Фонд виграв справу: НБУ повинен надати запитувачу штатний розпис

06 листопада 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив позовні вимоги у справі № 826/17287/18, яку підтримував Фонд захисту права на інформацію.

Йдеться про справу, в якій оскаржували відмову Національного банку України надати на запит копію штатного розпису з детальним зазначенням розмірів посадових окладів та всіх наявних надбавок до них щодо співробітників центрального офісу НБУ.

У своїй відмові розпорядник виклав такі аргументи:

  • НБУ не є бюджетною установою, а отже не розпоряджається бюджетними коштами
  • вимоги частини п’ятої статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» (про те, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами) не застосовуються, адже витрати на зарплати здійснювались за рахунок власних коштів
  • інформація про штатний розпис є службовою відповідно до постанови Правління НБУ від 14.08.2008 № 246, якою затверджений Перелік інформації з обмеженим доступом, що не належить до державної таємниці, у системі Національного банку України


Окрім цього, у суді представник відповідача також намагався довести, що «використовуючи штатний розпис Національного банку України та відкриті джерела інформації, наприклад, структуру Національного банку України, розміщену на його офіційному сайті, можна визначити розмір заробітної плати конкретних службовців Національного банку України. Тобто, ці службовці можуть бути конкретно ідентифіковані. Розголошення такої інформації може завдати істотної шкоди інтересам працівників Національного банку України, оскільки поширення інформації, з якої встановлюється матеріальний стан особи, становитиме серйозне втручання у приватність такої особи».

Окрім того, на думку розпорядника, оскільки запитувана інформація міститься не в одному, а у багатьох актах Національного банку України, то збирання такої інформації потребує додаткових зусиль і є створенням інформації.

Позиція суду першої інстанції

Суд проаналізував «Перелік інформації з обмеженим доступом, що не належить до державної таємниці, у системі Національного банку України» у наведеній частині в контексті норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» та правових позицій Великої Палати Верховного Суду та дійшов висновку, «що штатні розписи центрального апарату Національного банку України та переліки змін до них, нормативно-правові акти Національного банку України щодо схем посадових окладів (тарифних ставок) працівників Національного банку України не є службовою інформацією у розумінні пункту 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки відповідачем не надано суду будь-яких доказів та не наведено відповідних доводів на підтвердження того, що такі документи пов`язані з:

а) розробкою напряму діяльності установи;

б) здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади;

в) процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

Крім того, такі документи не є доповідними записками, рекомендаціями або документами, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію.

Частиною третьою статті 7 КАС України встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відтак, в силу вимог частини третьої статті 7 КАС України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу – Закон України «Про доступ до публічної інформації», з огляду на невідповідність Переліку зазначеному Закону».

Щодо аргументів відповідача про порушення права працівників НБУ на приватність, суд зазначив, що «підставою для відмови було віднесення запитуваної інформації до службової, а не вказані представником відповідача обставини і саме в таких межах суд розглядає даний спір».

Також суд наголосив на тому, що запитувана інформація «вже створена та знаходиться у володінні Національного банку України безвідносно до кількості актів, в яких вона міститься. Водночас, у такому випадку законодавцем передбачено чіткий порядок дій, а саме: у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Висновки

Отже, суд врахував усі наші аргументи щодо відкритості запитуваної інформації та повністю задовольнив вимоги позивача. Підсумуємо найважливіші висновки:

  1. Інформація, що відображена у штатному розпису не може вважатись службовою інформацією, адже не відповідає жодному з критеріїв службової інформації, що вказані у статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
  2. Підставою для обмеження доступу до публічної інформації є Закон «Про доступ до публічної інформації», а не внутрішні переліки службової інформації/інформації з обмеженим доступом. У випадку колізії застосовувати розпорядник повинен саме цей Закон
  3. Те, що інформація знаходиться у багатьох документах, не означає, що розпоряднику потрібно її створювати на запит. Вона відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною, а отже повинна бути надана на запит. При цьому, у такому випадку розпорядник має право продовжити строк розгляду запиту


Чи виконає НБУ рішення суду? Чи надасть запитувану інформацію – штатний розпис? Чи врахує розпорядник доводи суду і змінить добровільно свій Перелік інформації з обмеженим доступом, виключивши з нього такий вид інформації? Ми будемо слідкувати за цією справою.

Рішення суду першої інстанції:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/85491127

Центр демократії та верховенства права (раніше – Інститут Медіа Права) підтримує Фонд захисту права на доступ до інформаціїа також діяльність Мережі захисників права на доступ до інформаціїКожен, чиє право на доступ до інформації порушене, має змогу безоплатно отримати допомогу фахівця для юридичного супроводу справи. Оплата праці фахівців здійснюється за кошти Фонду.

Детальніше про Фонд: https://cedem.org.ua/what-we-do/sudovyj-zahyst/

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: