Редакція газети “Правое дело” та Штекель проти України (Editorial board of Pravoye Delo and Shtekel v. Ukraine)

РАДИ ЄВРОПИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справа “Редакція газети “Правое дело” та Штекель проти України”

(Заява N 33014/05)

5 травня 2011 року

Стислий виклад.

19
вересня 2003 року в газеті “Правое дело” було опубліковано лист, який,
як стверджувалось, був написаний працівником Служби безпеки України, чиє
ім’я не називалось. Цей лист було дослівно скопійовано з інформаційного
Інтернет сайту. Лист містив твердження, зокрема, про те, що Г. Т. є
членом організованої злочинної групи і бере участь у злочинній
діяльності.

У жовтні 2003 року Г. Т. звернувся
до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про захист честі,
гідності та ділової репутації до редакції вказаної газети (далі – перший
заявник) та до її головного редактора Л. Штекеля (далі – другий
заявник).

7 травня 2004 року суд виніс рішення,
яким частково задовольнив вимоги Г. Т. та зобов’язав першого заявника
опублікувати спростування відповідної інформації відносно Г. Т., другого
заявника – опублікувати вибачення перед Г. Т., а також стягнув
солідарно з заявників 15000 грн. відшкодування моральної шкоди на
користь Г. Т.

Апеляційний суд Одеської області та Верховний Суд відхилили скарги заявників та залишили рішення суду першої інстанції без змін.

Заявники скаржились до Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) за ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) на порушення права на свободу вираження поглядів у зв’язку з задоволенням судом позову Г. Т.

Встановивши, що рішення суду у справі заявників становило втручання у їх право, гарантоване ст. 10 Конвенції,
Європейський суд визнав порушення цього права, оскільки таке втручання
суперечило принципу законності, що відносно обох заявників виявилось у
відсутності чіткого законодавчого регулювання використання журналістами
інформації, отриманої з Інтернету, відносно другого заявника – у
відсутності законодавчої підстави для зобов’язання його судом
опублікувати вибачення.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

“1. Вирішує долучити до розгляду по суті заперечення Уряду стосовно статусу жертви заявників та відхиляє його;

2. Оголошує заяву прийнятною;

3. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення статті 10 Конвенції у зв’язку із зобов’язанням, покладеним національними судами на другого заявника, опублікувати офіційне вибачення;

4. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення статті 10 Конвенції у зв’язку з покаранням заявників за оскаржувану публікацію;

5. Постановляє:

a) що упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення набуде статусу остаточного, відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції,
держава-відповідач повинна сплатити другому заявнику 6000 (шість тисяч)
євро в якості відшкодування моральної шкоди, які мають бути
конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на день
здійснення платежу, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з
цієї суми;

b) що зі спливом зазначеного
тримісячного строку та до остаточного розрахунку на зазначену вище суму
має нараховуватись простий відсоток у розмірі граничної позичкової
ставки Європейського Центрального банку, чинної у період несплати, плюс
три відсоткові пункти.

5. Відхиляє решту вимог другого заявника стосовно справедливої сатисфакції”.

____________

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: