Незалежна медійна рада розпочала серію діалогів із регіональними журналістами

Незалежна медійна рада розпочала серію виїзних робочих зустрічей із представниками медіа у різних регіонах України. Перший круглий стіл відбувся у Львові. У заході взяли участь директор Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Тарас Шевченко, та юрист Ігор Розкладай, а також експерти Незалежної медійної ради, журналісти та редактори місцевих ЗМІ. Темою круглого столу була робота Незалежної медійної ради, а також проблеми та перспективи львівських медіа.

«Зараз у експертному середовищі є брак інформації про те, що відбувається у різних містах, а не лише в Києві. Ми хочемо започаткувати серію діалогів про найболісніші та найважливіші питання для журналістів, і розпочинаємо зі Львова. Ми будемо обговорювати як медіа реформи – роздержавлення ЗМІ, створення суспільного мовлення, – так і питання відкритості влади, наприклад, е-декларування”, – наголосив Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ та член МР. 

Ще одна топ-тема  заходу – журналістська солідарність.

“Важливо зрозуміти,  чи виконують нинішні об’єднання журналістів свої функції, чи відчувають самі журналісти підтримку. Можливо, слід ставити питання про нову організацію, адже новостворені інститути часто є якіснішими і прогресивнішими, ніж уже існуючі” – відзначив Тарас Шевченко.

Ігор Розкладай, юрист Інституту Медіа Права та секретар Незалежної медійної ради, відзначив, що у журналістиці наразі є багато проблем, що лежать на стику законодавства та етики. Тому експерти МР надають оцінку складним та спірним ситуаціям, підтримуючи позитивні зміни і вказуючи на негативніSAMSUNG CAMERA PICTURES явища.

«Зараз журналістські організації у глибокій кризі. Є проблеми з освітою: часто молоді журналісти не мають достатніх знань. Нікуди не зникла джинса. До того ж, нашу спільноту поки може згуртувати лише ворог. Згадайте, за часів Януковича журналісти зорганізувалися у рух «Стоп Цензурі» і вели успішну боротьбу. А після зміни влади усі знову розділилися», – зазначив Ігор Розкладай.

Серед здобутків Незалежної медійної ради він відзначив те, що Нацрада почала мотивувати свої рішення, а не просто оголошувати про штраф. Також експерти МР уперше підняли питання використання термінології у журналістських матеріалах.

fgfgЗначення Медійної Ради у тому, що ми можемо робити гарну і неупереджену експертизу контенту, – наголосив Тарас Петрів, член Медійної Ради. Він також зауважив, що настав час визначити: які кроки має зробити журналістика у найближчі 10 років, адже зараз є як нові виклики, так і шанси.

«Зараз слід говорити про віру, цінності та професіоналізм журналістів – але не забувати про відповідальність. Раніше була велика дискусія, чи можуть журналісти бути громадськими лідерами. Ми вважаємо, що журналісти мають займати провідні позиції, вести за собою суспільство. Але лідерство журналіста – це, цитуючи Любомира Гузара, передовсім служіння».

За словами Романа Головенка, секретаря Медійної Ради, журналістику можна вважати ремеслом, однак ця сфера не обмежується зароблянням грошей – надто велика відповідальність та вплив на суспільство.

«Журналістика – одна зі сфер, від яких залежить успіх реформ, наряду з децентралізацією  і реформою освіти. Адже це посередник, який може змінити суспільство. Є приклад Грузії, де реформи торкалися бізнесу і держапарату, але широкі маси не відчували позитиву – і зрештою тодішня влада програла вибори. Аби держава вижила, ми повинні говорити з суспільством, аби погляди людей змінювалися», – відзначив Роман Головенко.

Експерт додав, що проблеми виникають не лише в українській, а й у світовій журналістиці, адже медіа «жовтіють», і йде гонитва за оперативністю новин, заради чого журналісти поступаються якістю.

SAMSUNG CAMERA PICTURESОтар Довженко, член Медійної Ради, зауважив, що донедавна дискусія про стандарти у регіонах зводилася до порад від столичних експертів, які не уявляли місцевих реалій: низьких зарплат, диктату власників, слабкої матеріальної бази. Тож болючі для журналістів питання лишаються актуальними.

«Зараз у львівському медіасередовищі є відчуття, що ми варті кращого: не лише матеріальних умов, а й моральних. Йдеться про вищу якість, вимоги до себе, а також етику, розуміння функцій журналіста. Як досягти цих кращих умов – ось основне питання, на яке слід шукати відповідь»,  – вважає Отар Довженко.

Водночас, представники львівських видань наголошували на складності щоденної «конвеєрної» роботи, особливо у інтернет-виданнях. Журналісти навели приклади, як відсутність відповідей на запити затримує написання матеріалів та не дозволяє дотримуватися стандарту збалансованості, адже державні органи не висловлюють свою позицію.

Представники редакцій також нарікали на фінансові проблеми та недостатній рівень підготовки журналістів. Значну дискусію викликало і ставлення до мови ворожнечі та перевірки фактів. Проте у підсумку учасники круглого столу погодилися з необхідністю шукати відповіді на спірні питання у медійній галузі.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: