У Верховній Раді України народні депутати зареєстрували законопроект №4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора».
Ініціаторами законопроекту стали народні депутати Микола Княжицький, Сергій Висоцький, Олена Масоріна, Олександр Опанасенко, Андрій Левус, Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Вадим Денисенко, Ігор Лапін, Дмитро Ярош.
Законопроект передбачає встановлення заборони на участь громадян держави-агресора у театральних, інших художніх постановках, гастролях без подання письмової заяви щодо засудження окупації території України, який організатор заходів має надати до органів Мінкульту. Виключення поширюються лише на громадян держави-агресора, що мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, прибули для працевлаштування, або визнані такими, що потребують захисту. Вимога також не поширюється на громадян, які неодноразово публічно засуджували окупацію (за наявності публікацій у ЗМІ чи інших доказів).
Зокрема, Закон України «Про гастрольні заходи в Україні» доповнюється окремим розділом, що регулюватиме діяльність гастролерів, пов’язаних з державою-агресором. За загальним правилом – їхня діяльність на території України забороняється, а для отримання дозолу слід подати згадану вище письмову заяву. У випадку, якщо гастролером є творчий колектив, таку заяву має підписати кожен учасник колективу.
Окрім того, проект передбачає адміністративно-господарську відповідальність за порушення цих вимог у вигляді штрафу. Сума штрафу залежить від кількості глядачів, на яку розрахований відповідний зал, а також від розміру мінімальної заробітної плати. До прикладу, за виступ у залі місткістю 100 місць, штраф сягатиме 72 тис. 500 грн. До цього ж, за рішенням суду може бути вилучено увесь дохід, отриманий від проведення такого заходу.
Такі ж вимоги встановлюються у Законі України «Про театри і театральну справу» та «Про кінематографію», а саме пропонується поширити обмеження щодо показу в Україні фільмів, де учасниками є хоча б один громадянин держави-агресора ( за відсутності заяви від кожного учасника творчого колективу).
Врешті, для телеорганізацій також передбачена санкція – у формі оголошення попередження, згідно зі змінами до закону “Про телебачення і радіомовлення”. Телерадіоорганізація буде притягуватись до відповідальності лише за умови, що вона не зуміла навести будь-яких доказів на підтвердження того, що виконавець публічно висловлювався про засудження окупації. Якщо докази будуть надані до моменту прийняття відповідного рішення – телерадіоорганізація до відповідальності не притягуватиметься.
На думку юристів CEDEM, зазначені у законопроекті обмеження не відповідають вимогам Європейської конвенції, яка передбачає, що втручання у свободу вираження поглядів (у тому числі, художніх) можливе лише за умови нагальної необхідності та пропорційності. Обмеження такої свободи для усіх громадян держави-агресора є занадто загальними, що не дозволяє довести можливість реальної шкоди. Крім цього, заходи, передбачені законопроектом, не можуть служити ефективним засобом захисту національної безпеки, адже подання заяви – це формальність, яка жодним чином не може вплинути на реальні погляди чи дії особи.
Законопроект також порушує принцип правової визначеності, оскільки дозволяє Кабміну визначати інші підстави для звільнення від обмежень, зважаючи на публічність особи чи інші обставини, що надає державному органу широкі межі для дискреції і зловживань.
Картка законопроекту: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58529