль, інформаційні системи поліції сьогодні це не дозволяють зробити, тим не менш такий крок може бути ефективним і багато західних країн ним послуговуються.

 

Довідково:

LawEnforcementAgenciesDevelopmentoffice (LEAD office) – громадська організація формату thinktank, що підтримує розвиток органів правопорядку, передусім Національної поліції. Експертна та інша зовнішня підтримка, сприяння конструктивній співпраці між владою та громадськістю,  формування інституційної пам’яті нової поліції.

 

Кампанія “За безпечні дороги” – всеукраїнська громадська кампанія спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах.  Ініційована Центром демократії та верховенством права у партнерстві з VisionZero,  Асоціацією велосипедистів Києва, Автоакадемією водійської майстерності та  об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: