Згідно з чинним законом «Про телебачення і радіомовлення», до 1 березня 2007 року всі українські телерадіоорганізації мають затвердити та подати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення примірники своїх редакційних статутів. 16 лютого відбувся круглий стіл, на якому обговорювалася необхідність та практика запровадження таких статутів, проблеми зі створенням редакційних рад, пропозиції до нової редакції закону «Про ТБ і РМ» тощо.

 

До участі в обговоренні організатори (Інститут Медіа Права, Незалежна асоціація мовників та «Центр реформ преси та телебачення «ПРОСТІР») запросили юристів – представників телерадіоорганізацій, адвокатів, журналістів, медіаекспертів.

 

На розгляд учасників було представлено два проекти редакційних статутів: спільну розробку Інституту Медіа Права та Адвокатської компанії «Наталія Субота і партнери» (зроблено за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» та «Інтерньюз Нетворк») та проект, розроблений Незалежною асоціацією мовників.

 

Тарас Шевченко – директор Інституту Медіа Права, ведучий круглого столу 

Ведучий круглого столу юрист, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко, представляючи «Типовий редакційний статут телерадіоорганізації», зазначив, що при його розробці використовувалися: Редакційні настанови ВВС, Засади редакційної політики інформаційних редакцій Громадського мовлення України, Засади редакційної політики НТКУ, Засади редакційної політики 5 каналу та ін. До проекту включено деякі норми закону «Про ТБ і РМ», але великі за обсягом статті не ввійшли, оскільки законодавство може змінюватися, що викличе ланцюгову редакцію – треба буде змінювати статут, а можливо – й ліцензію.

 

Інститут Медіа Права запропонував зібрати редакційні статути найбільших ТРО, видати збірку та розіслати телевізійним компаніям.

 

Один із авторів другого варіанту, юрист НАМ Ольга Большакова зазначила, що вони намагалися зробити свій проект зручним у користуванні. Вона зупинилася на двох принципових моментах:

 

– По-перше, зараз ми впроваджуємо низку документів, які до того в країні ніколи не працювали, і в нас не було досвіду їх застосування. У нас були тільки статути 5 каналу та Першого національного, а це дещо відмінні за правовим статусом документи. Я не вважаю, що зміна редакційного статуту потягне за собою зміну ліцензії, не бачу таких однозначних вимог у законодавстві. На мою думку, є необхідність зробити випробувальний термін, щоби напрацювати досвід застосування редакційних статутів. І десь через рік можна буде затверджувати остаточну версію редакційного статуту. Ми розробили такий статут, який би не тільки не заважав працювати ТРО, а й допомагав їм упроваджувати етичні норми, які можна запозичити із зарубіжного досвіду.

 

Ольга Большакова зазначила, що НАМ розішле варіанти своїм членам-організаціям, і буде просити якнайшвидше прийняти редакційні статути, оскільки законодавство передбачає введення такої норми. Хоча, на її думку, запроваджувати редакційні статути передчасно, краще адаптувати трудове право: переробити колективні угоди, написати до них додатки. Доки не буде розвиненої свідомості медіагромадськості, поки наші журналісти не звикнуть до заходів громадського засудження за порушення етичних принципів, ці документи фактично не працюватимуть – діятимуть лише трудове, або медіазаконодавство.

 

Катерина М’ясникова і Ольга Большакова, Незалежна асоціація телерадіомовників 

За словами голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовленняВіталія Шевченка, станом на 14 лютого тільки 71 ТРО (це менше 10% від усіх існуючих) затвердила свої статути у Нацраді. Він сподівається, що до 1 березня це зробить решта. «Ми ще не обговорювали, які санкції і яким чином застосовувати щодо порушників законодавства, котрі вчасно не нададуть свої редакційні статути», – сказав Віталій Шевченко.

 

Юрист Індустріального телевізійного комітету Андрій Танчак зазначив, що невдовзі з’являться два типи статутів. Перший – це створені юристами телеканалів, які написали цей статут із дотриманням формальних вимог просто, щоби від них відчепилися. А другий тип буде написаний (також із дотриманням вимог закону) на основі редакційної настанови ВВС. У будь-якому випадку, щоби статут був дієвий, потрібна зацікавленість самих працівників, знання стандартів, за якими вони хочуть працювати.

 

Андрій Танчак вважає, що редакційна рада мала би стати органом, який вирішує конфліктні ситуації, здійснює нагляд за діяльністю журналістів. А редакційний статут має гарантувати невтручання у творчу складову.

 

На запитання Тараса Шевченка, чи вирішила б ситуацію на «Інтері» наявність редакційної ради і редакційного статуту, Андрій Танчак відповів, що ні. До того ж, за словами Віталія Шевченка, «Інтер» має редакційний статут – і це не убезпечило телеканал від конфліктної ситуації.

 

Виконавчий директор НАМ Катерина М’ясніковавпевнена, що запроваджуючи згідно з законом редакційні статути, ми переставляємо все з ніг на голову. Світова практика свідчить, що спочатку ці етичні норми зароджуються в медіасередовищі, яке саме їх і утверджує. А в нас держава «спускає» їх згори, а самі журналісти часто не розуміють необхідності їх ухвалення.

