Як захистити дітей від шкідливого контенту: МР провела публічне обговорення

Як захистити дітей від шкідливого телеконтенту, хто має встановлювати правила і стежити за їх виконанням: держава чи саме медійне середовище – відповіді на ці питання шукали медіаексперти, представники влади та медіасередовища під час публічного обговорення «Захист неповнолітніх від шкідливого контенту: як медіа можуть бути обачними у поводженні з дітьми?». Організувала захід Незалежна медійна рада.

Наталія Лігачова, голова Незалежної медійної ради, наголосила, що в Україні потрібна пряма заборона на участь дітей у програмах зі сценами жорстокості та насильства

“Ми маємо достовірний документ, який показує, що телеканали для таких шоу  обирають неблагополучні сім`ї з дітьми, які можна просто “купити”  винагородою за участь. Також вони встановлюють штрафи, тож якщо людина  захоче припинити участь, за контрактом вона буде винна суму, яку і за життя  не відпрацює. Тому участь дітей у програмах має регулюватися законом”, – вказала вона

Уляна Фещук, заступник голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення, висловилася за посилення законодавчого регулювання контенту

«Я вірю лише в законодавче регулювання – на інші обмеження ринок реагувати не буде. А ми повинні дбати про дітей і те, якими вони виростуть. Ми будемо відстоювати позицію, що Нацрада має затверджувати правила, адже зараз ми позбавлені права ухвалювати регуляторні акти»,  – вказала вона

Уляна Фещук також подякувала Незалежній медійній раді за постійну співпрацю.

Аналогічну позицію щодо посиленого регулювання висловила Тамара Кравченко, член Нацради з питань телебачення та радіомовлення

«Ми маємо обрати шлях регулювання. Або ми встановимо обмеження на час трансляції, або жорсткий варіант – заборонити певні види контенту взагалі. І, знову-таки, Нацрада повинна мати право ухвалювати регуляторні акти», – зазначила вона.

Тамара Кравченко розповіла, що у Грузії намагалися піти шляхом саморегулювання, однак після резонансного порушення (трансляції у «дитячий час» ролика з натяком на вбивство Санта Клауса»), було запроваджене серйозне регулювання.

Роман Кіфлюк, член Нацради з питань телебачення та радіомовлення, відзначив, що шкідливими для дітей є не лише ток-шоу.

“Візьмімо ту ж систему вікових обмежень для фільмів: канали маніпулювали цією нормою, і в результаті вона стала настільки лояльною, що фільми 16+ можна показувати у будь-який час. Узагалі не регулюються новини, а є ж і кримінальні новини – там зображають подробиці злочинів і ледь не секс у прямому ефірі. Чітких норм щодо нецензурної лексики також немає», – нагадав він.

Роман Кіфлюк зазначив, що медіабізнес має два варіанти: або добровільно створити механізм саморегулювання, або держава буде вимушена запровадити жорсткі законодавчі обмеження, як це сталося із забороною російських фільмів, що зображають силові структури.

Сергій Попов, директор департаменту новин 1+1 медіа, вказав, що запити аудиторії щодо контенту наразі розділилися

«Зараз глядач не хоче бачити негатив у новинах. Натомість ток-шоу з таким контентом мають безумні рейтинги – я міг би показати графік, як аудиторія з одного шоу масово перемикається на інше – новини вони навіть не дивляться. Натомість ми бачимо потребу в гарних, добрих історіях», – зауважив він.

Також Сергій Попов закликав обережно ставитися до жорстких регуляторних норм навіть щодо небезпечного контенту. На його думку, це може бути використано владою для тиску на ЗМІ

Мар’яна Закусило, експерт видання «Детектор медіа», запропонувала змінити систему регулювання контенту

«Слід розмежувати два часових слоти: лише після 23-ї може транслюватися явно шкідливий контент – наприклад, еротика. Натомість з 21-ї може з’являтися «умовно-шкідливий» контент: антисоціальна поведінка, нежорстке насильство. Адже зараз маємо розмите формулювання «контент, що може зашкодити» – його слід зробити чіткішим», – відзначила вона.

Вона також повернулася до теми саморегулювання, зазначивши, що коли один з каналів відмовляється від колективної угоди – це спонукає конкурентів також порушувати правила.

Антоніна Черевко, член Незалежної медійної ради, підкреслила, що шкідливий контент публікують умисно, а не через незнання.

«Не треба вважати, що порушення відбуваються лише через те, що канали не знають, як розкрити тему з дотриманням стандартів. Ось у ток-шоу шукають батька дитини 12-річної породіллі – а для чого це взагалі? Чи це допомагає вирішити якусь соціальну проблему? Але для каналу ця тема є виграшною», – вважає вона.

На думку експерта, держава має примусити медіа дотримуватися стандартів, оскільки саморегулювання не запрацює

«Була б рада, якби цю проблему вирішило саморегулювання, однак для цього потрібна мотивація. Натомість у нас частина медіаменеджменту не пов`язують себе з нашою країною, тому їм байдуже, якими будуть рости діти в Україні», – наголосила Антоніна Черевко.

Олександр Бурмагін, член Незалежної медійної ради, також наголосив на складності саморегулювання у сьогоднішніх умовах.

«Ця система працює лише за згоди всіх учасників.  Натомість якщо 70% виробників будуть дотримуватися норма, а решта – порушуватимуть і отримають зиск у вигляді високих рейтингів, саморегулювання не діятиме. Тому потрібен регулятор, який діятиме швидко і ефективно, а також чіткі правила для всіх гравців», – запропонував він.

Роман Головенко, секретар Незалежної медійної ради, підтримав ідею про відповідальність каналів за залучення дітей

«Так, канали отримують згоду батьків, але якщо обіцяна значна сума, то є ризик, що батьки діятимуть не зовсім в інтересах дитини. А ми розуміємо, наскільки дитяче середовище може бути жорстоким до того, хто вирізняється якоюсь «плямою» у біографії. Тому канали мають нести відповідальність», – пояснив він.

Також експерт не погодився з побоюваннями, що обмеження небезпечного контенту стануть приводом для тиску на ЗМІ.

«Ми всі знаємо, кому належать телеканали. І якщо влада захоче натиснути на власника медіа ресурсу, то просто знайдуть привід для перевірки його основного бізнесу – наприклад, прийде податкова чи пожежна інспекція. Не думаю, що для цього будуть шукати порушення прав дітей у ефірі»,  – підкреслив він

Любов Найдьонова, експерт Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, зазначила, що елементарні і конкретні обмеження справді потрібні. Однак для подальших змін необхідний запит аудиторії.

«У нас посттоталітарне суспільство, де люди не вимагають кращої якості медійного продукту, і тому єдина схема – розвивати глядача, розвивати критичне мислення, медіапросвіту – і так ми сприятимо розвитку медіасередовища», – пояснила вона.

Проект здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: