Моніторинг: якість повітря у київських кафе та ресторанах у 12 разів гірша за норму

24 жовтня 2011 року відбулась прес-конференція, під час якої було представлено результати дослідження якості повітря в кафе, барах і ресторанах Києва.

Дослідження здійснив проект «Київ без тютюнового диму» спільно з Інститутом раку Розвел Парк (США). Результати засвідчили: у київських кафе та ресторанах, де курять, рівень забрудненості повітря частками PM2.5 перевищує норму у 12 разів – і складає 124 мкг/куб.м. Максимально допустимою нормою вмісту часток PM2.5, яку встановила Всесвітня організація охорони здоров’я для річних середніх концентрацій, є 10 мкг/куб.м (норма для добових концентрацій – 25 мкг/куб.м).

При цьому в залах для некурців у ресторанах, де поруч є зали для курців, рівень забрудненості повітря все одно перевищує норму і складає 45 мкг/куб.м.

Лише в тих закладах, де куріння було повністю заборонено, рівень забруднення відповідав нормам і становив 7 мкг/куб.м.

З червня по серпень 2011 року фахівці проекту «Київ без тютюнового диму» зібрали проби повітря з 40 закладів – ресторанів і кав’ярень Києва. Зібраний матеріал було проаналізовано Інститутом раку Розвел Парк (США).

Київські кафе і бари було досліджено на рівень часток в повітрі PM2.5.PM – англійською «particulatematter», тобто завислі у повітрі частинки. Це аерозольні, тобто тверді або рідкі частки, які є настільки малими за розміром (менше 2,5 мікрометрів), що не затримуються у носі чи горлі, і можуть потрапляти глибоко в легені людини і навіть у кров, викликаючи захворювання та передчасну смерть. У приміщеннях їх джерелом є спалювання органічних речовин, наприклад, приготування їжі на вогні або опалювання. Сигаретний дим є основним джерелом часток PM2.5в умовах сучасної оселі та громадських місць.

Особливої шкоди завдає перебування у приміщенні, де курять, працівникам закладів: барменам, офіціантам.

– Ресторани та кав’ярні, які поєднують «курящі» і «некурящі» зони, не можуть захистити того, хто не курить. У деяких закладах поділ взагалі умовний, – каже головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка. –З кожним вдихом у такому приміщенні людина отримує більше 4000 хімічних речовин, із яких більше 50 є канцерогенами. Вторинний дим є основною причиною забруднення повітря на робочих місцях, зокрема, у барах і ресторанах. Частки PM2.5,здатні викликати кашель, прискорене серцебиття, хрипи, «задишку», підвищену втомлюваність, подразнення очей, носової порожнини, а також захворювання легень, приступи астми, гострий/хронічний бронхіт, серцеві захворювання, аритмію, рак, і навіть смерть, наприклад, синдром раптової смерті немовляти. Уявляєте, якої шкоди здоров’ю завдає тривале перебування в димі офіціантам, барменам?

– У Києві зараз діє рішення Київради 2008 р, за яким кафе, бари і ресторани зобов’язані розділяти «курящі» і «некурящі» місця таким чином, щоб тютюновий дим не поширювався на місця для некурців. Але на практиці у більшості випадків ця норма не виконується і відвідувачі, які не курять, змушені все одно дихати димом, –говорить керівник проекту «Київ без тютюнового диму» Тарас Шевченко. – Від пасивного куріння може захистити лише впровадження 100% вільних від тютюнового диму приміщень і прийняття повної заборони куріння у кафе, барах і ресторанах Києва. Тож ми закликаємо депутатів Київради зробити нарешті реальний крок для захисту здоров’я киян і прийняти таке рішення. Це особливо важливо напередодні Євро-2012. Тим паче, що навіть УЄФА оголосила про впровадження повної заборони на тютюн на всіх гостьових стадіонах Євро-2012. А комісар ЄС із питань освіти, культури, багатомовності та молоді закликала влади приймаючих міст забезпечити захист публічного транспорту, фан-зон і зокрема ресторанів від куріння.Ми сподіваємося, що Київ стане прикладом для інших міст України. А гості з Європи під час чемпіонату з футболу зможуть харчуватися в Києві в чистих закладах.

Телесюжет про якість повітря у ресторанах Києва на Першому національному каналі – http://1tv.com.ua/uk/news/2011/10/24/10132

* * *


Для вимірювання концентрації шкідливих часток PM2.5і рівня забруднення в повітрі кафе, барів і ресторанів Києва експерти використали спеціальний пристрій – персональний аерозольний монітор TSI SidePak AM510. У кожному з обстежених місць цей монітор було використано для замірів у години найбільшого потоку відвідувачів. 

«Київ без тютюнового диму»– проект громадської організації «Інститут Медіа Права», учасника Коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну».

За детальнішою інформацією звертайтеся: Олена Дуб, координатор проекту «Київ без тютюнового диму» olenadub@medialaw.kiev.ua, тел: (068) 340 03 33 facebook.com/SmokeFreeKyiv



Довідка


 

2006 року Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби з тютюном.Ст. 8 Конвенціїкаже: «Безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує. Створення навколишнього середовища, на 100% вільного від тютюнового диму, – це єдиний шляхзахисту людей від наслідків вдихання вторинного тютюнового диму».

12 країн Європи вже впровадили і виконують ефективні антитютюнові закони, зокрема, й заборону на куріння у громадських місцях, зокрема, в кафе, барах і ресторанах. Це Іспанія, Франція, Великобританія, Ірландія,  Італія, Туреччина, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Норвегія, Швеція.

81% опитаних мешканців Києва схвалює ідею закону, який повністю забороняє куріння в більшості громадських місць, у тому числі на всіх робочих місцях, у громадських будівлях, офісах, ресторанах і барах (дослідження Quirk Global Strategies, 2008 р.).

У Нью-Йорку після впровадження заборони на куріння у кафе, барах і ресторанах серед працівників сфери обслуговування на 57% зменшилась кількість скарг на запалення очей, біль у горлі, нежить тощо.

У Шотландії рівень впливу вторинного диму на дітей знизився на 39% після прийняття законодавства, що обмежувало куріння у закладах харчування.

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: