Запропоновано посилити відповідальність за правопорушення у сфері кіберзлочинності та інформаційної безпеки

October 5, 2016

30 вересня 2016 року до Верховної Ради було внесено Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (№ 2133а-1). Законопроект передбачає внесення змін до низки законів з метою протидії кіберзлочинності та підвищення ефективності контррозвідувальної та правоохоронної діяльності.

Зокрема, запропоновано доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення окремою статтею 188-43, що передбачатиме відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України. Також законопроект замінює термін «життєво важливі» інтереси України на «національні» інтереси України, захист яких є одним із завдань Служби безпеки України. Запропоновані зміни до статті 9 ЗУ «Про розвідувальні органи» передбачають, що ці органи зможуть не лише розробляти і виготовляти самостійно, але й закуповувати спеціальні технічні засоби розвідки.

Проте більшість змін у законопроекті стосуються ЗУ «Про основи національної безпеки України». По-перше, запропоновано зміни до визначення терміну «національна безпека» як захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються, зокрема, «інформаційна безпека, у тому числі кібербезпека та захист інформації». Але разом з тим, із перелічених інтересів виключено забезпечення свободи слова, що тривожним сигналом, що може свідчити про надання переваги інформаційній безпеці над свободою слова в умовах війни.

По-друге, законопроект доповнює статтю 7 цього закону розширеним переліком обставин, що можуть вважатися загрозою національній безпеці. Так, у сфері державної безпеки до таких обставин віднесено загрозу використання з терористичною метою кіберпростору, у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону – можливість втягування України в збройні конфлікти чи в протистояння з іншими державами, у тому числі через використання кіберпростору, а також використання кіберпростору для підготовки та здійснення збройної агресії проти України, в інформаційній сфері –  використання засобів масової інформації для поширення порнографії, пропаганди сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками; розголошення інформації, яка становить державну або іншу передбачену законом таємницю, а також службової і конфіденційної інформації, спрямованої на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави; неналежний рівень надійності і захищеності національної інформаційної інфраструктури в умовах надзвичайного та воєнного стану; несанкціоновані дії, спрямовані на порушення цілісності та доступності державних інформаційних ресурсів.

По-третє, законопроект конкретизує «комплексні заходи» статті 8 зазначеного закону щодо основних напрямів державної політики з питань національної безпеки в інформаційній сфері, додаючи такі:

  • удосконалення законодавства з питань інформаційної безпеки, у тому числі кібербезпеки;
  • запобігання проявам комп’ютерної злочинності та комп’ютерного тероризму;
  • удосконалення засобів захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах;
  • удосконалення форм і способів протидії інформаційним заходам, які спрямовані на послаблення обороноздатності держави;
  • забезпечення повноправної участі України в міжнародному співробітництві у сфері боротьби з комп’ютерною злочинністю та комп’ютерним тероризмом.