Конвенція Тромсе: чи стане Україна лідером?

Рівно 10 років тому, 18 червня 2009 року, у м. Tromsø (Норвегія) Рада Європи прийняла Конвенцію про доступ до офіційних документів. Цей документ вперше вивів тему доступу до публічної інформації на такий високий рівень. Положення Конвенції наша країна враховувала, розробляючи проект Закону “Про доступ до публічної інформації”, який свого часу увійшов у десятку найкращих у світі і зараз перебуває в першій десятці європейських законів.

З того часу Конвенція є відкритою для підписання усіма країнами Ради Європи але досі  не набрала чинності – для цього потрібно, щоб Конвенцію ратифікували 10 країн. Україна підписала Конвенцію у квітні 2018 року і того ж року намагалась ратифікувати цей документ, проте для цього у парламенті не вистачило голосів і розуміння важливості такої ратифікації.

Уже у травні 2019 року одночасно Конвенцію підписали Ісландія та Сан-Марино. Таким чином, у перегонах за звання “країни-ініціатора” – країни, яка виведе сферу доступу до публічної інформації на міжнародний рівень, змагаються 8 країн: Бельгія, Грузія, Ісландія, Північна Македонія, Сан-Марино, Сербія, Словенія та Україна.

Конвенція закріплює мінімальні стандарти у сфері доступу до публічної інформації:

  • Країни повинні гарантувати право на доступ до офіційних документів всім особам, а не тільки своїм громадянам  
  • Подання запитів повинно бути безкоштовним і без зазначення чому запитувачу вона потрібна  
  • Відповідь на запит повинна надаватись у розумний і короткий строк
  • Будь-які обмеження у доступі до інформації повинні проходити тест на шкоду та суспільний інтерес
  • Запитувач повинен мати доступні шляхи оскарження порушення його права до незалежного органу та суду

 

Всі ці та й інші гарантії не викликають якогось здивування, адже вони уже давно відображені в нашому Законі. Проте, Конвенція містить ряд позитивних нововведень, зокрема, створення системи моніторингу, який буде спрямовано на забезпечення країнами-підписантами належної та ефективної імплементації положень Конвенції, розвитку права на доступ до офіційних документів. Детальніше про це ви можете дізнатись на сайті ЦЕДЕМ.

Для того, щоб Конвенція набула чинності як в Україні, так і в інших країнах, потрібно, щоб парламент більшістю голосів прийняв закон про ратифікацію цього міжнародного документу. Цей законопроект має бути поданий Президентом.

До цього часу на міжнародному рівні не було універсального документа, який би зобов’язував держави не тільки визнавати право на доступ до інформації, а й здійснювати всі необхідні для заходи для забезпечення цього права.

Україна в останні роки швидким темпом рухається в напрямку відкритості влади, чим ми повинні пишатись: це і встановлення обов’язку оприлюднювати інформацію у формі відкритих даних, і відкриття декларацій чиновників та багатьох державних реєстрів. Всі ці нововведення уже сприймаються суспільством, як очевидні речі, а їх доцільність і важливість не потрібно доводити.  Наша країна є прикладом доступу до публічної інформації і може поширювати свій досвід і на інші країни Європи, що тільки підсилить її імідж на міжнародній арені. Саме це дасть нам ратифікація Конвенції про доступ до офіційних документів.

Чи будемо ми тієї країною, яка на весь світ говоритиме про відкритість влади і гарантії доступу громадян до важливої інформації, залежатиме від політичної волі новообраного Президента та Верховної Ради.

Читайте також:

Конвенція Тромсе: міфи на перешкоді ратифікації

Рада Європи вирішує питання щодо прийняття Конвенції про доступ до офіційних документів

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: