Що чекає українців після повноцінного запуску судової реформи 30 вересня? Про можливі ризики в імплементації судової реформи розповіли сьогодні експерти на прес-сніданку “Судова реформа: очікування та можливі сценарії”.

За словами Михайла Жернакова, експерта судової групи Реанімаційного Пакету Реформ, судова реформа – топ-пріоритет цієї осені. У громадськості уже є три принципові питання щодо її подальшого розвитку.

– Досі не визначено процедуру відбору суддів до Верховного Суду, який повинен бути створений з нуля, а тому є ймовірність впливу політиків на перебіг цього процесу. Крім цього, у проекті закону про Вищу Раду правосуддя досі не передбачено механізм оновлення її складу, адже, згідно із законопроектом, стати членам ВРП зможуть судді з 10-річним стажем. Також мають прийняти зміни до закону про Конституційний Суд, зокрема суддів обиратимуть на конкурсній основі, – Михайло Жернаков окреслив плани судової реформи на найближчі півроку.

На думку Тараса Шевченка, співзасновника Руху ЧЕСНО, директора ЦЕДЕМ, зараз першочерговою стратегією громадськості має бути максимальна публічність процесів, пов’язаних із судовою реформою. Ключову роль в імплементації судової реформи в Україні зіграють формування Верховного Суду, проведення прозорих нових конкурсів на посади суддів та якість їхнього кваліфікаційного оцінювання.

– У разі змарнування часу на мирне оновлень судової влади, є ризики приходу часу для самосуду. 2.5 роки у Парламенті замовчували та ігнорували питання про 700 суддів Януковича, 5-річний термін яких закінчився і вони протягом цього часу не здійснювали правосуддя. Найкращий шлях для народних депутатів – не голосувати за цих суддів, відправивши їх на новий конкурс. Адже через тиждень депутати втрачають можливість оновити суддівський корпус хоча б на 10%.

Експерт переконаний що в Україні є порядні судді-професіонали, проте “погоду” роблять недоброчесні судді:

– У нас укорінилася практика, коли при розгляді важливих справ головують судді, які виносять «правильні» чи «потрібні» рішення для влади. Тому процес реформування має пройти під пильним оком громадськості, – стверджує Тарас Шевченко.

Як вважає Заступник Голови Парламенту Оксана Сироїд, для успішної реалізації судової реформи треба також внести зміни до регулювання юридичної освіти:

– Зазначу, є дві реферні точки, через які ми повинні провести пряму, – Верховний Суд та юридична освіта. Для формування суду в нас вже є певні юридичні інструменти, однак у цьому процесі вже є політичні впливи. Тому медіа та громадськість повинні стежити за ним, щоб не отримати залежний від політиків суд. Юридична освіта сьогодні в Україні практично девальвована і якщо ми хочемо отримати таку судову систему, як в Німеччині чи Америці, ми повинні зрозуміти та подбати про те, як навчати студентів – майбутніх суддів.

На її думку, саме успішна реалізація судової реформи для українців є гарантією відповідальності та покарання винних. Адже без чесного суду до країни не прийдуть інвестиції, не буде демократії, не буде свободи.

Леонід Ємець, народний депутат, Перший заступник Комітету з питань правової політики та правосуддя, впевнений, що дискредитація судової реформи на початковому етапі може бути катастрофічною, адже це може знищити рівень довіри не лише до судової гілки влади, але й до Парламенту та Уряду:

– У прийнятих законах ми прописали запобіжники, що дає можливість отримати громадськості та медіа важелі впливу, зокрема на процес добору суддів. Така практика знищує корупцію всередині судової системи. Однак, цей принцип потрібно напрацювати протягом декількох років, бо якщо в судову систему пройдуть особи, які не мають довіри, то ми знищимо довіру до держави, – переконаний депутат.

Нагадаємо, до старту судової реформи залишилося 15 днів. Для її повноцінного запуску Рух ЧЕСНО вимагає реальних дій, зокрема Парламент повинен відхилити обрання 700 суддів Януковича, відправивши їх на нові конкурси та оновивши суддівський корпус на 10%; прийняти закон про Вищу Раду правосуддя в редакції, схваленій громадським суспільством та експертами РПР; доукомплектувати Вищу раду юстиції; розробити порядок обрання суддів до нового Верховного Суду.