ЗМІ та вибори: Літня школа провела круглий стіл

     

 

Дізнатися більше про регулювання діяльності ЗМІ під час виборів у різних країнах, обмінятися ідеями та спільно виробити пропозиції щодо змін до виборчого законодавства – з такою метою в рамках Міжнародної літньої школи медіа права відбувся круглий стіл на тему “ЗМІ та вибори”. Організував захід Центр демократії та верховенства права. У дискусії взяли участь учасники школи та громадські експерти.

За словами Ігоря Розкладая, юриста Інституту Медіа Права Центру демократії та верховенства права, тема роботи ЗМІ під час виборів в Україні є завжди актуальною.

“Ми розуміємо, що вибори – це критична точка, коли зростає рівень популізму. Люди не  особливо замислюються над обіцянками політиків, і від соціальної відповідальності та стандартів медіа залежить майбутнє країни”
, – вказав він.

Під час круглого столу учасники Літньої школи розповіли про регулювання ЗМІ під час виборів у їхніх країнах: як правові аспекти, так і реалії роботи журналістів.

Про регулювання ЗМІ в Україні розповіли учасниці Літньої школи Антоніна Іващук та Маріанна Присяжнюк. Вони вказали на основні вимоги закону: висвітлювати діяльність усіх учасників виборів, дотримуватися “дня тиші”, тощо. Також вони озвучили визначення агітації за українським законодавство. За словами доповідачів, проблемою наших ЗМІ є брак класичних дебатів.
 
Олена Лисакова, учасниця Літньої школи з Білорусі, розповіла про ситуацію у її країні. Так, у країні діє не лише постійне виборче законодавство, а й окремі постанови на час кожних виборів. Важливим ресурсом агітації є державні ЗМІ – вони зобов’язані розміщувати матеріали кандидатів. Також білоруські учасники розповіли про систему обмежень – зокрема, заборону публікувати результати опитувань за 5 днів до виборів, заборона закликів до бойкоту виборів.

Про роль ЗМІ під час виборів у Казахстані присутнім розповів учасник Літньої школи Бахтіяр Галімжанов. Він наголосив, що законодавство надає гарантії свободи виступів та публікацій для кандидатів. Широкі права мають іноземні журналісти та спостерігачі, які прибудуть висвітлювати вибори. Водночас, проблемою є те, що опозиційні ЗМІ мають менші фінансові ресурси.
 
Представниця Киргизстану, Бегаім Усенова говорила про регулювання ЗМІ під час виборів у цій країні. За її словами, регуляторні акти були подібні до інших країн, однак згодом у країні почали мовлення російські канали, які впливали на ситуацію. Тому було ухвалено заборону іноземним мовникам вести агітацію, а програми вони можуть транслювати лише в запису. Однак виконання цього рішення не контролюється, бо у Киргизстані не працює регулятор.
 
За словами Назелі Багдасарян, рівності кандидатів у Вірменії намагалися досягти за рахунок зобов’язання в інформаційних програмах висвітлювати діяльність кандидатів у однаковому обсязі. Однак на практиці ця заборона не працює, адже попри однаковий час, кандидатів показують з різних ракурсів, по-різному коментують їхні дії – і цим у програмах висловлюють симпатію чи антипатію для певного кандидата.
 
У другій частині круглого столу відбулося обговорення кроків, які має зробити Україна, аби забезпечити об’єктивне і повноцінне висвітлення виборчого процесу.
 
Так, Ігор Розкладай виступив із пропозицією максимально жорсткого обмеження політичної реклами, зокрема повної заборони реклами на зовнішніх носіях. Він також вказав на базові питання, що потребують вирішення: які “правила гри” мають бути у виборчій сфері, як боротися з джинсою та чи є ЗМІ суб’єктом виборчого процесу, або ж лише об’єктом.
 
Євген Радченко, директор з розвитку “Інтерньюз-Україна”, наголосив, що ЗМІ мають можливість маніпулювати людьми, заважаючи їм зробити усвідомлений вибір, тому потрібен законодавчий тиск на них.
 
“Політична реклама має бути або повністю заборонена, або мати обмеження: мінімум 2-3 хвилини для кожного ролика. Адже 15-30 секунд – це суто емоційна реклама і посил. Аби глядачі витримали 2-хвилинний ролик, політикам доведеться говорити по суті, аргументовано”, – запропонував він.
 
Експерт відзначив, що в Україні немає регулятора для друкованих ЗМІ, який міг би відстежувати порушення. Також він вказав на потребу чітко розмежувати поняття інформування про кандидатів і агітації за них.
 
За словами Романа Головенка, юриста Інституту Масової Інформації, проблемою є прихована реклама, коли в новинних чи публіцистичних сюжетах фактично агітують за певного кандидата. Проста заборона призведе до того, що агітація не буде маркуватися, і доведеться у кожному випадку доводити порушення.
 
“Справді потрібно обмежувати мінімальну тривалість ролика, аби він мав смислове наповнення і забороняти рекламу на зовнішніх носіях. Також слід запровадити відповідальність за приховану рекламу”, – запропонував він.
 
Для наведення ладу у виборчій сфері треба встановити чіткі правила для всіх ЗМІ – запропонував Павло Моісеєв, директор з правових питань “Інтерньюз-Україна”, медіаексперт. Адже без цього відкриваються можливості для порушень.
 
“У нас нема чіткої, неупередженої інформації, яку сприймав би виборець. Потрібна адміністративна відповідальність за порушення – доки це не станеться, така проблемна ситуація буде тривати. А зовнішню рекламу потрібно прибрати, оскільки гасла на ній не мають нічого спільного з усвідомленим вибором громадян”, – закликав він.
 
За словами Дениса Рибачка, аналітика Комітету виборців України, телебачення та радіо є основними джерелами інформації про кандидатів для українців, і партії цим користуються.
 
“На останніх виборах 90% бюджетів були витрачені на рекламу у ЗМІ. Дозволити собі її можуть лише ті партії, які отримують гроші від олігархів. Також партії витрачають на рекламу державне фінансування”, – відзначив він.
 
Експерт підсумував, що політичну рекламу на радіо та телебаченні треба обмежувати, аби вибори були боротьбою принципів, а партії мали стимул для розбудови.

Проведення цього заходу  стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Internews.

Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: