У парламенті розглядатимуть два мовних законопроекти

19 січня 2017 року у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроекти, що стосуються правового регулювання вживання мов: Проект Закону про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні (№ 5669; н.д. Головко М.Є., Матіос М.В., Іллєнко А.Ю., Осуховський О.І., Княжицький М.Л., Марченко О.О., Левченко Ю.В.) та Проект Закону про державну мову (№ 5670; н.д. Подоляк І.І., Гопко Г.М. та інші).

Законопроекти пропонують врегулювати статус української мови як державної, а також її вживання у публічних сферах життя. Дія обох законопроектів не поширюється на сферу приватного спілкування осіб. Водночас, законопроект № 5669 врегульовує питання не лише вживання державної мови, а й вживання мов національних меншин, регіональних та міноритарних мов відповідно до мовної Хартії.

Обидва законопроекти, з-поміж низки інших поправок, передбачають внесення змін до чинного регулювання відносин, пов’язаних з медійною сферою. Такими змінами є:

1) обов’язкове використання державної мови під час культурно-мистецьких заходів за винятками ситуацій, коли це виправдано творчим задумом організаторів (5670);

2) необхідність супроводу культурно-видовищних заходів в Україні винятково державною мовою (у 5670 винятком є заходи, що проводяться на виконання міжнародних зобов’язань перед Європейською мовною спілкою);

3) обов’язкове дублювання іноземних фільмів, що демонструються в Україні (залишено винятки для трансляції іноземних фільмів мовою оригіналу в кінотеатрах, але у кількості не більше ніж 10% від загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кінотеатрі на місяць (у 5669 – 10% від загальної кількості сеансів демонстрування цього фільму у відповідному закладі; 5670 – окремо передбачає можливість появи фільмів іноземною мовою в рамках сервісів video-on-demand, за умови їх подальшого перекладу протягом 2 місяців);

4) здійснення мовлення телерадіоорганізаціями державною мовою (у 5669 – за винятком громадських та комунальних мовників, які можуть до 50% ефірного часу виділяти на програми мовами національних меншин та/або регіональними та міноритарними мовами; 5670 передбачає винятки з освітньою метою, з метою задоволення потреб національних меншин та іноземної аудиторії – до 10% для загальнонаціональних мовників, до 20 % для регіональних та місцевих мовників, до 60% для іномовлення);

5) забезпечення синхронного чи послідовного перекладу будь-яких реплік, висловлених недержавною мовою, навіть під час прямого ефіру;

6) видання друкованих ЗМІ в Україні українською мовою (у 5670 – за винятком окремих випадків щодо видань, які використовують одну з мов Європейського Союзу); у разі, якщо власник планує видавати кілька мовних версій ЗМІ, то видання їх українською мовою має бути переважним (за 5669 – не більше 15% тиражу іноземною мовою, за 5670 – не менше 50% сукупного тиражу українською);

7) проектом 5670 передбачається введення обов’язкового квотування у розмірі не менше ніж 50% назв книжкових видань у книгарнях окрім книгарень, які розповсюджують книжкові видання виключно книги офіційними мовами Європейського Союзу;

8) використання органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної чи комунальної форми власності програмного забезпечення українською мовою.

Оскільки законопроект № 5669 також поширюється і на регулювання мов національних меншин та регіональних і міноритарних мов, він передбачає, що застосування заходів, передбачених проектом для відповідних мов, дозволяється в територіальних громадах, де кількість населення-носіїв відповідної мови становить понад 30% від загальної кількості населення. Рішення про застосування відповідних заходів, після дотримання вимог щодо збору підписів, окремим законом щодо кожної територіальної громади має приймати Верховна Рада України.


Обома проектами також впроваджується інституційний механізм забезпечення мовних прав громадян України. Передбачається створення Національної комісії зі стандартів державної мови, що відповідатиме за опрацювання і утвердження стандартів державної мови, в тому числі розроблятиме вимоги для рівня володіння мовою представниками державної влади та особами, що воліють набути громадянства України. Окремо створюється Центр української мови, що займатиметься проведенням іспитів на рівень володіння державною мовою. Комісією окремо утворюється Термінологічний центр української мови, на який покладено обов’язки з напрацювання термінологічних стандартів української мови.

Насамкінець, планується запровадження посади Уповноваженого із захисту державної мови (у 5669 – Уповноважений із захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов). Уповноважений призначатиметься Кабінетом Міністрів України і діятиме як контрольний орган щодо дотримання норм закону усіма суб’єктами. Він також матиме право подавати пропозиції до уряду щодо внесення змін до законодавства на захист української мови та звертатися до правоохоронних органів з метою відкриття справ за фактами порушення норм закону.

Варто відзначити, що норми законів пропонується вводити поступово (норми вводитимуться в дію протягом строку від 6 місяців до 2 років з моменту набуття чинності законами), таким чином надаючи можливість суб’єктам адаптувати власну діяльність до вимог оновленого законодавства.

Додатково не можна оминути той факт, що законопроект № 5669 вносить зміни у низку вже нечинних законів (наприклад, до Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, Закону України “Про Вищу раду юстиції”), а також не враховує термінологію, передбачену змінами законодавства протягом останніх років (зокрема, законодавства про суспільне мовлення та роздержавлення друкованих ЗМІ).

Юристи Інституту Медіа Права Максим Дворовий та Ігор Розкладай долучилися до вдосконалення положень законопроекту № 5670 на стадії підготовки його подання до парламенту. Серед зауважень, висловлених нашими юристами, були враховані положення щодо встановлення винятку з обов’язковості супроводу заходів, організованих Європейською мовною спілкою, можливості вільно провадити діяльність книгарнями, що здійснюють продаж книжкової продукції винятково мовами Європейського Союзу, мови діловодства громадських організацій, а також щодо питань, пов’язаних з електронною комерцією та video-on-demand services.

Втім, загалом підтримуючи необхідність скасування так званого Закону «Ківалова-Колесніченка», оновлення мовного законодавства та схвалюючи засадничі ідеї законопроекту № 5670, маємо відзначити, що на нашу думку, він несе низку загроз для свободи слова, які ми закликаємо усунути з тексту законопроекту перед його прийняттям:

  • законопроектом впроваджується кримінальна відповідальність за умисне приниження державної мови (поруч з наявною відповідальністю за наругу над державними символами), зміни до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, якими до переліку забороненого контенту додається приниження чи зневажання державної мови, а також вводиться штраф у розмірі 10% від ліцензійного збору за порушення телерадіоорганізаціями вимог Закону України “Про державну мову”;

 

Стосовно зауважень щодо криміналізації умисного приниження державної мови та введення додаткових контетних обмежень до Закону «Про телебачення і радіомовлення», то на нашу думку, подібні ситуації не потребують введення додаткових обмежень у законодавство, а мають враховуватися у правозастосовчій практиці та підлягати забороні через належне тлумачення ст. 161 Кримінального кодексу України та загальної заборони на розповсюдження мови ворожнечі.

  • законопроектом впроваджується обов’язковість синхронного чи послідовного перекладу українською мовою усіх реплік, висловлених у прямому ефірі;

 

Щодо вимог до перекладу, то синхронний переклад наживо в щоденній діяльності ЗМІ є значним обтяженням, адже має передбачати наявність в штаті перекладача-синхроніста. Послуги таких спеціалістів є значно дорожчими, ніж звичайних перекладачів, а кількість перекладачів з такою спеціалізацією є обмеженою. Для маленьких ЗМІ таке зобов’язання є надмірним і може стати причиною їх закриття через економічні фактори або зникненню прямоефірних програм із запрошеними гостями. Понад те, це ще й означатиме, що перекладач має бути при кожній передачі, де є запрошений гість, який бодай гіпотетично може вживати іншомовні слова.

  • законопроектом передбачається необхідність обов’язкового забезпечення перекладу державною мовою виступів учасників, що виконуються іноземними мовами, на публічних заходах.

 

Щодо цього зауваження, то за браком чіткої дефініції поняття “публічний захід” у чинному законодавстві, може скластися ситуація, коли окремі види діяльності, що проводяться в Україні для, в тому числі, іноземної аудиторії мовами іншими, аніж українська (різноманітні літні школи, студентські змагання (moot courts) тощо) та не потребують перекладів, фактично, будуть такими, що порушують закон.

Нагадаємо, що місяць тому вже було зареєстровано один проект Закону про мови в Україні.


Картка законопроекту № 5669: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60952 

Картка законопроекту № 5670: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60953.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: