Як стимулювати викривачів: державний захист і компенсації

Який захист потрібен громадянам, що наважилися заявити про зловживання та що для цього повинна зробити держава – про це йшлося під час панельної дискусії «Викривачі корупції. Закордонний досвід та українські реалії», організованій Transparency International Україна. У заходів взяла участь Тетяна Семілетко, юристка, директор з розвитку ЦЕДЕМ.
 
У своєму виступі Тетяна Семілетко відзначила, що діяльність викривачів не обмежуються темою корупції.
 
“Будь-яка особа, яка повідомила важливу інформацію, отриману завдяки професійній активності, науковій чи освітній діяльності, має бути захищена як викривач, навіть якщо зараз він безробітний. Надавати цей статус має Уповноважений ВР з прав людини, адже викриття не обмежуються темою корупції. Якщо громадянин повідомляє, до прикладу, інформацію про загрози здоров’ю громадян чи довкіллю, він також має отримати цей статус. І ми вважаємо, що якщо дії викривача допомагають повернути бюджетні кошти, то він має право на винагороду в розмірі 10% бюджетних коштів”, – відзначила вона.
 
Експерт зазначила, що чимало громадян надають інформацію журналістам-розслідувачам, зокрема і документи. Тому громадські ініціативи працюють над легальними гарантіями для захисту викривачів. Водночас, вона спростувала побоювання щодо розголосу таємної інформації
 
“Деякі парламентарі вважають, що захист викривачів призведе до розголосу інформації з обмеженим доступом і загрожуватиме безпеці країни, однак тут є чітка послідовність дій. Ти зобов’язаний спочатку скористатися внутрішніми каналами, звернутися до відповідних структур всередині організації. І тільки якщо це не дає жодного ефекту, ви маєте право оприлюднити інформацію про зловживання у ЗМІ”, – пояснила Тетяна Семілетко.
 
Олександр Калітенко, експерт з аналізу політики Transparency International Україна, наголосив на правових проблемах роботи викривачів. 
 
“За чинним законодавством, викривач повинен отримати докази своїх слів. Однак КСУ постановив, що матеріали аудіо- та відеозйомки, не санкціонованої судом, не можуть бути доказами. Тож якщо хтось купить диктофон і запише, як у нього вимагають хабар, у суді можуть не прийняти це як доказ. Загалом же, на кількість і мотивацію викривачів впливає і мала кількість реальних обвинувальних вироків корупціонерам”, – зазначив він.
 
Олександр Калітенко також розповів про практичні аспекти повідомлення про зловживання – зокрема, як за допомогою технічних засобів викривачі можуть зберегти анонімність.
 
Ондржей Цакл, координатор проектів Transparency International Чехія, зазначив, що винагорода викривачам повинна бути лише компенсацією, а не основним мотиватором
 
“Наша організація вважає, що викривачі не повинні отримувати винагороду, Лише якщо вони зазнали збитків чи фінансової шкоди, викривачі мають отримувати компенсацію. Викриття не повинне мати фінансову мотивацію, у такому разі викривачі перетворюватимуться на донощиків”, – вказав він
 
Експерт також наголосив, що компенсувати втрати викривачів слід за рахунок тих, хто завдав їм збитків. Для цього має бути створений відповідний фінансовий механізм

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: