ЄСПЛ ухвалив рішення у справі про публікацію фото виборчих бюлетенів

У рішенні Четвертої палати у справі «Партія угорського двохвостого собаки проти Угорщини» (Magyar Kétfarkú Kutya Párt v. Hungary, №201/17) від 23 січня 2018 року Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення статті 10 (свобода вираження поглядів) Європейської конвенції з прав людини.

Справа стосувалася порушення свободи вираження поглядів політичної партії, котра була оштрафована за розробку мобільного додатку, що дозволяв анонімам поширювати фото їхніх зіпсованих виборчих бюлетенів. Після скарги приватної особи до Національної виборчої комісії, заявнику був призначений штраф за порушення принципів справедливості виборів, таємниці голосування та добропорядності (bona fide)  здійснення прав.

Заявник скаржився, що призначення покарання за розробку додатку, який дозволяв виборцям публікувати фото своїх бюлетенів, порушує право на свободу вираження. Суд вважає, що були порушені критерії легітимності цілі втручання. ЄСПЛ вказує, що мобільний додаток був створений лише для виборців з метою поширювати їхні погляди, використовуючи інформаційні та комунікаційні технології, завдяки анонімним фото недійсних бюлетенів. Таким чином, додаток мав комунікативну цінність, що становить публічний інтерес, захищений статтею 10.

Обставини справи: В жовтні 2016 року відбувся референдум, що стосувався планів Євросоюзу щодо переселення біженців. Деякі опозиційні партії закликали виборців бойкотувати референдум або фотографувати свої зіпсовані бюлетені, які не будуть враховані у фінальних результатах, виражаючи заперечення ідеї його проведення. В зв’язку з цим, заявник, політична партія, створила мобільний додаток для виборців, куди вони могли анонімно завантажувати, поширювати та коментувати  фото  їхніх бюлетенів. Приватна особа двічі  зверталась зі скаргою про порушення принципів справедливості виборів, таємниці голосування та добропорядності  (bona fide)  використання прав до Національної виборчої комісії. Остання двічі визнала згадані порушення, вказуючи, що мобільний додаток може дискредитувати роботу виборчих дільниць та систем підрахунку в очах суспільства, а також може впливати на виборців і спричиняти нечесне ведення кампанії. У своїй аргументації Комісія зверталась до власних принципів, які були розроблені щодо питань, зокрема, фотографування бюлетенів.  Після другої скарги заявник був оштрафований у розмірі прибл. 2,7 тис. євро.

Партія двічі зверталась до Верховного суду Угорщини (Curia) з метою перегляду рішень. Верховний суд підтримав позицію, що стосувалася порушення добропорядного використання прав та справедливості виборів, однак не погодився у частині порушення таємниці голосування та впливу на виборців. Суд  наголосив на відсутності законодавства, яке б забороняло фотографувати бюлетені у кабінках, звернув увагу на неможливість ідентифікувати особу, яка завантажила фото в додатку. Саме тому партія, на думку Суду, не мала впливу на чесність проведення референдуму.

Партія подала конституційну скаргу щодо обох рішень, аргументуючи позицію відсутністю легітимного базису для обмеження свободи слова,  а також наголошувала, що блокування додатку було непропорційним. Конституційний суд визнав скаргу неприйнятною на підставі того, що справа не стосується свободи вираження заявника, а охоплює свободу вираження виборців, яка не була порушена. Суд наголосив, що завантаження фото в додаток не відповідає обов’язку здійснювати свої виборчі права відповідно до належної мети. На думку суду, партія надала платформу виборцям для поширення фото бюлетенів з метою утримати їх від голосування, а значить перешкодити можливості виразити свою позицію.

Рішення суду: Суд у своїй оцінці згадав про два критерії трискладового тесту, а саме – законність та наявність легітимної мети, звертаючи особливу увагу на останній з критеріїв. Уряд стверджував, що мета заходів, спрямованих проти заявника, полягала у забезпеченні правильного ведення процедури голосування та забезпечення належного використання бюлетенів, а тому слугувала «для захисту прав інших осіб» (§41). Верховний Суд Угорщини наголошував, що ідентичність виборців не може бути виявлена через завантаження фото бюлетенів анонімно. Хоч їх публікація в додатку і порушує принцип належного здійснення прав, проте це не мало жодних наслідків для справедливого проведення виборів (§42).  Звідси, Суд не знайшов будь-яких підстав порушення принципу таємниці голосування та справедливості проведення виборів. Незважаючи на те, що на національному рівні було встановлене порушення виборчого законодавства, а саме використання бюлетеня для будь-якої іншої мети, окрім голосування, Уряд не встановив переконливого зв’язку між цим принципом та цілями, вичерпно перерахованими в § 2 ст. 10 (§ 44). Більше того, Уряд не апелював до жодних «інших прав», на які могли негативно впливати анонімні публікації фото бюлетенів (§ 43). В зв’язку з цим, Суд одноголосно прийшов до рішення, що втручання в свободу слова «не мало легітимної мети».

Повний текст рішення доступний англійською та румунською мовами за посиланням: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-180310 .

Огляд рішення підготовлено Центром демократії та верховенства права.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: