29 травня Верховна Рада зареєструвала законопроект №3564 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою). Ініціатор – депутат партії «Слуга народу» Олександр Дубінський. 1 червня законопроект №3564 направлено на розгляд комітетів.
Ключові зміни законопроекту стосуватимуться діяльності українських організацій громадянського суспільства. З’явиться поняття “громадське об’єднання з іноземною підтримкою”. Такий статус отримуватиме організація, яка отримує з-за кордону більше 50% усього фінансування або понад 50 тисяч євро на рік (нагадаємо, що низка українських ГО мають грантову фінансову підтримку від урядів країн Євросоюзу, США, Канади та міжнародних організацій). Йдеться про громадські об’єднання, які займаються “суспільно-політичними питаннями (конституційного ладу, внутрішньої або зовнішньої політики тощо) або намагаються впливати на формування чи реформування державної політики”.Для таких організацій встановлюється ряд нових обов’язків.
- Зокрема, існуватиме окремий реєстр і формат звітності для громадських об’єднань з іноземною підтримкою. Вони матимуть вказувати про іноземну підтримку в повній і скороченій назві, а також маркувати інформаційні матеріали в рамках міжнародних проєктів. Вимоги про звітування стосуватимуться і благодійних організацій;
- Керівники таких організацій (за згодою) проходитимуть поліграф щодо можливої зради державних інтересів країни;
- Екскерівникам об’єднань буде заборонено вступати на державну службу чи входити до наглядових рад державних і комунальних підприємств упродовж 5 років. А колишні держслужбовці перший рік після звільнення не зможуть очолювати такі організації та взаємодіяти з ними в рамках підприємницької діяльності.
Законопроект №3564 є тиском на організації громадянського суспільства, зокрема інформаційним, хоча перспективи його ухвалення є сумнівними, зазначає Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права.
“Я не впевнений, що автор розраховує на ухвалення цього законопроекту. Тим не менш, підняття цього питання на порядок денний – це також намагання дискредитації організацій, які фінансуються з-за кордону, в контексті таких, що начебто діють в чужих інтересах чи є зрадниками держави. Цей законопроект є однозначно шкідливим і непотрібний. І про те, що могли би бути кращі альтернативні, я би мову навіть не вів. Це не перша ініціатива, і, напевне, найяскравіше порівняння, що спадає на думку, – це диктаторські закони Януковича від 16 січня 2014 року”, – наголосив директор ЦЕДЕМ.
Він нагадав, що саме у “законах 16 січня” були запроваджені норми про іноземних агентів і серйозні обмеження для функціонування організацій в Україні.
Тарас Шевченко прогнозує, що ризик ухвалення законопроекту №3564 є незначним, але наслідки можуть стати серйозними для усіх громадських організацій. “Сподіваюся, що законопроект №3564 не має жодної перспективи. Було б дуже цінно почути коментарі від правлячої партії, від «Слуги народу». Як у партії оцінюють цей законопроект: чи погоджували депутати його реєстрацію зі своїми колегами, чи партія бачить перспективи для нього. Я дуже сподіваюся, що ця відповідь буде негативною. Тому з одного боку, я не вірю в перспективу законопроекту №3564, а з іншого – ми як громадська організація маємо тримати питання на контролі”, – підсумував директор ЦЕДЕМ.