 

– Ми маємо трудове законодавство, безліч медіаправових норм. Але допоки у самих журналістів не визріло розуміння про необхідність захисту своїх прав, жодні статути їх не врятують. Це питання неготовності медіасередовища. Воно й у столиці не готове, а ви уявляєте, яке воно в регіонах? Це схоже на ситуацію з авторськими правами: поки автори самі не почнуть захищати свої права, ніхто це не робитиме за них – то питання зрілості спільноти. Думаю, 90% колективів ТРО не знатимуть, що у них прийняті редакційні статути.

 

На запитання, хто має підписувати редакційні статути, експерти та юристи відповіли: уповноважена особа, тобто директор. Під великим питанням залишається, хто ж має підписувати статут НТКУ. Вирішили, що поки законодавством це не врегульовано, цілком достатньо, щоби його затвердив президент НТКУ. Можна сказати, що експерти радять, аби президенти НТКУ і НРКУ одноосібно затверджували редакційні статути (на думку Большакової, ці функції можна передати громадським радам). У правовому плані юридичний статус цих компаній перебуває у підвішеному стані, оскільки, згідно із законом, їх засновують Президент і Верховна Рада, а чинний статут затверджено Кабміном. Але, згідно з діючим законом «Про ТБ і РМ», статут має бути затверджено законом України, а компанії повинні мати статус державного підприємства. Такого статусу вони не мають і невідомо, коли отримають, бо перехідні механізми не прописано. На думку експертів та юристів, НТКУ і НРКУ – єдині, хто мусить мати такі редакційні статути. І саме в них повинна бути виписана політика державного мовлення.

 

Однозначно, що підписання статутів не є прерогативою засновників. Хоча, якщо такі документи виявляться дієвими, засновники почнуть активно втручатися у роботу редакційних рад.

 

Утім, за твердженням Ольги Большакової, в редакційного статуту є й позитивні моменти. По-перше, це функція гласності – власник навряд чи запише в цей статут щось таке, що може зашкодити його іміджу. Крім того, треба враховувати міжнародний досвід.

 

Іноземні експерти висловлюють думку, що цей документ великої користі не принесе. Наприклад, на заході він застосовується так: хтось має прийти до редакційної ради і сказати, що такий-то журналіст зробив непорядний вчинок. Для західних країн це нормальне явище, а для України це наразі виглядає неприродним. Журналіст, який поскаржиться, почуватиметься ледь не зрадником.

 

По-друге, якщо редакційна рада розгляне поведінку такого журналіста, навіть засудить його вчинок, то виникає питання, як виражатиметься таке засудження. У Європі просто підходять колеги і кажуть, що він вчинив непорядно. В Україні це виглядало б трохи дивно.

 

Більшість учасників круглого столу погодилися з тим, що Редакційні настанови ВВС працюють не на захист журналістів, а на імідж компанії. Наші статути будуть виконувати таку ж функцію (якщо взагалі виявляться дієвими).

 

Шеф-редактор новин телеканалу «ТОНІС» Артем Шевченко:

– Ми будемо виконувати вимоги закону і затвердимо редакційний статут. Запропоновані проекти статутів дуже корисні, вони відповідають вимогам закону. Є проблеми із запровадженням статутів з точки зору сприйняття творчим колективом, але досвід 2004 року свідчить, що це треба робити.

 

ЮристОлег Первомайськийрозглянув проекти з практичної точки зору (на випадок, якщо доведеться розглядати якийсь конфлікт у суді). На його думку, треба інтегрувати редакційний статут у правові документи трудового та медійного законодавства. Тоді він буде написаний зрозумілою для органів правозастосування мовою. Потрібна кореляція статуту з конкретними правовими нормами.

 

– Сьогодні редстатут дійсно потрібен, але якщо він не буде пов’язаний з іншими документами, то перетвориться на документ, який не будуть поважати. Наш закон намагається просунути вітчизняні медіа набагато вперед, у порівнянні з багатьма країнами Європи. Його мета – зробити їх кращими. Думаю, що наявність редакційного статуту підвищить вартість компанії. Але для досягнення дієвості статут мусить перетворитися на локальний акт (тобто стати одним із джерел права).

 

Розробники проектів редакційних статутів менше за все хотіли, щоби ці документи використовувались як підстава для звільнення журналістів. Порушення етичних норм треба засуджувати іншими методами (наприклад, моральним засудженням колег). Змішувати редакційні статути і трудове законодавство, на їхню думку, не має сенсу, адже за змістом вимоги статуту є оціночними нормами і їх складно застосовувати в суді.

 

Чи кабельні компанії повинні затверджувати редстатути? Це має сенс тільки в тому випадку, якщо кабельник має власний канал мовлення, на котрому працюють журналісти. Якщо це тільки провайдери програмної послуги, то ні.

 

На думку учасників круглого столу, дуже проблемним є формування редакційних рад. Згідно із законом, вони мають складатися порівну з представників власників і творчого колективу – тобто це буде парна кількість членів, що ускладнить прийняття рішень. Пропозицій щодо вирішення цієї проблеми було декілька: при голосуванні надавати пріоритет голові або віддавати перевагу представникам творчого колективу. Кожен колектив матиме змогу обирати свій варіант, і нічого страшного, що невеликі за штатом ТРО сформують невеликі редакційні ради (за словами Віталія Шевченка, є ради, які складаються з двох осіб).

 

 

Віталій Федорович Шевченко, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

Детальніше на питанні про редакційні ради зупинився адвокат компанії «Наталія Субота і партнери»Андрій Нечипоренко:

 

– Передбачається, що редакційна рада є третейським органом, який існує на ТРО і формується на паритетних засадах зі сторони власників і журналістів. Він покликаний вирішувати всі суперечливі ситуації з приводу отримання, поширення та підготовки інформації. Тому діяльність цього органу є важливою. Журналісти можуть використовувати її для відстоювання своїх прав перед власниками. Але так само і власники можуть використати її на свою користь. Усе залежатиме від свідомості, зацікавленості обох сторін у нормальному веденні інформаційної політики. Для підвищення свідомості ми пропонуємо кілька механізмів. Кожна сторона зобов’язана обрати своїх членів протягом одного місяця від дня затвердження редакційного статуту. Ми заклали до редакційного статуту відповідне положення: якщо минає термін створення редакційної ради, то вона набуває повноважень, якщо до складу обрано не менше чотирьох членів. Тобто ані одна, ані друга сторона не зможе блокувати її створення.

 

Ми пропонуємо чіткий перелік повноважень редакційної ради. Вона обирається на чергових або позачергових зборах. У зборах творчого колективу беруть участь тільки телерадіожурналісти (а не технічні працівники), від цих зборів не може бути обрано керівників чи технічних працівників. Але є проблемне місце: згідно із законом, журналісти – це штатні й позаштатні працівники, які професійно збирають і готують інформацію для розповсюдження. Однак не визначено поняття, що означає «позаштатний працівник». Тому може скластися ситуація, коли власники чи зацікавлені особи на період, коли треба буде провести збори творчого колективу, укладуть 50 угод із журналістами, і ці працівники так само будуть мати право брати участь у зборах творчого колективу і впливати на обрання редакційної ради.

 

Оскільки поняття «позаштатні» чинним законодавством не визначено, адвокатська компанія «Наталія Субота і партнери» пропонує положення, згідно з якими в загальних зборах мають право брати участь саме ті журналісти, що перебувають у трудових відносинах із ТРО. Конфлікти, які на сьогодні траплялися на наших телеканалах, більше пов’язані з трудовими відносинами і жодним чином не стосуються редакційної політики. Питання заробітної плати регулюється трудовими угодами, а редакційний статут регулює принципи інформаційної діяльності, дотримання прав журналістів із боку власників і так само дотримання журналістами професійних принципів і стандартів.

 

 

З приводу ст. 12 закону «Про ТБ і РМ», яка зазначає, що установчі та/або статутні документи суб’єкта господарювання мають передбачати створення редакційних рад, Віталій Шевченко погодився, що немає необхідності змінювати статутні документи, під ними і мається на увазі редакційний статут. Юристи ж сходяться на тому, що якщо статутні документи передбачають створення спеціальних органів (як редакційна рада), то це повинно бути передбачено в статуті ТРК. Закон створює правову колізію між редакційним статутом і статутом ТРО, оскільки вимагає від статуту ТРК одного способу формування редакційної ради, а редакційний статут може передбачати інший. Треба якось узгодити ці норми.

 

На думку учасників круглого столу, редакційні статути дають журналістам змогу боротися за високі професійні принципи, нові цінності, реагувати на неприйнятну культуру політиків, на відсутність шкали цінностей у суспільстві перехідного періоду – від старої радянської медіатрадиції до неусталеної нової. Крім того, ще два роки тому важко було уявити, що власники каналів, менеджери і журналісти сядуть за один стіл. Сьогодні така дискусія ведеться, і це вже добре.

 

При обговоренні пропозицій до нової редакції закону «Про ТБ і РМ» дехто рекомендував взагалі прибрати статтю про запровадження редакційних статутів, оскільки свідомість медіагромадськості не досягла відповідного рівня.

 

 

Висновки учасників круглого столу

 

Згідно з законом, редакційні статути мають бути затверджені до 1 березня 2007 року, після чого повинні бути створені редакційні ради.

 

Хоча медіаспільнота й не готова до запровадження редакційних статутів, такий документ піде тільки на користь ТРО. Водночас, редакційні статути містять етичні норми, які треба дуже обережно застосовували: їх не можна ототожнювати з нормами трудового законодавства, бо вони обмежують творчий задум журналістів, аби захистити суспільство від шкідливих наслідків.

 

Наявність редакційних статутів не убезпечує ТРО від конфліктів, подібних до тих, що мали місце на 5 каналі та «Інтері».

 

Чи стануть редакційні статути дієвими – залежить од свідомості журналістів та готовності суспільства. Чи стануть редакційні статути джерелом права – покаже час.