Рух ЧЕСНО в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! та Громадська рада доброчесності 8 лютого у Києві провели експертне обговорення «Конкурс до Верховного Суду: перші виклики та шляхи їхнього вирішення». Під час заходу адвокати та громадські активісти, представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя, журналісти обговорили ефективність процедури відбору кандидатів до Верховного Суду та перспективи відновлення довіри суспільства до судової влади.
Як зазначив директор Центру демократії та верховенства права Тарас ШЕВЧЕНКО, конкурс до Верховного Суду – показовий для всієї судової реформи, саме тому важливо слідкувати за процедурою відбору кандидатів, як для громадськості, так і для представників медіа. Завдання ж Громадської ради доброчесності (ГРД) – не допустити недоброчесних кандидатів на посади суддів.
За словами співкоординатора Громадської ради доброчесності Віталія ТИТИЧА, ГРД – унікальний інститут, який потрібно було запровадити саме в Україні з огляду на тотальну дисфункцію та колапс судової системи, попри те, що ні Україна, ні жодна з інших країн досі не мали подібного досвіду: «Однак, поки існує одна проблема, з якою стикнулася Громрада доброчесності, – відсутність спільного бачення співпраці з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, для того, щоб чітко визначити очікування установи від нас, як від органу, який бере участь у формуванні Верховного Суду», – підкреслив Віталій Титич.
Леонід МАСЛОВ, член ГРД, означив декілька проблем, з якими стикнулася ГРД при пошуку інформації про суддів, зокрема, недостатня кількість інформації у відкритому доступі про кандидатів. Більше цього, ВККС досі не оприлюднила досьє кандидатів на своєму веб-сайті, що мала робити ще два місяці тому відповідно до закону: «Навіть журналісти зверталися з проханням надати доступ до досьє, але їм відмовили, посилаючись на те, що ця інформація є конфіденційною. Але, на мою думку, окремі дані з досьє кандидатів до Верховного Суду ВККС мала б відкривати хоча б для Громради доброчесності». Його думку підтримала Галина ЧИЖИК, співкоординатор ГРД, зазначивши, що засекречення інформації про кандидатів накладає негативний відбиток на увесь процес загалом.
На переконання Андрія КОЗЛОВА, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у випадку, коли особа погодилася взяти участь у конкурсі до Верховного Суду, то вона мала б самостійно розкривати частину даних про себе, оскільки стає публічною особою: «Кандидат у судді Верховного Суду має бути чітко ідентифікований. ВККС кожного дня отримує чимало нової інформації, тому відкривати досьє частинами ми не можемо, навіть більше, у законодавчому порядку цього не передбачено, як і не визначено юридичний статус Громради доброчесності. Тобто можна стверджувати, що через недосконало прописані закони ми достеменно не можемо визначити основні повноваження органів, які беруть активну участь у формуванні суддівського корпусу».
Також Андрій Козлов висловив свої застереження щодо того, які висновки має надавати Громрада доброчесності, наголосивши, що досі є широке поле для гучних спекуляцій на цю тему: «Якщо претендент на посаду судді Верховного Суду набрав достатню кількість балів й може отримати рекомендацію на призначення, але по ньому є негативний висновок ГРД, тоді комісія має засідати у повному складі, щоб розглянути конкретний випадок і в разі необхідності його врахувати або 11 голосами подолати його», – зазначив Андрій Козлов.
За інформацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів, до кінця тижня буде оприлюднено список кандидатів, які допущені до кваліфікаційного оцінювання, а вже 16 лютого пройде перший етап – письмове тестування, після якого комісія планує проаналізувати результати й встановити прохідний бал. 21 лютого, згідно з графіком ВККС, кандидати на посади суддів Верховного Суду виконуватимуть практичне завдання, в рамках якого вони повинні змоделювати судовий процес та написати судове рішення. Згодом відбудеться тестування морально-психологічних якостей, а вже до середини березня мають відбутися співбесіди, оскільки з квітня Верховний Суд має запрацювати.
До дискусії також долучилася і Алла ЛЕСЬКО, член Вищої Ради правосуддя й водночас кандидатка до Верховного Суду: «Вища рада правосуддя має вотум довіри до діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів і на жодному етапі конкурсу не має на меті впливати на результати конкурсу до Верховного Суду. Наша ціль – почути проблемні моменти, аби на етапі, коли в роботу включимося ми, уникнути будь-яких проблем при призначенні суддів. Однак, на мою думку, доброчесність, професійні якості та досвід – це ті ключові якості та фактори, які не варто розмежовувати при розгляді досьє кандидатів на посади суддів Верховного Суду».
Наталя ПЕТРОВА, заступник керівника проекту USAID «Нове правосуддя», переконана, що криза довіри – чинник, який найбільше впливає на блокування співпраці між ВККС та Громрадою доброчесності: «Пріоритетним завданням цих органів – навчитися довіряти один одному, аби сформувати Верховний Суд, в якому будуть доброчесні та професійні люди. Адже для цього у процедуру відбору кандидатів ввели чимало змін: письмове тестування, оцінювання психологічних якостей, від мотивації до здатності протистояти впливові та стресам, і, звичайно, співбесіди. Конкурс має відбутися і не обов’язково орієнтуватися на 200 суддів, для того, щоб найвища судова інстанція запрацювала – достатньо 65 суддів!», – зазначила Наталія Петрова.
