Потрібні жорсткіші квоти на політичну рекламу і припинення «джинси», – медіа експерти


                                                     


До Коаліційної угоди нового парламенту включена виборча реформа. З приводу того, які саме зміни необхідні в регулюванні діяльності ЗМІ під час виборів, Інститут Медіа Права провів сьогодні експертне обговорення «Регулювання діяльності ЗМІ під час виборів: порядок денний до нового парламенту».

Директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко наголосив на необхідності повної заборони політичної реклами в Україні. «Політична реклама вимагає залучати великі бюджети, роблячи партії залежними від фінансування олігархами; знижує якість політичної дискусії: партії продають як шоколад або горілку; створює нерівність кандидатів у доступі до ЗМІ; дає можливість партіям пройти до парламенту, використовуючи виключно маркетингові кроки», – відзначив він.

Політична реклама заборонена повністю в дуже багатьох, особливо західно-європейських країнах, зокрема, у Франції, Данії, Великобританії, Бельгії, Ірландії, Швейцарії та ін. Поточне ж квотування політичної реклами в Україні, як зазначає експерт, є вкрай недосконалим. Квоту легко обійти.

Враховуючи, що повна заборона політичної реклами в Україні наразі мало ймовірна, Інститут Медіа Права пропонує компромісну схему «2:30 Х 10». За цією схемою одна політична партія може придбати у одного телеканалу протягом дня лише 1 блок тривалістю 2 хв. 30 с. Протягом всього виборчого процесу – не більше 10 таких блоків. Пропонується також низка додаткових обмежувальних умов. Наприклад, мажоритарні кандидати не мають права купувати ефірний час, і протягом трансляції політичної реклами 90% ефірного часу має транслюватися зображення та голоси кандидатів від партії. При цьому Тарас Шевченко підкреслив, що цифри можуть відрізнятися. Головне – модель квотування кількості часу, яку купує одна партія в одного телеканалу. 

Однією з найбільших проблем передвиборчих перегонів у зв’язку зі ЗМІ була названа «джинса». Юрій Ключковський підкреслив: «Джинса» – це зловживання службовим становищем особи, що має доступ до засобу масової інформації. А це значить, що до відповідних осіб з редакцій застосовується 364 ст. Кримінального кодексу. Те, що впливає на демократію під час виборів, має тяжкі наслідки». І додав: «Джинса» по суті своїй – це корупційне явище. «Джинса» під час виборів – це злочин».

В експертному обговоренні взяли участь медіа юристи, народні депутати, журналісти та громадянські діячі. Свою позицію висловили директор з правових питань «Інтерньюз-Україна» Павло Моісеєв, президент Інституту виборчого права Юрій Ключковський, медіа юрист Алі Сафаров, народний депутат Олександр Черненко, експерт Харківської правозахисної групи Оксана Нестеренко, директор з правових питань «Інтерньюз-Україна» Павло Моісеєв та інші.

«Прийняття Виборчого кодексумогло б змінити систему і забезпечити стабільність законодавства. У разі, якщо Виборчий кодекс не буде прийнятий у 2015 році, це буде побажання влади законсервувати систему. Як документ він має бути прийнятий, тому що саме питання виборів було одним з основних, які призвели до дискусій з цього приводу», – зазначив Павло Моісеєв.


 

 

Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку(USAID) та Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Інституту Медіа Права та не обов’язково відображає точку зору американського уряду, USAID та Інтерньюз.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: