Юридична відповідь маніпуляціям лобістів проекту закону № 2971-д, що стосуються реклами пива

April 7, 2016

Юристи Інституту Медіа Права підготували юридичний висновок щодо наслідків прийняття окремих положень законопроекту 2971-д, що стосуються повернення реклами пива на телебачення та радіо. Така необхідність викликана численними маніпуляціями з боку окремих народних депутатів щодо необхідності приведення ЗУ «Про рекламу» до положень Європейської конвенції з транскордонного телебачення. Подібні трактування кулуарно звучать від ряду депутатів-лобістів законопроекту, які намагаються ввести в оману не лише своїх колег, але й журналістів та українців.

Позиція виключення реклами та спонсорства солодового пива з-під дії вимог статті 22 Закону України «Про рекламу» під приводом приведення законодавства у відповідність до Європейської конвенції про транскордонне телебачення (далі – Конвенція), що була ратифікована Україною 17 грудня 2008 року, є маніпуляцією. Адже Конвенція не встановлює жодних особливостей щодо реклами пива із солоду (солодового): її обмеження поширюються на рекламу усіх без винятку алкогольних напоїв в однаковій мірі. 

Таким чином, в Україні, під приводом нібито узгодження положень національного законодавства з Конвенцією, може бути необґрунтовано виключена з-під дії чинного законодавства ціла низка обмежень щодо реклами пива, зокрема заборона:

  • наводити будь-яку інформацію рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора ‒ виробника алкогольних напоїв, його ім’я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, що належить спонсору;
  • трансляції на радіо та телебаченні у проміжку часу з 6 до 23 години; 
  • містити зображення процесу споживання алкогольних напоїв; 
  • розташування ближче, ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років; 
  • містити зображення лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів; 
  • створювати враження, що більшість людей вживає алкогольні напої; 

Водночас, поряд із непоширенням на рекламу солодового пива вимог щодо обмеження і заборони реклами на телебаченні і радіо, пиво зможе рекламуватись і без дотримання низки інших вимог, які не мають жодного відношення до Конвенції. Зокрема, пропонована редакція частини 10 статті 22 Закону «Про рекламу» сформульована таким чином, що до реклами знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускається солодове пиво можуть НЕ застосовуватись норми про заборону реклами:

  • через розміщення на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань; 
  • в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань); 
  • засобами внутрішньої реклами; 
  • за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв); 
  • на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену; 
  • засобами зовнішньої реклами.

 

Насамкінець, на телевізійну рекламу пива НЕ буде поширюватись вимога щодо зазначення попередження “Надмірне споживання алкоголю шкідливе для  вашого  здоров’я”, якому мало б бути відведено 15 % площі (обсягу) всієї реклами. 

Варто також зауважити, що загалом Європейська конвенція про транскордонне телебачення регулює відносини транскордонного мовлення, зокрема встановлює, що держави, які є її сторонами гарантують свободу прийому й не обмежують ретрансляцію на своїх територіях програмних послуг, які відповідають умовам цієї Конвенції. Водночас, стаття 28 цієї Конвенції чітко і однозначно передбачає, що: ЖОДНЕ з положень цієї Конвенції не заважає Сторонам застосовувати суворіші й детальніші правила порівняно з тими, які передбачені в цій Конвенції, до програмних послуг, що транслює телемовник, який підпадає під юрисдикцію цієї держави. Тобто, Конвенція безпосередньо не регулює відносини щодо здійснення мовлення національними теле- і радіоканалами.

Більше того, подібна норма щодо суворіших обмежень поширюється і на іноземні програми, що ретранслюються на нашу територію, оскільки при ратифікації Конвенції Україна зробила застереження, яким залишила за собою право обмежувати на своїй території ретрансляцію програм, що містять рекламу алкогольних напоїв, у частині, що не відповідає національному законодавству.

Як ми повідомляли раніше, 24 березня 2016 р.  представники громадськості, лікарів, психологів і відомих дизайнерів говорили  про неприпустимість повернення реклами алкоголю – пива – на радіо і телебачення та у місця продажів.