Дати гроші чи навчити заробляти самим: якою має бути державна підтримка преси

За останні три роки 554 державні та комунальні видання пройшли процес перетворення. Реформа мала позбавити органи влади впливу на видання та їхню редакційну політику. Роздержавлені газети отримали незалежність від місцевої влади – однак тепер прагнуть фінансової підтримки від держави. Адже вони не звикли працювати в умовах фінансової самостійності.

Які проблеми виникають у місцевих медіа та як вирішити їх, не зашкодивши реформі – про це йшлося під час обговорення “Державна підтримка місцевих медіа: навіщо і як саме?”, організованого Центром демократії та верховенства права. Його учасниками стали посадовці Держкомтелерадіо, представники місцевих ЗМІ та медіаексперти.

Гроші та демпінг: які проблеми має місцева преса

Українська регіональна преса має доволі високий рівень довіри читачів – 35%, нарівні з загальнонаціональними виданнями. Однак довіра не допомагає більшості видань бути прибутковими. За оцінкою учасників круглого столу, проблемою для роздержавлених ЗМІ є фінансова сторона роботи.

Причина номер один полягає у невмінні багатьох роздержавлених видань працювати в умовах ринку. Уся економічна діяльність для пересічної комунальної газети зводилася до отримання грошей від органів влади. Цей досвід не допомагає самостійно вести медійний бізнес та розвивати видання. «В абсолютній більшості редакцій немає комерційного менеджера або це просто людина, яка приймає рекламні замовлення. Я читала їхні концепції [розвитку видання], там мало конкретики. Часто їм бракує навичок і менеджерських кадрів», – відзначає Лєра Лауда, керівниця Агенції розвитку локальних медіа «Або». По-друге, видання не створюють контент, цікавий саме їхнім читачам, а відтак втрачають аудиторію.

«Для чого ви існуєте? Ви повинні відповідати на запит читачів. Думати про молоду аудиторію і захоплювати її!», – наголосила медіаексперт.

По українській пресі б’є і загальна ситуація в країні – таку тезу озвучив Михайло Кумок, керівник Асоціації журналістів Мелітополя та медіахолдингу “Мелітопольскі відомості”. «Глобальна проблема в тому, що читачам бракує грошей і вони не можуть передплачувати ті видання, які хочуть. Відповідно, і рекламодавці не поспішають співпрацювати з газетами – навіщо розміщувати рекламу, якщо читач усе одно неплатоспроможний?», – додає він.

З іншого боку ринок преси «атакують» безкоштовні газети – найчастіше їх розповсюджують політичні сили перед виборами. «Вони дають частину загальної інформації, яку нашкрябали в інтернеті плюс замовні політичні матеріали. І це працює як демпінг. Люди думають: навіщо купувати газету, якщо їм принесуть безкоштовну?», – зазначила Світлана Остапа, заступник шеф-редактора «Детектор медіа»). Причому ця проблема б’є по всіх виданнях, не лише реформованих.

Водночас, для громад місцеві ЗМІ є важливим джерелом інформації, адже розповідають про життя регіону та роботу міської чи районної влади. Цю нішу не можуть заповнити загальнонаціональні телеканали чи видання. «В селах люди купують один примірник на вулицю і читають по черзі. Вони пишуть листи до редакції і ми організуємо діалог з громадою», – наводить приклад Наталія Зворигіна, в.о. головного редактора газети “Правда ЗП”, яка була створена як наслідок конфлікту із засновниками, через який не вдалось реформувати комунальну газету “Запорізька правда”.

Гроші для редакцій: дотація або мотивація

Реформовані видання дійсно можуть розраховувати на фінансову допомогу – за законом про роздержавлення, Кабмін має право підтримувати друковані медіа, аби захистити їх від банкрутства. Це можуть бути як звичайні дотації, так і гранти на конкретні проекти – формат поки невідомий. Тож експерти назвали кілька сценаріїв підтримки ЗМІ.

Так, Дмитро Кліманов, очільник видавництва “Телегазета”, закликає підтримувати місцеві медіа – перш за все, заради інформаційної безпеки. За його словами, це єдині джерела, яким довіряють на локальному рівні: «Якщо ми не надамо підтримку цим виданням, вони зникнуть, а замість них зайдуть іноземні джерела”. За його словами, частина видань все ж зникнуть – адже не мають ані коштів, ані досвідчених управлінців. А підтримувати слід мотивовані колективи, які хочуть працювати у медіа та бажають розвиватися (відтак цей шлях ближчий до грантового).

Натомість Світлана Остапа пропонує обмежити державну підтримку медіа: «Держава якщо і має допомагати друкованим виданням, то лише дуже важливим і лише якщо інакше вони не виживуть. Я зараз не дам рецепту, але ось приклад: якщо газета у депресивному районі, її можна дотувати, аби доносити інформацію до людей» , – вказує експерт.  Натомість інші видання мають працювати в умовах ринку і боротися за читачів.

Медіаексперт наголошує, що саме конкуренція за читача стимулює видання змінюватися. «Ми моніторимо реформовані ЗМІ і поки констатуємо, що контент мало змінився. Якщо у нас день бухгалтера, то газета видає дві сторінки вітань: від усіх посадовців і лідерів партійних осередків», – наводить приклад Світлана Остапа.

Але державна підтримка може і мотивувати, якщо фінансувати не самі видання, а зміни у них. «Якщо ми даємо гроші на створення матеріалів – це те саме, що було до реформи. Я виступаю за державну підтримку – але на розвиток менеджменту та планування», – відзначає Євгенія Олійник, медіаексперт Фонду розвитку ЗМІ. Схожий варіант запропонував Олександр Назаренко, представник “ГО “Асоціація регіональних ЗМІ” та головний редактор реформованої газети “Наше слово”. За його планом, державі слід відмовитись від фінансування видань, але надавати їм гранти на конкретні проекти з розвитку.

А найрадикальніший сценарій запропонував Михайло Кумок. Він закликає на один-два роки повністю зупинити підтримку будь-яких друкованих ЗМІ. «Тоді спрацює принцип ринку. Сильні видання виживуть, а слабкі – впадуть. Ми розуміємо, що медіа йдуть в інтернет, тож нехай редакції розвиваються і змагаються», – коментує він.

Держкомтелерадіо анонсує концепцію підтримки медіа

Пропозицію державної політики щодо преси має розробити Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення. За словами Оксани Боженко, представниці Держкомтелерадіо, у відомстві розробили Концепцію державної допомоги для регіональних ЗМІ. «Виникло питання підтримки усіх регіональних медіа», – відзначає вона. Посадовець закликала експертів Центру демократії та верховенства права вносити власні пропозиції до документу. Далі Держкомтелерадіо планує винести Концепцію на розгляд Уряду. Однак наразі процес під загрозою затримки через відставку Кабінету Міністрів.

До речі, пропозиції учасників круглого столу стосувалися не лише грошей. Так, Олексій Погорелов, генеральний директор Української Асоціації Видавців Періодичної Преси, закликає створювати систему підготовки медіаменеджерів. Тоді друковані ЗМІ отримають фахівців, готових працювати в умовах вільного ринку. Ще одним кроком має стати механізм відповідальності за порушення медійного законодавства аби гарантувати безперешкодну і відповідальну роботу видань.

Нагадаємо, Центр демократії та верховенства права продовжує слідкувати за реформуванням державних та комунальних видань. Щомісяця ми оновлюємо інформацію про динаміку роздержавлення преси, ознайомитись з нею ви можете за посиланням.

Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: