Незалежна медійна рада підготує рекомендації щодо регулювання аудіовізуального контенту за європейськими стандартами

Незалежна медійна рада 5 липня ініціювала публічне обговорення щодо регулювання аудіовізуального контенту в Україні та ролі Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення у цьому процесі. За результатами дискусії НМР підготує свої експертні рекомендації

Медійна рада Отбор-8«Регулювати аудіовізуальний контент варто, однак потрібно визначити, якою мірою. Головним досягненням дискусії має стати розуміння того, як нам рухатись далі та знайти шлях до компромісу», – розпочала засідання за круглим столом Наталія ЛИГАЧОВА, голова Незалежної медійної ради. 

Регулювання аудіовізуального контенту – це нормальна європейська практика, – вважає Тарас ШЕВЧЕНКО, директор Центру демократії та верховенства права, член Незалежної медійної ради.

Медійна рада Отбор-17«Я з 2001 року працюю у сфері медіа права. Для мене особисто основна задача регулятора полягає у регулюванні контенту і винесення відповідних санкцій. Такою ж позицією щодо регулятора керуються і в США, й у інших країнах.  В Україні з питанням регулювання контенту є проблеми, перш за все, в телевізійній сфері, зважаючи на силу візуальних образів. Телевізійний – «дикий ринок»: власникам каналів вигідно, щоб Нацрада не втручалася, однак позиція віддати все на відкуп каналів завдала шкоди державі в цілому. Часто агресивний, з порушення стандартів контент довгий час впливав на формування цінностей нового покоління українців», – зауважив Тарас ШЕВЧЕНКО.

Він зазначив, що регулювання контенту може здійснюватися регулятором у 2 способи:

  • накладення ефективних санкцій за порушення у змістовній діяльності (особливо в період виборів); 
  • винесення рекомендацій щодо регулювання контенту (на прикладі європейського досвіду). 

При цьому, Тарас Шевченко наголосив на важливості уникати маніпулювань між регулюванням та цензурою, адже:

«Відповідальність за порушення – це не цензура. У класичному розуміння цензура – це отримання згоди перед опублікуванням чи виходом в ефір матеріалу. Отримання прокатних посвідчень на фільми в Україні – це цензура. А от інша діяльність, де Нацрада чи інший регуляторний орган вказує, де ліцензіатом були порушені норми, це не цензура. Це акцентування уваги на порушенні норм, встановлених законом. І сьогодні, коли власники телерадіоканалів визначають, що вони транслюють, а що ні, вони повинні усвідомлювати свою відповідальність за контент», – зауважив Тарас Шевченко.

Уляна ФЕЩУК, член Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення,  вважає, що регулювання аудіовізуального контенту однозначно потрібне. Однак сьогодні в Україні існує процедурна проблема. Швидким вирішенням може стати внесення точкових змін до чинного закону про телебачення. До прикладу, варто звернути увагу на продовження термінів зберігання записів ефірів, які наразі зберігаються лише 14 днів. Цього терміну замало для ефективного розгляду скарг щодо контенту. 

Медійна рада Отбор-27«Ми маємо чітко визначити предмет, строки, принципи і процедури регулювання. Але поза цим має бути і свідоме ставлення мовників до Нацради, зокрема, відповідальність за ненадання відповідних пояснень на зауваження», – повідомила Уляна Фещук

Член Нацради також підтримала чітке розрізнення трактування цензури та відповідальності: 

«Відповідальність – це не цензура. Цензура – це втручання в контент до виходу в ефір, а відповідальність – лише по факту трансляції. І в поясненні різниці має бути проведена активна інформаційна кампанія, оскільки ліцензіати активно спекулюють на цьому. Вони мають ресурси для гучних заяв і формують думку суспільства».

 

Ігор РОЗКЛАДАЙ, юрист Інституту Медіа Права ЦЕДЕМ розповів про досвід США, Великобританії та Польщі в регулюванні контенту. Медійна рада Отбор-33

«Регулювання контенту – це задача національного регулятора. Приємно, що сьогодні, порівняно з минулими роками, є досягнення та прогрес у цьому питанні зі сторони Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення», – сказав Ігор Розкладай і додав, що варто звертати увагу на аргументацію рішень у розгляді скарг, щоб уникати підстав ліцензіатів для оскарження в суді. 

Учасники обговорення погодились, що як тільки регулятор почне регулювати аудіовізуальний контент, розпочнеться і якісний період роботи на медіаринку, адже створення конкурентного середовища змусить відповідально працювати навіть “олігархічний медіаринок”.

Наталія Лигачова зауважила відсутність на обговоренні представників телеканалів, попри заявлену участь:

«Сьогодні, на жаль, ми не чуємо думки стейкхолдерів, представників телеканалів, щодо цього питання. А вони є дуже важливими у виробленні політики регулювання контенту».

У зв’язку з цим члени Незалежної медійної ради закликали усі зацікавлені сторони продовжувати дискусію для досягнення ефективного результату та позитивних якісних змін в українському інформаційному просторі.

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: