Конституційний Суд України: коли чекати змін?

Судова реформа 2016 року торкнулась також Конституційного Суду, про який, очевидно, пересічному громадянину було відомо небагато. Тепер не лише посадовці найвищого рангу можуть звертатись до Конституційного Суду з питанням конституційності законів, а також особа, яка вважає, що застосований в судовому рішенні у її справі закон суперечить Конституції України, завдяки запровадженному інституту конституційної скарги.

Реформа також передбачає зміни в процедурі відбору суддів Конституційного Суду. Президент, парламент та З’їзд суддів мають призначити суддів серед претендентів, запропонованих конкурсною комісією. Раніше ж вони могли це робити без участі конкурсної комісії.

Запроваджено і нові гарантії суддівської винагороди, на рівні суддів Верховного Суду.

Втім, поки Конституційний Суд України не вийшов на рівень захисника Конституції України від порушень з боку державної влади.

29-30 жовтня з’їзд суддів обиратиме до складу Конституційного Суду нових суддів з числа 16 претендентів, яких Рада суддів України відібрала за результатами співбесіди та дослідження анкет.

Від нових суддів, зокрема, залежатиме можливість Суду вийти із кризи та стати сильною інституцією, яка захищає та охороняє верховенство Конституції України. Або ж не зможе, якщо до складу буде обрано суддів з числа кандидатів, які мають сумнівну репутацію.

Чому незалежний Конституційний Суд та доброчесні судді у його складі – це важливе питання для демократії, далі розберемось детально.

Роль конституційних судів

Вага ролі конституційних судів полягає у тому, що його рішення можуть стримувати парламент, який приймає закони. Так, з’явився термін “негативний законодавець”, яким також ще називають органи конституційної юрисдикції, зважаючи на їхню специфічну функцію.

Більше того, рішення конституційних судів є остаточними та не підлягають скасуванню. Лише сам суд може змінювати свою позицію в інших справах та таким чином по-іншому дивитись на раніше висловлену позицію.

Якою була роль Конституційного Суду в політиці України?

Кучма

У 2003 році Конституційний Суд своїм рішенням у справі про визначення строків перебування на посту президента України дав зелене світло Кучмі балотуватись на третій строк.

Захисник Конституції України благословив можливу узурпацію влади у майбутньому, якби Леонід Кучма все ж таки вирішив брати участь у виборах втретє.

Янукович

У період президентства Януковича Конституційний Суд протягом двох років змінив позицію щодо формування парламентської коаліції.

Якщо у 2008 році суд ухвалив рішення, яким передбачалось формування коаліції лише з числа депутатів-членів фракцій, то у 2010 році той же КС дозволив входження до коаліції депутатів не з числа францій, що сформували цю коаліцію.

Це спричинило появу “тушок” у парламенті – народні обранці стрімко почали долучатись до пропрезидентської більшості, покидаючи свої колишні фракції, що привели їх у парламент.

За деякий час, у 2010 році, Конституційний Суд України остаточно підтвердив своє компліментарне ставлення до влади Януковича, повернувши дію Конституції в редакції 1996 року, що призвело до збільшення повноважень президента Януковича.

За висновком Венеціанської комісії, таке рішення поставило під сумнів легітимність державних інституцій.

Незаконне збагачення

Нещодавно, Конституційний Суд визнав статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення неконституційною, що викликало хвилю критики. У свою чергу, НАБУ спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою були змушені закрити кримінальні провадження за цією статтею.

Зокрема, було повністю закрито 27 кримінальних проваджень і 38 в частині статті 368-2 КК України.

Сума статків, законність походження яких досліджувало НАБУ, становила понад 500 млн грн.

Люстрація

На фоні таких резонансних рішень КС, є справи, з якими Суд явно зволікає. Наприклад, з 2015 року все ще залишається невирішеним питання про конституційність люстрації.

У суспільстві вже неодноразово здіймалась хвиля обурень, щойно з’явилася інформація про те, що КС може скасувати вимоги закону про люстрацію. А саме під ударом опинилася заборона на повернення до влади чиновників, що працювали за президентства Януковича на керівних посадах або причетні до переслідування учасників мирних зібрань.

Усе залежить від доброчесних суддів

Конституційний Суд – це перш за все аргументовані рішення, якими Суд захищає верховенство Конституції України. Тому важливо, щоб серед складу суддів були фахові правники, для яких незалежність та професіоналізм є невід’ємною частиною їхнього авторитету.

Очевидно, саме через цей особливий статус конституційного судді в західних демократіях серед суддів є переважна більшість професорів права, а не суддів із судів загальної юрисдикції.

Наприклад, одним із авторитетних органів конституційної юрисдикції є Федеральний Конституційний Суд Німеччини. Якщо проаналізувати чинний склад суддів, то ми бачимо, що серед 16 суддів – 10 професорів права, а 15 мають науковий ступінь доктора наук.

Однак практика призначення суддів Конституційного Суду України показує, що найбільше серед суддів вихідців із судової системи, а найменше – з-поза системи.

За статистикою, більшість суддів потрапляє до Конституційного Суду через квоту з’їзду суддів, який жодного разу ще не обрав представника з-за меж судової системи загальної юрисдикції, хоча Конституція цього не визначає (все рівно щоб парламент обирав до КС тільки народних депутатів).

Практика залишається традиційною нині. Рада суддів України визначила 16 претендентів, серед яких З’їзд суддів обиратиме трьох представників на вільні вакантні місця за їхньою квотою.

Так, з числа 16 кандидатів 13 – чинні судді або судді у відставці та лише троє кандидатів не є суддями: Беляневич Вадим – адвокат, колишній член Вищої ради правосуддя 2015-2019 роківі, Грищук Оксана – доктор юридичних наук, професор, а також Денисенко Наталія – головний консультант Секретаріату КС.

У “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” є сумніви щодо доброчесності деяких кандидатів на посади суддів Конституційного Суду.

Бабенко Костянтинсуддя Київського апеляційного адміністративного суду.

У декларації за 2015 рік, суддя вказав, що володіє десятьма земельними ділянками, шість з яких набуто за загальною вартістю 9913 грн. Також у власності судді перебуває житловий будинок.

Дружина судді, згідно з декларацією, є власником будинку площею 138 кв. м, квартири площею 75 кв. м у Кривому Розі та квартири в Росії площею 31 кв. м, а також автомобілів: Mercedes-Benz GL 320 CDI 2008 року випуску, Lexus RX 400H 2008 року випуску, Toyota RAV4 2006 року випуску.

Більше того, як зазначається на веб-сайті “Prosud“, донька судді у віці 16 років набула у власність квартиру на Печерську площею 215,4 кв. м. та ще одну, площею 149,5 кв. м., в новобудові на Позняках.

Також згідно з пояснювальною запискою до проекту Постанови Верховної Ради України, суддя Бабенко був причетним до масових фальсифікацій під час виборів у жовтні 2012 року.

Гєрцик Ростислав, суддя Донецького апеляційного суду.

Суддя протягом 20132014 та 2016 років не вказував у своїх майнових деклараціях майна, у якому можна було б проживати. Хоча, відповідно до чинного законодавства, суддя має декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування.

Епель Оксана, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду.

Цікаво, що суддя Епель спішно пройшла первинне кваліфікаційне оцінювання, хоча за результатами письмового тестування суддя “потребує підвищення кваліфікації”. А в грудні 2016 року суддя Епель не була допущена до участі в конкурсі до Верховного Суду.

Відома пані Епель також своїми резонансними рішеннями.

Так, вона головувала у складі колегії, яка скасувала рішення Міністерства культури про занесення історичної будівлі в центрі Києва по вулиці Грушевського до Державного реєстру нерухомих пам’яток, задовольнивши позов ТОВ “Грааль”, ймовірно, пов’язаного з екс-міністром освіти часів Януковича Дмитром Табачником. Він вже понад 10 років намагається побудувати на вказаному місці хмарочос, який спотворить архітектурний ансамбль правого берега Києва.

Євграфова Єлизавета, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

У 2015 році вона очолювала список найбагатших суддів ВССУ. Це з’ясувало розслідування журналістки Марії Землянської для “Слідство. Інфо”.

У декларації за 2013 рік суддя вказала понад 1 млн грн доходів від відчуження рухомого та нерухомого майна.

У декларації за 2014 рік зазначено понад 1,3 млн грн в графі “дарунки, призи, виграші”. Згідно з декларацією за 2015 рік протягом 2013 та 2014 років сім’я Євграфової витратила 2 245 848,00 грн на придбання нерухомості. Навіть після витрачання такої кількості коштів на придбання нерухомості у судді залишилося 96 500 доларів, з них 95 000 доларів готівкою.

Коровайко Олександр, голова Херсонського апеляційного суду.

На голову Херсонського апеляційного суду звернула увагу Громадська рада доброчесності. Так, за інформацією що міститься у рішенні, суддя Коровайко допустив численні випадки недекларування своїх майнових прав на майно та доходи, а також були висловлені сумніви щодо приховування суддею майна шляхом оформлення на родичів.

Також у рішенні Громадської ради доброчесності, звертається увага на те, що суддею у пункті 22 декларації доброчесності було підтверджено, що ним не здійснювались вчинки, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності.

Проте, відповідно до інформації з суддівського досьє, у лютому 2017 року суддею було порушено вимоги правил дорожнього руху, а саме, правил проїзду перехрестя, що становить склад адміністративного правопорушення.

Короткевич Микола, суддя Верховного Суду України.

У 2008 році отримав від Київської міської ради у власність земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів у котеджному містечку біля річки Десенка у Деснянському районі міста Києва. За повідомленням веб-сайту “Наші гроші”, більшість членів товариства – судді різних судів.

У 2015 році, за даними Незалежного бюро новин, Міністерство закордонних справ анулювало 230 дипломатичних паспортів, котрі були видані Вікторо Януковичем своєму оточенню. Серед них нібито також був і паспорт Короткевича.

Огурцов Олексій, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суддя Огурцов відомий “мандрівник” згідно з розслідуванням “Слідство Інфо“.

Як зазначається у матеріалі, він у складі колегії ухвалював судове рішення у той період, коли, за даними правоохоронців, перебував за межами України (зокрема, на острові Маврикій).

Також суддя Огурцов у складі колегії суддів поновив на посаді заступника начальника головного слідчого управління МВС України Григорія Мамку, який, зокрема, “розслідував” справу про викрадення автомайданівця Дмитра Булатова.

Прокопенко Олександр, суддя Верховного Суду.

Цей суддя, згідно з декларацією за 2014 рік, придбав легковий автомобіль LEXUS RX 350 (2010 року випуску) за 145 тис грн. Видання Bihus.info вказує, що автомобіль обійшовся судді підозріло дешево, оскільки 145 тис грн – це лише $10 тис за тодішнім курсом при ринковій вартості аналогічного авто $35 тис.

Також, як зазначає Громадська рада доброчесності у своєму висновку, Верховним Судом України в період роботи там судді Прокопенка було проігноровано рішення Європейського суду з прав людини “Яременко проти України”, що спричинило повторне звернення заявника до ЄСПЛ та повторний програш Україною цієї справи.

Філюк Петро, голова Волинського апеляційного суду.

Як зазначають журналісти “Prosud”, суддя отримав 6 земельних ділянок загальною площею – 2,5 Га під Луцьком безкоштовно. Журналісти на відео продемонстрували, що наразі на даній земельній ділянці розташований житловий будинок з огородженою територією.

Серед кандидатів з числа чинних суддів та суддів у відставці також  рекомендовано суддю Верховного Суду Олену Ситнік, суддю Вищого адміністративного суду України Юрія Цвіркуна, суддю Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у відставці Галину Юровську, суддю Апеляційного суду Чернігівської області у відставці Тагієва Садіга.

Конституційний Суд України має серйозний вплив на правові та політичні процеси в Україні, а тому його суддями мають бути найкращі професіонали з досконалою професійною та особистою репутацією.

Саме тому запровадження реального конкурсного відбору суддів, за яким буде оцінюватись фаховість, професійні та особисті якості, а також доброчесність кандидатів, а не лояльність до влади чи окремих груп впливу, може стати запорукою забезпечення реалізації принципу верховенства права в Україні.

Матеріал опубліковано у виданні “Українська правда”

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: