Національна суспільна телерадіокомпанія України повинна бути зареєстрована і почати роботу вже з 1 січня 2017 року, щоб отримати відповідне бюджетне фінансування. Саме створення юридичної особи дозволить реорганізувати компанію і перейти на стандарти суспільного мовлення. Проте бюрократичні затримки ставлять під загрозу вчасне створення суспільного мовлення. Про це сьогодні говорили під час прес-конференції в ІА «Укрінформ». Також на заході розповіли про перебіг процесу створення НСТУ.

За словами директора ЦЕДЕМ Тараса Шевченка, створення суспільного мовлення – це одна з ключових реформу у медіагалузі. Адже зараз більшість українських телеканалів контролюють олігархи, натомість нове мовлення діятиме у інтересах громадян.

«Створення суспільного мовлення – це питання, яке об’єднує суспільство та представників влади. І саме це є запорукою зрушень у реформі. Тоді відкриється шлях для системних змін і появи нових якісних програм, що відповідатимуть інтересам суспільства», – додав він.

Тарас Шевченко також нагадав, що створення суспільного мовлення – не лише крок до більшої свободи слова в Україні, а й наш обов’язок перед міжнародними партнерами, зокрема Радою Європи.

Як зазначив Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, запуск суспільного мовлення – один з основних пріоритетів у сфері медіа у Плані дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

«Зараз суспільство ставить усі новини під сумнів, тому потрібен незалежний мовник, якому б довіряли. Суспільне мовлення здатне не лише давати чесні новини, а і згуртувати країну навколо певних цінностей. З цієї причини ми підтримуємо реформу. Коли буде створено нову компанію, ми надаватимемо їй організаційну підтримку та навчатимемо працівників. Проте, треба вжити всіх юридичних заходів до кінця року, аби мовник отримав належний бюджет. Належне фінансування у майбутньому стане надійною основою для роботи організації», – вказав він.

Перший етап реформи суспільного мовлення передбачає ліквідацію колишніх державних телерадіокомпаній та створення на їх основі нової юридичної особи – Національної суспільної телерадіокомпанії. Однак поки що цей процес гальмують дії податкових органів, які не дають згоду на ліквідацію ще 4 ОДТРК. Через це блокується подальша реорганізація мовника, а нинішній колектив стикається з труднощами.

«За два з половиною роки у нашому щоденному існуванні нічого не змінилося: ні бюджети, ні закони. Дещо навіть погіршилося, бо ж старі норми ми вже не визнаємо, а нові – ще не працюють. І в таких умовах ми маємо продовжувати мовлення. До того ж, додалися серйозні виклики з Євробаченням. Я не можу назвати безпосередніх ворогів, які блокують реформи. Все упирається у податкову, і у кожному регіоні знаходять свою причину, щоб відтягувати ліквідацію. Проте якщо не зробити це зараз, питання перенесеться на наступний рік. Тоді реформа зависне в повітрі», – вказує генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія.

За словами Начальника Управління внутрішнього аудиту Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України Наталії Степанової, перепони з боку фіскальної служби не лише затягують, а й ставлять під загрозу створення суспільного мовлення.

«Ми не очікували затягування першого етапу реформ. Кожну компанію ми ліквідуємо з боєм, прості питання вирішуються місяцями. Якщо до 20 вересня не будуть закриті всі компанії і виданий відповідний наказ, ми не зможемо перейти до наступного етапу – оцінки активів Фондом Держмайна. Ухвалити статут товариства ми поки також не можемо. При цьому у нас є кінцевий строк – 1 січня, адже у бюджет закладатимуться гроші на фінансування ще не створеної структури – НСТУ. Тож у разі затримки ми просто не матимемо грошей», – пояснила вона.

Як зазначив Голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, у цьому процесі вони стикаються і з іншими проблемами, зокрема реорганізацією компанії «Укртелефільм» та рейдерськими атаками.

«У випадку «Укртелефільму» ми змінили керівника, знайшли консенсус з колективом, виграли суд, щоб повернути майно компанії у державну власність. Зараз поступово проводимо аудит.  Однак 16 серпня суд у місті Дніпро виніс заочне рішення, яким зняв арешт з майна. «Укртелефільм» не повідомили ні про заяву, ні про час розгляду. Це – схема рейдерського заховлення майна компанії», – вважає посадовець.

Зважаючи на труднощі при створенні суспільного мовлення, член Наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва закликала медіаспільноту звертатися до керівництва країни із вимогою відреагувати на проблему

«Зараз можна говорити про «аварійну» ситуацію. Треба на неї відреагувати, і назвати тих, хто персонально відповідатиме за зрив. Якщо якісь інспектори зривають реформу, у якій зацікавлені всі, включно з міжнародними партерами, то слід звертатися до вищих щаблів влади. Якщо не відреагуємо зараз, потім скажуть, що ми не змогли і не встигли», – застерігає вона.

Медіаекспертка ГО «Детектор Медіа» Світлана Остапа, вказала на ще одну проблему, яку слід враховувати при реформі НТКУ – надмірному «паркетному» висвітленні влади на місцевому рівні

«Ми проводили моніторинги місцевих новин, зокрема у Вінниці, а перед тим у Тернополі. І складно знайти програму, де не згадують голів адміністрацій. Іноді їхні включення взагалі недоречні – але вони є. Це навіть не примус з боку влади. Це самоцензура, і стосується це питання не лише керівництва, а і журналістів», – каже вона.

За словами керівника відділу адвокації Реанімаційного Пакету Реформ Вадима Міського, бюджет НСТУ також є одним із визначальних питань, адже за законодавством бюджет суспільного мовлення має складати 0,2% загального фонду бюджету. Натомість Мінфін цього року заявляв, що сума буде в два рази меншою. Наразі, за неофіційною інформацією, фінансування мовника планується у повному обсязі. А це дозволить надати людям доступ до чесних новин.

«Заангажованість ЗМІ сьогодні викликає агресію у частини суспільства, це показує підпал «Інтера». Тому я сподіваюся на запуск суспільного мовлення, яке стане авторитетом для громадян. Якщо людям здаватиметься, що на якомусь каналі вони почули брехню – можна буде перемкнути і побачити об’єктивні новини, незалежні від власника. І це буде стандарт, до якого тягнутимуться інші телеканали. Тож ми будемо слідкувати, щоб суспільне мовлення не втратило своє фінансування», – підсумував він.