Рада хоче удосконалити механізми забезпечення прозорості власності та фінансування електронних ЗМІ

5 вересня 2019 року в Раді зареєстрували Проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації” (Проект №2072, н.д. Микола Княжицький, Михайло Забродський, Софія Федина та інші). 

Перш за все, депутати планують оновити термінологію Закону. Зокрема, визначення “афілійованої особи” тепер охоплюватиме як істотну участь суб’єкта інформаційної діяльності (телерадіоорганізація, провайдер програмної послуги) в юридичній особі, так й істотну участь юридичної особи в згаданих суб’єктах. Крім цього, автори проекту пропонують доповнити чинний Закон термінами: 

  • вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи”, тобто володіння >50% статутного капіталу, права голосу акцій чи паїв юридичної особи та  
  • значний вплив на управління або діяльність юридичної особи” – володіння від 10 до 50% статутного капіталу, права голосу акцій чи паїв. 


А також внести поняття “
ключовий учасник” (стосується безпосереднього володіння корпоративними правами юридичної особи). Крім того, термін “власник суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення та радіомовлення” тепер охоплює і осіб, які тільки подали заяву на отримання ліцензії.

Також проект уточнює, що органам державної влади та їх юридичним особам (окрім мовників, створених на підставі ЗУ “Про Суспільне телебачення та радіомовлення”, інших законів та телеканалу “Рада”), політичним партіям, профспілкам і релігійним організаціям заборонено засновувати телерадіоорганізації чи провайдерів програмної послуги та брати у них участь на будь-якому рівні ланцюга володіння корпоративними правами. Зі згаданого переліку автори пропонують виключити органи місцевого самоврядування.

Крім цього, проект встановлює заборону для телерадіоорганізацій отримувати кошти та майно (безкоштовно або за цінами значно нижчим за ринкові) від фізичних чи юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора або держави-окупанта (в тому числі податковими). Те ж саме стосується і одержання коштів чи майна від такої держави безпосередньо (через органи державної влади чи місцевого самоврядування). Або ж від осіб, що перебувають під її контролем чи діють як її агенти. Крім того, телерадіоорганізації не зможуть одержувати кошти чи майно від осіб, які не можуть пояснити джерела їх походження. Аналогічні положення застосовуватимуть щодо трансляції передач студії-виробника, який підпадає під вищенаведені характеристики.

Обов’язок перевіряти наявність чи відсутність заборон покладатиметься на телерадіоорганізацію. У разі сумнівів чи неможливості перевірки вона має відмовитися від укладення будь-якої угоди щодо одержання коштів чи майна, а якщо угоду вже укладено повернути усе іншій стороні з підстав нікчемності правочину. Якщо ж телеорганізація не поверне майно, воно буде вилучене за рішенням адміністративного суду (за позовом Нацради) і спрямоване в державний бюджет. 

Для перевірки наявності чи відсутності заборон Нацрада відтепер матиме право вимагати надання інформації, необхідної для дослідження питання. Факт отримання телерадіоорганізацією коштів чи майна всупереч вищезгаданим положенням є однією з підстав для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення.

Неподання такої інформації може стати підставою для визнання структури власності непрозорою.Це тягне за собою відмову у видачі, переоформленні чи продовженні ліцензії. Новий проект встановлює окремий порядок прийняття рішення щодо визнання структури непрозорою. Зокрема, Нацрада зможе досліджувати прозорість медійної власності у чотирьох випадках: 

  • розгляд заяв про видачу, переоформлення, продовження ліцензії; 
  • при перевірці звіту за попередній рік діяльності; 
  • на підставі звернення ліцензіата або заявника; 
  • перевіряючи відомостей, наведених  у зверненнях до Нацради чи опублікованих у ЗМІ щодо зміни засновника(ів), складу управлінських органів. 


Після початку процедури дослідження Національна рада зможе отримувати документальні відомості від ліцензіатів, заявників, пов’язаних з ними осіб чи державних органів (документи, складені іноземною мовою, подаватимуть у нотаріально засвідченому українському перекладі). Маючи сумнів щодо достовірності наданих даних, Нацрада зможе витребовувати документи, що встановлюють майновий стан будь-якого з власників суб’єкта інформаційної діяльності. 

Водночас, таке звернення повинне буде містити вичерпний перелік відомостей, які особа має надати. Строк їх надання , згідно з проектом, не може бути меншим за 14 днів (для нерезидентів не менше, ніж 30 днів) і починатиметься з моменту письмового повідомлення рекомендованою кореспонденцією. На час дослідження, Нацрада зможезупинити розгляд заяв ліцензіата щодо переоформлення чи продовження ліцензії. Якщо мовник не надасть інформацію у встановлені строки або за результатами дослідження буде неможливо встановити прозорість структури власності, Нацрада прийматиме рішення про непрозорість медійної власності телерадіоорганізації. Теж саме стосується і провайдерів програмної послуги. 

Якщо ліцензіат усуне порушення протягом встановленого строку, він подає заяву про визнання рішення про непрозорість власності таким, що втратило силу. Національна рада зможе задовольнити цю заяву або відмовити. Ліцензіат також матиме право оскаржити таке рішення в суді. 

За надання неповних відомостей (які не можна вважати арифметичною помилкою чи множинним трактуванням) Нацрада зможе прийняти рішення про стягнення штрафу. Більше того, у випадку визнання власності непрозорою, Нацрада отримає повноваження на цій підставі відмовляти в продовженні ліцензії мовника.

Також автори законопроекту пропонують збільшити строк для виправлення невідповідностей, виявлених Нацрадою у заявника на отримання ліцензії: з 10 до 14 днів. Крім цього, автори ще раз підкреслюють, що Закон “Про телебачення і радіомовлення” лишатиметься єдиним актом, який регулює ліцензування мовлення в Україні, якщо інше не буде встановлено цим Законом.

Також, згідно з проектом, адреса веб-сайтів, де в обов’язковому порядку щорічно розміщується інформація про структуру власності, буде зазначена в Державному реєстрі суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення. Звіт за попередній рік діяльності, зокрема, повинен буде містити перелік видів діяльності, загальну суму витрат, відомості про всі договори кредиту, позики та займу, відомості про інвестиції та стан кредитної заборгованості. Також зазнають змін строки подачі таких звітів: з 31 березня (чинна редакція Закону) до 20 січня наступного за звітним року. 

Наразі проект опрацьовується в Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. 

Картка законопроекту: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66701.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: