Запропоновано посилити відповідальність за правопорушення у сфері кіберзлочинності та інформаційної безпеки

30 вересня 2016 року до Верховної Ради було внесено Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (№ 2133а-1). Законопроект передбачає внесення змін до низки законів з метою протидії кіберзлочинності та підвищення ефективності контррозвідувальної та правоохоронної діяльності.

Зокрема, запропоновано доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення окремою статтею 188-43, що передбачатиме відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України. Також законопроект замінює термін «життєво важливі» інтереси України на «національні» інтереси України, захист яких є одним із завдань Служби безпеки України. Запропоновані зміни до статті 9 ЗУ «Про розвідувальні органи» передбачають, що ці органи зможуть не лише розробляти і виготовляти самостійно, але й закуповувати спеціальні технічні засоби розвідки.

Проте більшість змін у законопроекті стосуються ЗУ «Про основи національної безпеки України». По-перше, запропоновано зміни до визначення терміну «національна безпека» як захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються, зокрема, «інформаційна безпека, у тому числі кібербезпека та захист інформації». Але разом з тим, із перелічених інтересів виключено забезпечення свободи слова, що тривожним сигналом, що може свідчити про надання переваги інформаційній безпеці над свободою слова в умовах війни.

По-друге, законопроект доповнює статтю 7 цього закону розширеним переліком обставин, що можуть вважатися загрозою національній безпеці. Так, у сфері державної безпеки до таких обставин віднесено загрозу використання з терористичною метою кіберпростору, у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону – можливість втягування України в збройні конфлікти чи в протистояння з іншими державами, у тому числі через використання кіберпростору, а також використання кіберпростору для підготовки та здійснення збройної агресії проти України, в інформаційній сфері –  використання засобів масової інформації для поширення порнографії, пропаганди сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками; розголошення інформації, яка становить державну або іншу передбачену законом таємницю, а також службової і конфіденційної інформації, спрямованої на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави; неналежний рівень надійності і захищеності національної інформаційної інфраструктури в умовах надзвичайного та воєнного стану; несанкціоновані дії, спрямовані на порушення цілісності та доступності державних інформаційних ресурсів.

По-третє, законопроект конкретизує «комплексні заходи» статті 8 зазначеного закону щодо основних напрямів державної політики з питань національної безпеки в інформаційній сфері, додаючи такі:

  • удосконалення законодавства з питань інформаційної безпеки, у тому числі кібербезпеки;
  • запобігання проявам комп’ютерної злочинності та комп’ютерного тероризму;
  • удосконалення засобів захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах;
  • удосконалення форм і способів протидії інформаційним заходам, які спрямовані на послаблення обороноздатності держави;
  • забезпечення повноправної участі України в міжнародному співробітництві у сфері боротьби з комп’ютерною злочинністю та комп’ютерним тероризмом.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: