Як реформувати друковані ЗМІ: Літня школа провела круглий стіл

 

Як функціонує модель державних ЗМІ у різних країнах та що потрібно, аби успішно провести роздержавлення таких видань в Україні – такі питання обговорювались під час круглого столу «Правове регулювання і реформа друкованих ЗМІ», організованого Центром демократії та верховенства права в рамках Літньої школи медіа права. У заході взяли участь як учасники школи, так і експерти, залучені у процес реформи.

За словами Ігоря Розкладая, юриста Інституту Медіа Права (Центр демократії та верховенства права), питання роздержавлення викликає значні дискусії.

«Ця реформа – складний процес, адже з одного боку, маємо припинити практику, коли місцеві ЗМІ є рупором для піару місцевої влади, розповідей, як “голова ради відвідав ремонт школи”. З іншого – в усіх країнах є пласт ЗМІ, які підтримуються державою. Тож дискусія полягає у тому, чи достатньо просто роздержавлення, чи потрібна іще одна частина реформи для підтримки ЗМІ: дитячих, наукових, тощо», – відзначив він.

 У ході круглого столу учасники Літньої школи розповіли про становище державних друкованих ЗМІ у своїх країнах.

Так, учасниця Літньої школи з Білорусі, у своїй доповіді зосередилася на законодавчому регулюванні роботи преси та її фінансування. Вона розповіла, що державні ЗМІ зобов’язані повідомляти правоохоронцям про виявлені факти корупції, а потім звітувати про результати такого реагування.

 За словами учасника Літньої школи від Казахстану Бахтіяра Галімжанова, державні ЗМІ у цій країні отримують великі гроші на власну діяльність, однак за якістю контенту все одно поступаються приватним. Зараз у країні розгортається широка дискусія щодо функції таких ЗМІ – до прикладу, чи можуть вони здійснювати патріотичне виховання

Про регулювання державних ЗМІ у Вірменії розповіла представниця цієї країни Назелі Багдасарян. Вона відзначила, що країна взяла на себе зобов’язання Ради Європи і імплементує її стандарти у частині друкованих ЗМІ, а також ознайомила із національним законодавством

Учасниця школи з Киргизстану Бегаім Усенова, відзначила, що у її країні державні ЗМІ поступово зникають через відсутність фінансування, натомість їх місце займає інтернет та радіо. Втім, регулярно виникають законодавчі колізії, до прикладу, держава має право призупиняти роботу ЗМІ за порушення, а критерії цих порушень чітко не визначені

Із особливостями роботи друкованих ЗМІ та процесу роздержавлення слухачів ознайомила Катерина Кулина, учасниця Літньої школи та юрист ЦЕДЕМ. Вона відзначила, що регулювання державних ЗМІ в Україні подібне до інших країн, однак наразі триває реформа, у ході якої органи влади повинні вийти зі складу засновників друкованих ЗМІ. Катерина Кулина розповіла про проблеми, які виникають на цьому етапі, зокрема затягування процесу органами влади, звільнення керівників видань, а також навела статистичні дані про перебіг роздержавлення.

Друга частина круглого столу була присвячена обговоренню реформи друкованих ЗМІ в Україні за участі медіаекспертів.

Марина Безкоровайна, керівник програм розвитку медіа, офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні, наголосила на важливості роздержавлення.

“Це одна з ключових реформ, адже Україна має зобов’язання забезпечити громадянам доступ до чесної і вільної від державного впливу інформації, аби вони робили власний вибір на її основі. Раніше для цієї реформи просто не було політичної волі“, – вказала вона.

Експерт також розповіла про пілотний проект підтримки для 5 редакцій, який запустила ОБСЄ. Його мета – допомогти виданням виробити стратегію нової роботи, зокрема в мультимедійному форматі, та стати майданчиком для комунікації між суспільством та владою.

“Якщо не навчити редакції, не показати їм, як стати успішним медіа, то після роздержавлення вони просто перейдуть під контроль місцевих олігархів”, – відзначила Марина Безкоровайна.

Про концепції та правові аспекти роздержавлення розповів Олександр Дяченко, юрист Української асоціації медіабізнесу.

«Є ідея про те, що треба дати цим ЗМІ просто зникнути, є і інша точка зору – що вони можуть бути успішними, адже мають довіру громадян. Поява таких незалежних ЗМІ – це ідеальна картина, і подекуди вона стає реальністю”, – відзначив він.

Експерт також відзначив проблеми, які виникли у процесі реформи. Так, частина видань є не ЗМІ, а відомчими підрозділами органів влади, і фізично не можуть реформуватися. Деякі з видань реформувалися на папері: вони уклали договори з місцевою владою і так само лишился залежними.

Людмила Опришко, юристка НДО «Платформа прав людини», говорила про юридичні особливості та судову практику роздержавлення.  За її словами, реєстратори спочатку не знали, як юридично оформити процес роздержавлення, далі до цього додався саботаж з боку місцевої влади.

 “Один з найпоширеніших судових спорів – це вимога колективу винести на розгляд місцевої ради питання про роздержавлення. Однак тут виникла колізія, бо незрозуміло: це питання розглядають господарські суди чи адміністративні”, – вказала вона.

Експерт додала, що зараз готуються зміни до закону, які чітко визначають підсудність цих справ. Однак це лише початок шляху, тож активна робота буде потрібна і надалі.

 

Проведення Літньої школи здійснюється завдяки підтримці американського народу, яка була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз. Зміст програми Літньої школи є винятково відповідальністю організації Центр демократії та верховенства права і необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

Проведення літньої школи в 2017 році стало можливим завдяки підтримці проекту Ради Європи “Свобода медіа в Україні”, який здійснюється в рамках Рамкової програми співпраці (РПС) Ради Європи і Європейського союзу для Вірменії, Азербайджану, Грузії, Республіки Молдова, України та Білорусі.

Літня школа медіа права також проводиться за підтримки проекту Ради Європи “Укріплення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні”.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: