Часто журналісти чи громадські активісти у своїй діяльності звертаються до органів влади з проханням надати інформацію про посадових осіб, яких було притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення. Без сумніву, така інформація є відкритою та суспільно важливою для жителів кожної області чи району. Проте трапляються випадки, коли запитувачі отримують відмову. А тому єдиним шансом отримати інформацію залишається оскарження відмови.
Показовою для таких випадків є судова справа, яку підтримував Фонду захисту права на доступ до інформації.
Нещодавно Київський апеляційний адміністративний суд своїм рішенням зобов’язав Міністерство юстиції повторно розглянути запит та надати інформацію відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
У своєму запиті до Генеральної прокуратури громадська організація «Сила народного контролю – ЧОП» та громадська організація «МУЗа» просили надати їм інформацію про посадових осіб (ПІБ, посаду, назву органу місцевого самоврядування, статтю, звільнення з посади, внесення у єдиний реєстр корупціонерів) органів місцевого самоврядування Закарпатської області, яких протягом 2011-2015 років було притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення.
Цей запит за належністю переправили до Міністерства юстиції. У своїй відмові в задоволенні запиту міністерство зазначило, що: «надати інформацію у розрізі окремого регіону є неможливим у зв’язку з обмеженими технічними можливостями програмного забезпечення Реєстру, а підготовка інформації … потребує виконання спеціальних дій, спрямованих на її створення, із застосуванням програмних засобів автоматизованої інформаційної системи Реєстру».
Із такою відмовою ГО «СНК – ЧОП» звернулась до Фонду захисту права на доступ до інформації, який забезпечив судовий супровід справи у першій та апеляційній інстанції.
І якщо суд першої інстанції, вирішуючи справу на користь розпорядника, у своєму рішенні зазначав, що у Мінюсту немає інформації щодо регіону діяльності осіб, то апеляційний суд дійшов протилежного висновку.
У апеляційній інстанції юрист Фонду звертав увагу суду, що у Реєстрі, держателем якого є Міністерство, внесена інформація про місце роботи та посаду осіб на час вчинення корупційного правопорушення, що передбачає можливість встановлення посадових осіб органів місцевого самоврядування Закарпатської області.
І тому, суд дійшов висновку, що розпорядник все таки володіє інформацією стосовно конкретного регіону. Цікавим є також і інший момент, на який звернув увагу суд, а саме: у даному випадку розпорядник повинен був не відмовляти у наданні інформації, а продовжити строк розгляду запиту з відповідним обґрунтуванням.
Адже саме для таких випадків (коли запитується великий обсяг інформації або її складно знайти серед значної кількості даних) законодавець передбачив можливість продовження розгляду запиту до 20 робочих днів.
Тому, наразі чекаємо від Мін’юсту нової відповіді, у якій уже буде враховано позицію суду щодо відкритості такої інформації.
Детальніше про судові справи, а також як звернутись до Фонду захисту права на доступ до інформації, читайте за посиланням: https://cedem.org.ua/what-