Напади на журналістів: останні дані та можливості правового захисту

Понад 130 журналістів постраждали від нападів з боку представників правоохоронних органів та хуліганів під час революційних подій в Україні (з кінця листопада 2013 року), в тому числі щонайменше 80 – з 19 січня 2014 р. Про це під час прес-конференції 6 лютого повідомили представники правозахисних організацій – Інституту Медіа Права, Інституту розвитку регіональної преси та Інституту масової інформації.

Правозахисники наголошують, що більшість нападів є усвідомленими та цілеспрямованими діями представників органів влади з метою перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки. Юристи радять журналістам звертатися за юридичною допомогою та оскаржувати такі дії в судовому порядку, і готові надавати їм послуги безкоштовно.

Серед переслідувань, яким піддаються журналісти: арешти (інкримінування журналістам злочинів, за які передбачене позбавлення волі), незаконні затримання під час виконання професійних обов’язків, побиття правоохоронцями та хуліганами, знищення обладнання. Близько 20 журналістів отримали серйозні поранення від травматичної зброї внаслідок умисних дій представників правоохоронних органів. Як стверджують самі журналісти, обстріл зі сторони силовиків був навмисний, при цьому вони цілились саме в голову, внаслідок декілька журналістів втратили зір.

Детальнішу інформацію та аналітику Інституту Медіа Права щодо фактів нападів на журналістів див. тут.

«Обставини засвідчують, що представники правозахисних органів цілеспрямовано переслідують журналістів та нападають на них за те, що журналісти фіксують порушення прав людини. Тому недоречно заявляти, що журналісти самі підставляються під кулі, перебуваючи в епіцентрі подій, – підкреслює директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко. Порушення прав журналістів на справедливий судовий розгляд в Україні також є очевидним. Тому такі справи мають передаватися до Європейського суду з прав людини. Там вони будуть розглянуті за скороченою процедурою (1-2 роки), а кожний журналіст, якого била, затримувала чи арештовувала влада, зможе отримати грошову компенсацію в розмірі 10-20 тисяч євро».

«Для потерпілого журналіста дуже важливо зафіксувати обставини нападу на нього. Зробити це треба якомога швидше: допоки не розійшлися свідки, не стерте відео в камерах, які могли бути поблизу та зняти інцидент тощо», – зауважує юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

Правозахисники наголошують, що перешкоджання журналістській діяльності не обов’язково має виражатися у побоях, розбитих камерах чи проявах агресії. Завдання журналіста – зібрати інформацію і донести її суспільству. Якщо журналіст діє в межах закону і чиновники, силовики або інші невідомі чинять перешкоди в зйомці, проходу на відкриті засідання, виривають мікрофон або іншим чином створюють перешкоди у роботі — такі дії можуть бути кваліфіковані як перешкоджання журналістській діяльності, за що передбачена кримінальна відповідальність. Журналістів закликають оскаржувати неправомірні дії, адже кожен випадок, де насилля проти журналіста залишилося без належної реакції ставить загрозу для всієї професії.

Інститут Медіа Права, Інститут Масової Інформації, Інститут розвитку регіональної преси, Національна спілка журналістів України та Незалежна медіа-профспілка України спільно ведуть реєстр постраждалих журналістів з метою контролю ситуації, консультування та пошуку адвоката.

 

Постраждалим журналістам радять звертатися за юридичною допомогою до організацій:

Інститут Медіа Права: 044 383 20 44, hotline@medialaw.kiev.ua

Інститут розвитку регіональної преси: 067 449 32 59, info@irrp.org.ua

Інститут масової інформації: 050 447 70 63, info@imi.org.ua



Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: