Україна не перейшла на цифрове мовлення сьогодні всупереч міжнародній угоді

Сьогодні, 17 червня 2015 року, завершується період, за який Україна разом з іншими країнами Європи, Азії та Африки мала перейти на цифровий стандарт ефірного телемовлення. Однак цього переходу так і не сталося. Українські канали продовжують транслювати аналогове мовлення.

Рівно рік тому представники Громадської ради при Національній Раді України з питань телебачення та радіомовлення висунули до регулятора десять вимог та закопали пляшку із цими вимогами біля будівлі Нацради. Вимоги, серед яких – необхідні передумови для переходу на цифрове мовлення – так і не були виконані. Сьогодні ці вимоги передали Голові Національної Ради Юрієві Артеменку.

«Україна бездарно витратила ці дев’ять років і не спромоглася організувати перехід на ефірне цифрове мовлення. Держава перевитратила кошти платників податків на систему, яку пізніше скасували. В результаті, Україна опинилася в ситуації, коли будь-який  передавач, що заважатиме нашим сусідам, буде вимкнений, – зауважує експерт Інституту Медіа Права Ігор Розкладай. – Таким чином, громадяни не лише не отримали якісну цифрову «картинку»: окремі регіони ризикують залишитися взагалі без ефірного мовлення. В цій ситуації надзвичайно важливо ухвалити зміни до законодавства, які дозволять, хоч і з шаленим запізненням, але все ж унормувати процес переходу на цифру. Зокрема, встановити мінімальні гарантії як для загальнонаціонального, так і для місцевого мовлення».

Новий формат мовлення мав принести не лише якісне зображення в телеприймачі, але і забезпечити краще покриття сигналом території України, а також більш ефективне використання радіочастотного ресурсу. Крім того, Україна мала отримати так званий цифровий дивіденд, який можна було б використовувати для впровадження новітніх технологій.

«Україна з легкої руки Нацради з питань телебачення і радіомовлення вирішила відтермінувати початок вимкнення аналогового телебачення орієнтовно на 2016 рік та відкласти остаточний перехід до цифрового ТБ на 2017 рік, – зазнає заступник директора «Телекритики» Світлана Остапа. – Причини: монополізм ринку цифрового ефірного телебачення стандарту DVB-T2 компанією «Зеонбуд», незрозумілий рівень покриття населення цифровим сигналом, недостатня насиченість ринку цифровими приймачами (сет-топ-боксами), відсутність ліцензій на цифрове мовлення у понад 130 місцевих і регіональних аналогових мовників».

Світлана Остапа також підкреслює, що нинішній склад Нацради сформувався рік тому і мав достатньо часу на те, щоб навести лад і перезапустити процес цифровізації. «Нацрада весь рік лише вела переговори з мовниками і спорадично кусала «Зеонбуд», але так і не спромоглася реалізувати цифрову реформу, – додає вона. – Зараз потрібно максимально зосередити зусилля Національної ради та інших державних органів і відомств у завершенні переходу з аналогового мовлення на цифрове, щоб це не розтяглося на роки, а було здійснено протягом найближчого року».

«Сьогодні Україна потребує швидких та рішучих дій усіх органів влади, відповідальних за впровадження ефірного цифрового мовлення. Пріоритетами такої діяльності повинні стати забезпечення громадян правом на інформацію, розбудова суспільного та регіонального мовлення», – підкреслює Павло Моісеєв, директор з правових питань МГО «Інтерньюз-Україна».

З 2008 року було зроблено дві спроби впровадження ефірної цифри, однак відсутність злагодженості дій ринку, регулятора та інших державних органів, приватні інтереси окремих осіб привели до того, що Україна не виконала взяті на себе зобов’язання.

 1434528839457

Проведення прес-конференції стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Інституту Медіа Права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: