Розглядаючи можливий вплив Угоди про асоціацію України з ЄС (УА), а радше євроінтеграційних зобов’язань України на її медіа простір, можна умовно розділяти два етапи: (1) необхідність виконання Україною низки критеріїв до підписання Угоди та (2) особливості співпраці між сторонами в рамках Угоди після її підписання.

До підписання УА від України, зокрема, очікується забезпечення збалансованого доступу учасників виборів до ЗМІ та виконання рекомендацій, визначених в остаточному звіті спостережної місії ОБСЄ/БДІПЛ щодо останніх парламентських виборів в Україні – за цими індикаторами, які зазначені «у списку Фюле» Євросоюз незабаром (21 жовтня) прийматиме рішення про досягнутий Україною прогрес і наповнення порядку денного Вільнюського саміту (тобто, чи буде УА виноситися на підписання).

Підготовка до підписання Угоди про асоціацію

Важливо, що у згаданому звіті ОБСЄ/БДІПЛ серед пріоритетних рекомендацій зазначена необхідність створення суспільного телебачення, роздержавлення преси, скорочення регіональних мовників, а також уточнення у законодавстві дефініції «збалансованого висвітлення» та визначення процедур і органу для моніторингу за дотриманням цих правил.[1] За умови браку незалежності Національної ради з питань теле- і радіомовлення, рекомендується розглянути можливості використання результатів моніторингу ЗМІ, отриманих від НУО, що фінансуються незалежними донорами – тобто механізму “співрегулювання” із залученням представників телерадіокомпаній, журналістських та інших НУО (за прикладом громадської ради, яка була при телеканалі «Інтер»).

Зрештою, у звіті говориться про «забезпечення політичного плюралізму у міжвиборчий період, оскільки єдине існуюче положення, що базується на саморегулюванні, недостатньо визначає це питання. Поправки могли б врахувати рекомендації Ради Європи щодо плюралізму та різноманітності змісту ЗМІ» (п.23).

Україна вже почала робити перші кроки щодо виконання зазначених рекомендацій, зокрема, про запровадження суспільного мовлення та роздержавлення преси, детальніше можна прочитати на сайті ІМП (стаття, новина, новина). Експерти ІМП також залучені до робочої групи при парламентському Комітеті з питань свободи слова та інформації з розробки нової редакції Закону “Про телебачення і радіомовлення”, яка повинна враховувати вищезазначене.

Над цими питаннями, а також над прозорістю медіа власності наразі активно працюють Уряд та Парламент із залученням громадськості.

Переконана, наведені рекомендації залишаться актуальними і після очікуваного підписання Угоди, особливо за умов їх часткового чи неналежного виконання.

Виконання чинного наразі Порядку денного асоціації Україна – ЄС (документ політичного характеру) також відбувається з метою підготовки до реалізації УА. Зокрема, важливі для медіа простору положення згруповані у блоки:

• Свобода вираження поглядів, зібрання та об’єднання
• співробітництво щодо розвитку системи суспільного телерадіомовлення, включаючи встановлення правових рамок та їх імплементацію відповідно до європейських та міжнародних стандартів – здебільшого у формі обміну найкращими практиками, наприклад, підвищення обізнаності правоохоронних органів та судів щодо поваги до права на свободу мирного зібрання;
• співробітництва щодо створення умов, необхідних для вільної роботи журналістів та їх захисту від погроз або фактичного насильства;
• Інформаційне суспільство
• зміцнення незалежності та адміністративної спроможності національного регулятора у галузі зв’язку з метою забезпечення його здатності вживати відповідних регуляторних заходів та впроваджувати власні рішення і регуляторні акти, а також гарантувати чесну конкуренцію на ринках за підтримки проектів Твіннінг, включаючи участь регуляторів ЄС;
• обміну інформацією та досвідом реалізації ініціативи ЄС “і2010” з метою розробки та впровадження е-стратегій в Україні, включаючи впровадження Національної концепції розвитку телекомунікацій та державної програми “е-Україна”.

Одним із інструментів підготовки до УА (як і виконання УА) є законодавче наближення до актів acquis ЄС, зазначених у відповідних додатках до УА. Вони стосуються таких аспектів, як врегулювання ринків послуг у галузі електронних комунікацій; боротьба з кіберзлочинністю і піратством; внесення змін до Закону України “Про рекламу” для його приведення у відповідність з Європейською конвенцією про транскордонне телебачення (в частині удосконалення вимог до телепродажу, реклами на радіо і телебаченні, реклами і прав дітей; встановлення заборони спонсорування теле- і радіопередач із використанням назв лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації) тощо.

Зміст Угоди про асоціацію

Рамки взаємодії між сторонами в рамках самої Угоди про асоціацію стосовно медіа простору закріплені у частині про секторальну співпрацю, у розділах 14 Інформаційне суспільство та 15 Аудіовізуальна політика, які по суті встановлюють намір сторін співпрацювати у цих галузях, мету  співпраці та шляхи її досягнення.

Що може змінитися і що очікується від України?

Зокрема, у світлі розділу 14 Інформаційне суспільство передбачається:

• посилення незалежності та адміністративного потенціалу національного регулятора у галузі зв’язку, а також розвиток місцевого контенту для Інтернету і впровадження онлайн-сервісів, як-от електронний бізнес, електронний уряд, електронна охорона здоров’я і електронне навчання (ст. 391);
• поступове наближення до регуляторного поля ЄС (ст. 394), до перелічених у додатках директив і рішень ЄС стосовно електронних комунікаційних мереж та послуг (від попередження монополізації і скорочення індивідуального ліцензування до механізму оскарження рішень національного регулятора, а також права збереження номера при зміні оператора) та стосовно більш ефективного розподілу радіоспектру всіх радіо частот і частот бездротового зв’язку (у тому числі GSM, UMTS і т.д.) як вичерпного ресурсу.

           На це Україні відводиться від 2 до 4 років після набуття чинності Угодою.

У розрізі  Аудіовізуальної політики (ст. 396-398) передбачається:

• збільшення спільного виробництва в галузі кіно і телебачення;
• тренінги для журналістів та інших представників друкованих й електронних ЗМІ;
• підтримка державним і приватним ЗМІ у зміцненні їхньої незалежності, професіоналізму і зв’язків з європейськими мас медіа;
• протягом 2 років після набуття чинності Угодою слід привести національне законодавство у відповідність із Європейською конвенцією про транскордонне телебачення і Директивою 2007/65/ЄC про аудіовізуальні медіа-послуги, яка стосується всіх аудіовізуальних медіа-послуг, в т.ч. телевізійні аналогові послуги та аудіовізуальні неаналогові послуги на замовлення.

Зокрема, згідно із Директивою 2007/65/ЄC, очікується:

– унормування ідентифікації кожного провайдера (назва, географічна адреса, адреса електронної пошти або веб-сайту, компетентний регуляторний або наглядовий орган);

– чіткіші умови розміщення прихованої реклами – остання може бути дозволена, як наприклад, у кінематографічних творах, фільмах і серіалах, водночас, Директива забороняє розміщення прихованої реклами у телевізійних програмах для дітей;

– більше гнучкості телеканалам і провайдерам у складанні програм шляхом пом’якшення політики щодо розміщення рекламних блоків – допускається переривати на рекламу телевізійні фільми (крім серіалів і документальних фільмів), кінематографічні твори і новини один раз протягом запланованого 30-хвилинного періоду мовлення. Щодо серіалів і документальних фільмів провайдери і мовники вирішують на свій розсуд.

– збільшення в ефірі європейських творів, створених виробниками, незалежними від організацій мовлення;

– врегулювання питання аудіовізуальних програмних послуг на замовлення (не аналогових): правило розпізнання реклами, спонсорства і телепродажу, заборона трансляції прихованих аудіовізуальних засобів комунікації; повага до людської гідності, охорона здоров’я і безпека, захист прав неповнолітніх і охорона довкілля; заборона реклами цигарок та інших тютюнових виробів, медичних препаратів та схем медичного лікування.

Слід зазначити, що Європейська конвенція про транскордонне телебачення (ЄКТТ), яка ратифікована і складає невід’ємну частину законодавства України, має більш суворі, ніж прийняті Директивою 2007/65/ЄC положення щодо аудіовізуальних програмних послуг у сфері реклами і телепродажу: наприклад, максимальна кількість вікон телепродажу на день – 8 за ЄКТТ і не передбачено квоти за Директивою; або квота реклами – 15% щоденного ефірного часу за ЄКТТ і 20% за Директивою.

Якщо розглядати УА в комплексі, то є низка інших аспектів, які випливають із закладених в ній демократичних і не нових принципів верховенства права і належного врядування, та матимуть позитивний ефект для медіа простору. Скажімо, очікуване від України швидке виконання рішень Європейського суду з прав людини охоплюватиме і рішення, прийняті щодо свободи вираження поглядів за ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо торгівлі послугами

ПВЗВТ – торгівля послугами: Додаток XVI до Глави 6
     http://www.kmu.gov.ua/docs/Agreement/Annex_XVI_to_Agreement.pdf

ГЛАВА 6 ЗАСНУВАННЯ ПІДПР. ДІЯЛЬНОСТІ, ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ ТА ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

Підрозділ 5

• Тeлeкомунікаційні послуги

Статті 115-124 Сфера застосування та визначення

1.У цьому Підрозділі встановлюються принципи нормативно-правової бази для всіх  електронних комунікаційних послуг, що були лібералізовані відповідно до Частин 2, 3 та 4 цієї Глави, за винятком радіо та телевізійних трансляцій.

• Перелік застережень щодо заснування; перелік зобов’язань щодо транскордонного постачання послуг; перелік застережень щодо постачальників  послуг за контрактами та незалежних професіоналів:

Загальний принцип = відкриття доступу до ринків і національний режим

Заснування:

– PL: Головний редактор газет та журналів повинен мати польське громадянство,

– Послуги агентств новин і преси:

FR: Стосовно прес-агентств, національний режим щодо заснування юридичних осіб застосовується на основі взаємності. Тобто якщо Україна запровадить національний режим, то і Франція, відповідно, – також.

Транскордонні послуги:

• Послуги з консультування у сфері телекомунікацій – немає застережень = всі держави-члени лібералізують
• Телекомунікаційні послуги, окрім надання контенту та ефірного мовлення – немає застережень = всі держави-члени лібералізують
• Послуги супутникового мовлення – немає застережень, окрім Бельгії

Щодо контенту програм ЗМІ, напевно, спостерігатиметься ширше інформування громадськості з актуальних питань європейської інтеграції, зокрема, стосовно основних параметрів і переваг майбутньої УА та зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Так, у березні 2013 р. уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року.

Зрештою, не слід зводити спектр відносин із ЄС лише до Угоди про асоціацію, адже, наприклад,  спрощені процедури для журналістів вже діють в рамках візової лібералізації з ЄС.

 

Тетяна Семілетко

[1] (п.6. «Державна національне телекомпанія має бути перетворена на незалежного громадського мовника. У цьому контексті слід розглянути можливість зменшення великої кількості – 28 – регіональних теле- та радіоканалів, а також приватизації державних газет. П.7. визначення «збалансованого висвітлення» та визначення процедур і органу, який відповідатиме за моніторинг дотримання цих правил»).