Задекларована інформація про майновий стан членів сім’ї чиновників має бути відкритою – Офіс Омбудсмена

Конституційний Суд України відкрив провадження за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1, пункту 3 частини першої статті 3, пункту 2 частини першої статті 12, пункту 2 з приміткою 1, пунктів 3, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 46, частини третьої статті 46, абзаців другого, третього частини першої статті 47, частин першої, третьої статті 50, статті 51, частини другої статті 52, підпункту 3 пункту 3 частини п’ятої Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700–VI, статті 366-1 Кримінального кодексу України.

У цьому поданні народні депутати наголошували на невідповідності Конституції України положень законодавства щодо електронного декларування майнового стану членів сім’ї відповідних суб’єктів декларування та встановлення відповідальності за внесення у декларації неправдивих відомостей. Зазначені положення законодавства, на думку депутатів, порушують конституційні принципи верховенства права, правової визначеності, законності, індивідуальної відповідальності, заборони втручання в особисте життя та розповсюдження конфіденційної інформації.

У цій справі свою офіційну позицію висловила і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

На наш запит Уповноважений ВРУ з прав людини (далі – Омбудсмен) надала текст висновку, надісланого до Конституційного Суду України, що містить детальний аналіз положень законодавства України та практики Європейського суду з прав людини щодо зазначеного питання.

Щодо втручання в особисте життя

Так, Омбудсмен звертає увагу, що збирання, зберігання, використання та поширення такої інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання є допустимим виключно за умови, коли воно здійснюється на підставі закону, переслідує встановлені інтереси та є пропорційним та суспільно необхідним.

Тому, розгляд питання щодо відповідності Конституції України тих положень законодавства, що є предметом конституційного подання, здійснювався у розрізі практики ЄСПЛ та зваженні пропорційності втручання в сферу особистого життя особи та суспільного інтересу.

Омбудсмен зазначив, що декларування фінансового та майнового стану особами, що уповноважені на виконання функцій держави чи органів місцевого самоврядування, має на меті запобігання та протидію корупції, а також враховуючи наслідки, які завдає корупція економічному розвитку держави, вбачається, що втручання в особисте життя через обов’язок подання декларацій та їх оприлюднення здійснюється в інтересах економічного добробуту.

Відповідно до практики ЄСПЛ перебування особи на посаді, пов’язаній із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів – суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві. При цьому, публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя. Це, в свою чергу, включає і розширення меж допустимого втручання й у особисте та сімейне життя членів сім’ї таких осіб.

Тому, у цьому випадку потрібно зважити на обсяг інформації, що підлягає оприлюдненню та пропорційності щодо мети цього оприлюднення.

  • До вказаних вище декларацій вноситься інформація, що ідентифікує особу та її зв’язок з суб’єктом декларування, а також ті дані, що стосуються їх майнового стану та фінансових зобов’язань.
  • Внесенню до декларацій підлягає інформація тільки щодо тих осіб, які є реально близькими до суб’єкта декларування.

Всі ці твердження безумовно свідчать про те, що законодавцем дотримано необхідний баланс між збереженням конфіденційності інформації про особисте життя особи та інтересом здійснення ефективної протидії корупції.

Щодо встановлення кримінальної відповідальності за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації , Омбудсмен дійшла висновку, що «такий рівень суворості покарання за вказані діяння дійсно може справляти належний попереджувальний ефект, з огляду на це бути необхідним і пропорційним меті, що досягається».

На підтвердження цього, Омбудсмен наголосила, що така відповідальність суб’єкта декларування настає тільки у разі, якщо він знав про недостовірність інформації і свідомо вніс її в декларацію, тобто за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей.

При цьому відповідальність настає, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.

Також законодавством передбачена можливість протягом певного строку подати виплавлену декларацію та  встановлено диференційований вид покарання (від штрафу до позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років). Це, в свою чергу, надасть судді можливість обрати належний вид стягнення з урахуванням конкретних обставин справи.

 Наразі у Конституційному Суді України здійснюється  підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні.

Сподіваємось, що Конституційний Суд України прислухається до аргументів Уповноваженого ВРУ з прав людини. Ми обов’язково повідомимо вас результати його розгляду.

Конституційне подання

Офіційна позиція Уповноваженого ВРУ з прав людини

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: